Президент «Інгульця» Олександр Поворознюк розповів, як грав у футбол на аматорському рівні.
— Чи стежите ви за матчами та чи задоволені грою команди?
— За матчами стежу постійно. Звісно, що не кожною грою задоволений, не кожним результатом. Але ми й любимо футбол за те, що він непередбачуваний. Футболісти повинні розуміти...
Іноді от я сам грав, наведу вам приклад. Ми грали на район і я в кожній грі постійно забивав 2-3 голи. Чесно кажу, я був ледачий. До карного я ніколи не повертався. Стояв в центрі поля, щоб не було офсайду, все. Якщо мені закидали, я обганяв кого хочеш, на швидкості втікав та забивав. У такий силовий футбол, як зараз, коли треба і атакувати, і захищатися — я б точно не грав.
І от в одному матчі з Богданівкою ми перемогли 7:0, а я не міг забити. Штанга, воротар, в упор — ну не йде, і все. І тут пенальті. Кажу: «Б’ю». Ставлю м’яч на позначку, під таким адреналіном, розганяюся, забиваю... суддя свистить перебити, бо я без свистка вдарив. Такий заряджений був на те, щоб прорвало. Я перебиваю — розкладаю воротаря і м’яча по сторонах, але пробив повз ворота. Одразу сказав тренеру міняти мене, бо не йде. Так що це футбол. Ми його любимо за те, що він непередбачуваний.
В другой раз Сашко Паровоз....рассказывал: " Виходжу я з під'їзду, а на мене п'ятеро...... Але ж ви знаєте, що на швидкості я втечу від кого хочеш..! "