Олександр Хацкевич: «По блату у мене ніхто не грав»

Колишній наставник «Динамо» Олександр Хацкевич розповів, чому Павло Оріховський та Артур Рудько свого часу не заграли в основі київського гранда.

— Олександр Миколайович, Павло Оріховський і Артур Рудько дали інтерв’ю для «Українського футболу» і ледь не звинуватили вас у тому, що перестали потрапляти до складу «Динамо».

— Паша — хороший футболіст. Так, він грає на рівні і певний рівень у нього був і тоді. Ось ви назвали прізвища п’яти футболістів, так?

— П’ять футболістів ‒ і Павло Оріховський шостий.

— На якому рівні потім ці футболісти продовжували грати?

— Олександр Тимчик у «Динамо» і Богдан Михайличенко в «Шахтарі» на слуху, так скажемо.

— Усі ці хлопці були при Реброві ще. Якщо б вони представляли з себе потенціал для першої команди, то, напевно, будь-який тренер би не відмовився від хороших футболістів. Тому, видно, на той момент були хлопці, які були сильнішими на цій позиції і перспективнішими. Саша Тимчик пішов до оренди, повернувся до «Динамо» через чотири роки. Що заважало тому ж Паші Оріховському зробити те саме?

Михайличенко за збігом обставин грає зараз у «Шахтарі». Думаю, що якщо би не війна в Україны, то Богдан, може, ніколи би і не опинився в донецькому клубі. Тому не думаю, що я зробив якусь помилку по відношенню до цих хлопців. Багато футболістів ішли в оренду.

Напевно, у Паші був шанс і при Реброві закріпитися, але я не бачив потенціалу, що він посилить «Динамо» (Київ). Все чесно і навіщо когось обманювати і давати обіцянки? Якщо ти сильний, то доводить в оренді і тебе потім назад запрошують. Але ні Михайличенко, ні Луческу потім не вернули Оріховського назад з оренди.

— Тепер цитую питання до Артура Рудько і його відповідь: «Після завершення сезону Ребров пішов, і на його місце було призначено Олександра Хацкевича. Чому до вас пропала довіра?» — «Навіть сам досі не знаю. На зборах я виграв конкуренцію і почав сезон як перший номер...».

— Були Рудько, Коваль і Бущан. Я бачив перспективу на той момент більше в Бущані. Але тоді я вибрав Коваля і Бущана, так. Це було моє рішення. Артур був при Реброві в обоймі з Санею Шовковським і вважав, що він виграє конкуренцію. Це було п’ять років тому і стільки різних історій.

Кожен тренер бачить по-своєму і вимоги до воротаря теж свої. Я не сам приймав рішення, є тренерський штаб і тренер воротарів у тому числі. Тому колегіально було ухвалено таке рішення. Я не знаю ситуації з його контрактом — пропонували йому продовжити угоду чи ні. Потім він поїхав у «Пафос», почалася міжнародна кар’єра, він спробував себе в чемпіонаті Польщі (річна оренда до літа 2023, — прим. Є.Ч.).

Це — футбольне життя, і при будь-якому тренері хтось колись був основним, а приходить новий наставник — і бачить усе по-своєму. Тут треба розуміти і професійно ставитися. Я розумію, що мрія будь-якого українського футболіста — грати в «Динамо» (Київ), але я бачив так зі свого боку. Якщо потрібно, то мої двері завжди були відчинені, і хто хотів, той приходив. Хтось з образою пішов, хтось — з розумінням. Тренер апріорі не може бути для всіх однаковим. У команді 20 з гаком футболістів. До когось тренер ставиться так, до когось інакше. Хтось до тренера не так, як інший футболіст. Але за блатом або за знайомством у мене точно ніхто не грав.

Євген ЧЕПУР