Сьогодні подарував світу кілька відомих людей, які тісно пов’язали своє життя з футболом:
Олег Протасов (1964) — колишній український футболіст. Один із найкращих нападників в історії нашого футболу. Відомий за виступами за такі клуби, як «Динамо» (Київ), «Дніпро», а також «Олімпіакос» (Пірей, Греція). Зіграв 70 матчів у складі збірної СРСР, в яких 33 рази розписався у воротах суперника. Чотири рази ставав найкращим бомбардиром чемпіонату СРСР. Має в активі один матч за збірну України, в якому забив один гол. Срібний призер чемпіонату Європи 1988 року. У березні 2017 року призначено на посаду технічного директора Федерації футболу України.
Час летить. Ще застав його в Дніпрі. Євро-88
За Динамо зіграв не надто багато, в 90-му переїхав в Олімпіакос.
До речі, був непоганим тренером. Шкода, що закинув це діло.
Діяльність в УАФ - без коментарів...
Щодо " діалога" в "надрали задницу" - та д сама маячня, як і про блокування в боргові.
Та то таке, я звик до таких дволиких, підлих і самозакоханих звиздунів з ідіотськими смайликами. Не ви перший, не ви останній.
Щодо Вашого висера, то він такий самий тупий і недоречний, як і смайлики після кожної фрази. Вам би в Кацапстані некрологи чмобікам писати.
А Протасов з тостами і побажаннями якось і сам розбереться. Як і з тремором рук, який в нього не спостерігається...
Ображене самолюбство?
Нарцисизм з психічними розладами, вираженими в безпричинних посмішках.
Та ще й з якоюсь хворою уявою. Десь когось куди запрошував в своїх фантазіях.
Так, я теж маю дурість сперечатись з психічно хворим недоумком...
А ваш просто водопад каких-то детсадовских "междометий" (по одному только абзацу про протасова психиаторы могут писать диссертации).
Ну, я в этот чемпионат по обзывательствам встрявать не буду, ваш ничтожный (обратите внимание: даже не "низкий"!) уровень эрудиции и логики провоцирует меня стараться игнорировать такой био-материал. Жаль..., жаль ваших родных, близких и коллег по работе (или одноклассников / однокурсников - судя по вашим "логикам", вы по возрасту либо школьник, либо 1-2 курс колледжа).
Извиняюсь за совет (из чувства гражданской ответственности я всё-таки должен попытаться бросить вам спасательный круг!): бросайте это дело! Я имею в виду: постепенно (не резко) прекращайте ставить диагнозы и уделите внимание своему развитию. Пригодится)).
И с удовольствием пожелаю вам здоровья, добра, достатка и душевного равновесия во всём (без сарказма)!