Новий Коноплянка? 5 варіантів розвитку кар'єри Циганкова після переходу з «Динамо» в «Жирону»

Півзахисник «Динамо» Віктор Циганков незабаром має перейти до «Жирони». Принаймні, про це вже не перший день говорять наші журналісти.

Чи є життя після «Динамо»?

Очевидно, що період кар’єри Циганкова в «Динамо» підходить до завершення. Можливо через n-кількість років Віктор і повернеться в команду, але то буде вже зовсім інша історія. Найімовірніше місце, де продовжить свій футбольний шлях віцекапітан киян — чемпіонат Іспанії. Якщо бути точнішим, то футбольний клуб «Жирона». Нині це середняк Прімери, який у своєму складі обкатує гравців з «Манчестер Сіті». Більш детально про можливий майбутній клуб Циганкова можете прочитати у матеріалі, що прикріплено нижче.

Ми ж зосередимося на роздумах та фантазіях щодо подальшого майбутнього. Себто на самому цікавому. Чи зможе Віктор Циганков заграти у Європі? Чи надовго він затримається саме в «Жироні»? Може вже через рік два перейде до головної команди City Football Group, тобто «Манчестер Сіті»? Чи все ж таки піде по слідах Євгена Коноплянки? Про все це й піде мова.

Шлях Коноплянки

Спільного дійсно багато. Щоправда, тоді Коноплянка мав пропозицію від більш солідного клуба з більш солідною пропозицією. Але які часи, такий і Коноплянка. Теж чемпіонат Іспанії, теж вільний агент, теж солідна історія пошкоджень.

Ось що сам Коноплянка розповідав про свій етап кар’єри в «Севільї».

«Я грав у „Севільї“ — це був іспанський футбол. Це небо та земля для вінгерів. Просто кайф, вони у своїй тарілці почуваються. Пішов ти у Німеччину, а там просто дисципліна. Дивлюся, замість того, щоб у 2 дотики пограти, розім‘ятися перед тренуванням, технічка — вони шипи точать, щоб глибше стрибнути.

Вони ось такі налаштовані на бій, а не як у „Севільї“. Ми були розслаблені, реально посміхалися, тримали м‘яч. „Релаксіон“. Ми показували ту техніку, яка у нас була присутня, у такий гарний футбол грали», — сказав Коноплянка.

Причину проблем Євген назвав у інтерв’ю Владі Седан. Зарано зірвався з Іспанії та поїхав за більшим ігровим часом в чужу для нього Німеччину. Тобто з точки зору суто футболу Циганков має тільки виграти. Так, з «Жироною» не буде єврокубків, але які вони були в «Динамо»? Останній розіграш Ліги Європи це суцільний сором. Час витрачений на страждання з «Ренном», «Фенербахче» та АЕКом можна було вкласти у вивчення тієї ж іспанської мови. В ідеалі потрібно було подібний крок робити раніше. У 25 років переходити в статусі місцевої зірки до середняка, хоч і топового чемпіонату виглядає не дуже престижно, але що крім себе заважає проявити себе?

Гра на підвищення

Можливо найкращий варіант, який ладнає з реальністю. Хто з українських футболістів йшов на підвищення у європейському футболі, коли починав з середняка в топчемпіонаті? На думку відразу приходить Андрій Воронін, але він перебрався у Німеччину в 16 років і сформувався там як футболіст. А ось щоб згадати інші приклади... Можливо, Миколенко вже зараз заслуговує на щось більше ніж такий «Евертон». Хто ще? Виходить, Циганков може стати свого роду першопроходцем, та своєю історією подати приклад іншим молодим гравцям, що потрапили до найкращих чемпіонатів Європи. Після «Жирони» зростання в тому таки іспанському чемпіонаті й трансфер в умовний «Вільярреал» чи «Атлетіко» був би дуже гарним варіантом.

Місцева легенда

Усі довкола так причепилися до самої назви клубу. Ось просто не звучить «Жирона» пафосно — вже причина для хейту. Зате як звучить «Севілья» — 17 місце Ла Ліги, а як звучить «Евертон» — 19 місце АПЛ, а як раніше звучало «Шальке»... Чи багато людей знало про «Аталанту» років 10 тому? Чи хтось міг повірити в чемпіонство «Лестера»? Це все я до того, що у футболі постійно все змінюється. Багато з найвеличніших клубів минулого століття зараз не схожі навіть на бліду тінь від себе, взяти те таки «Динамо». А якщо Циганков решту кар’єри проведе в «Жироні», яка піде за сценарієм бергамасків? Разом з цим клубом буде грати в єврокубках та прогресувати у внутрішній першості, хтось буде дорікати за вибір клубу з нудною назвою? Так, цей варіант розвитку подій нині виглядає малоймовірним, але чого на світі не буває?

Повернення у рідну гавань

Якщо коротко, то це провал в Іспанії, так би мовити, move імені Дмитра Чигринського і ймовірне повернення до «Динамо». Чи може у Віктора не вийти в «Жироні»? Звісно. Чому? А ось тут вже можна називати безліч причин від «не вписався у колектив» до «кришталевий». Син легендарного Георге Хаджі, Яніс у свій час теж був зіркою в Румунії. В ранньому віці перейшов у «Фіорентину», але не потягнув. Потім рік у рідному чемпіонаті, ще рік у Бельгії й трансфер до «Рейнджерс», де він став лідером команди. Але знову ж таки. Головна проблема трансферу Циганкова — занадто пізно. Місце для маневру подібного до Хаджі є, але часу немає. Тому такий розвиток подій може поставити хрест на кар’єрі Циганкова в Європі, але не заважає тішитися у рідному «болоті» та іноді феєрити у єврокубках.

Манчестерська мрія

У кожного свій шлях до Манчестеру. Хтось в ранньому віці засвітився на юніорському рівні, отримав шанс в «Уфі» й чудом опинився в команді, де зумів вигризти місце під сонцем. А хтось може таким самим чудом, за не менш божевільним сценарієм опинитися в тій же команді. Звісно, що Циганков буде більш помітний для Пепа, граючи за «Жирону». Звісно, що суттєву роль може відіграти те, що агент Віктора — брат керманича «Сіті». Але все одно не віриться в те, що подібне може статися. Проте це ж мрія, а не прогноз. Значить є шанс, що це може втілитися в життя. Багато речей, які ще вчора здавалися неймовірними сьогодні стали буденністю. Такий час. Зрештою, все в ногах та голові Віктора. Саме від нього все і залежить. У кожного свій шлях до Манчестеру.

Владислав Омельченко