Футбольний сезон 1990 року розпочався з виходу федерацій Грузії та Литви зі складу Федерації футболу СРСР. «Динамо» (Тбілісі) і «Гурія» (Ланчхуті) не стартували в чемпіонаті, «Жальгіріс», зігравши один матч, також покинув всесоюзний турнір. Команда з Вільнюса почала виступати в новоствореній Балтійській лізі разом із клубами Латвії, Литви, Естонії. Зміни в житті країни позначилися і на футболі.
Відбулися зміни і в київському «Динамо» — зокрема, пішли з команди Беженар, Канчельскіс, Погодін, Протасов. Кияни, завершивши сезон-1989 бронзовими призерами, почали награвати молодь. У стартовому матчі чемпіонату 1990 року, який відбувся 5 березня, динамівці зіграли внічию (1:1) у Душанбе з «Паміром», у гостей відзначився Безсонов. Потім — 1:1 у Москві з ЦСКА, 1:0 у Києві з «Араратом», з таким же рахунком перемога в Харкові над «Металістом», 3:0 в Одесі з «Чорноморцем».
Потім був «холодний душ» — невдача в гостьовому матчі з «Дніпром» (0:1). Але команда Валерія Лобановського швидко підбадьорилася. У Києві був переможений «Шахтар» (2:0), у Москві — «Спартак» (3:1, відзначилися Саленко, Яремчук і Протасов). І потім пішло-поїхало. Безпрограшна серія «Динамо» в чемпіонаті-1990 склала 16 (!) матчів, з яких 12 завершилися перемогами «біло-синіх».
7 жовтня, обігравши на своєму полі ЦСКА (4:1), динамівці достроково забезпечили собі перше місце. Цей чемпіонський титул у СРСР став для динамівців тринадцятим. За кількістю перемог у чемпіонатах кияни назавжди залишилися найсильнішим клубом величезної країни. Навесні динамівці вдев’яте виграли Кубок СРСР, у 15-й раз (рекорд) перемогли у своєму турнірі дублери «біло-синіх». У Кубку Кубків кияни вийшли до чвертьфіналу, на шляху до якого по черзі обіграли фінський «Куопіо» (2:2 у гостях і 4:0 удома) та «Дукла» з Праги (1:0 у Києві та 2:2 у Празі), а потім «біло-сині» вийшли на каталонську «Барселону».
Влітку збірна СРСР, яку очолював Валерій Лобановський, невдало виступила в Італії у фінальному турнірі чемпіонату світу. Наша команда, у ранзі віце-чемпіонів Європи, після поразок від Румунії (0:2) та Аргентини (0:2), а також перемоги над Камеруном (4:0) не вийшла зі своєї групи до плей-оф.
Ще до старту Кубка світу Валерій Лобановський оголосив, що по закінченню турніру він залишить збірну, а потім прийняв рішення залишити і тренерський місток «Динамо», в результаті очоливши збірну ОАЕ.
Розбрелися по закордонних клубах і провідні динамівські гравці: Михайличенко опинився в італійській «Сампдорії», Кузнєцов — у шотландському «Глазго Рейнджерс», Протасов — у грецькому «Олімпіакосі», Чанов і Безсонов вирушили до Ізраїлю. У команді, яку очолив Анатолій Пузач, залишилися Литовченко, Рац, Яремчук, Лужний, Саленко, Шаран...
Сезон 1991 року, 54-й чемпіонат країни, став останнім для вищої ліги радянського футболу. У грудні 1991-го Федерація футболу України ухвалила рішення про вихід зі складу Федерації футболу СРСР. Президентом ФФУ було обрано Віктора Баннікова.
«Динамо», отримавши європейське визнання, вступило в новий етап своєї славної історії — в історію незалежної України. Уже згодом динамівці 16 разів ставали чемпіонами незалежної країни, 13 разів завойовували національний Кубок, 9 разів — Суперкубок України. Також динамівці є постійними учасниками єврокубків.
Олександр ЛИПЕНКО для Dynamo.kiev.ua