Колонка Олександра Липенка. Рідна арена ФК «Динамо» (Київ)

Безумовно, НСК «Олімпійський» — найкраща спортивна арена України. Столичний стадіон по праву стоїть в одному ряду з такими європейськими ультрасучасними стадіонами, як лондонський «Вемблі», мадридський «Сантьяго Бернабеу», римський «Стадіо Олімпіко», паризький «Парк де Пренс» і багатьма іншими.

Але є в Києві ще один хороший стадіон — «Динамо» імені Валерія Лобановського. Історія його цікава, і сьогодні поговоримо про нього.

Відкриття стадіону відсвяткували перемогою

Споруджений він був у центрі міста, на місці колишніх оранжерей і майданчика «Шато». Його урочисте відкриття відбулося 12 червня 1933 року. Трибуни вміщали 18 тисяч глядачів. Вони й стали цього дня свідками першої перемоги на цій арені динамівців Києва, які у фінальній грі Всеукраїнської динаміади перемогли своїх харківських одноклубників (2:1).

І у своєму першому матчі першого чемпіонату СРСР, який відбувся 12 травня 1936 року, кияни в домашній грі завдали поразки одноклубникам із Дніпропетровська — 5:2. А за підсумками дебютної першості СРСР динамівці стали срібними призерами. У тому складі віце-чемпіонів країни грали Махиня, Шиловський, Щегоцький, Трусевич, Ідзковський, Гончаренко...

У ті довоєнні роки на стадіоні була бігова доріжка, два баскетбольні майданчики, два тенісні корти, волейбольні майданчики, чотири майданчики для гри в городки. На багато років ця арена була рідною домівкою для футбольної команди «Динамо». Хоча багато матчів чемпіонату країни вона проводила на полі Центрального Республіканського стадіону, віддаючи рідну арену в розпорядження дублюючого складу.

Вони починали тут свій шлях у великий футбол

У різні роки на полі динамівського стадіону свій шлях у великий футбол, граючи в «дублі», починали Каневський, Лобановський, Базилевич, Біба, Мунтян, Блохін, Шевченко. «Основа» повернулася на рідний стадіон напередодні Олімпіади-1980, коли головний стадіон став на реконструкцію. Пережила невеликий «ремонт» і динамівська арена.

Мессі, Туре, Ібрагімович на динамівському полі

У середині 1990-х «біло-сині» почали проводити тут кваліфікаційні матчі Ліги чемпіонів проти відомих європейських клубів. Було встановлено 15 тисяч пластикових сидінь, зникли бігові доріжки. 16 матчів провела тут національна збірна, набагато більше — молодіжна.

У серпні 2006 року на стадіоні «Динамо» відбувся кваліфікаційний матч Ліги чемпіонів між «Маккабі» (Хайфа) та англійським «Ліверпулем», який було перенесено з Ізраїлю через військові дії на території країни. Також динамівська арена приймала фінал жіночої Ліги чемпіонів між німецьким «Вольфсбургом» і французьким «Ліоном».

Вболівальники, які приходили на єврокубкові матчі, що проходили на стадіоні «Динамо», бачили на його грі зірок світового футболу — Мессі, Іньєсту, Хаві, Ібрагімовича (усі — «Барселона»), Ето’О («Інтер»), Суареса («Аякс»), Пато («Мілан») та багатьох інших,

«Домашнім» у різні роки був стадіон для столичних клубів ЦСКА, «Арсенал», донецького «Олімпіка», луганської «Зорі». Із початком пандемії коронавірусу, а потім і після повномасштабної війни, хай буде вона проклята, матчі чемпіонату України відбувалися на стадіоні «Динамо», на жаль, за порожніх трибун.

Ось такий він — найзатишніший, найзеленіший стадіон країни, який носить ім’я Великого тренера Валерія Васильовича Лобановського.

Олександр ЛИПЕНКО для Dynamo.kiev.ua