Відомий тренер і експерт Олег Федорчук розповів, що думає про перспективи у французькому «Марселі» українського півзахисника цієї команди Руслана Малиновського.
— У Малиновського у Франції останні гольові дії були ще у першій половині лютого. Руслан отримує все менше ігрового часу у команді Тудора. Він прогадав із клубом?
— Бельгійський «Генк» — єдиний європейський клуб у кар’єрі Малиновського, який йому ідеально підходив Що «Марсель», що «Аталанта», грають у надто динамічний для Руслана футбол. Українцю не вистачає швидкісної витривалості, здатності працювати у пресингу, кульгає і якість відбору. Йому б більше підійшли команди, які підтримують менший темп і більше уваги приділяють контролю м’яча. У «Марселі» багато молодих та атлетичних гравців, які продавлюють суперників, так що Малиновський на їхньому фоні виглядає чужорідним тілом. Така фізіологія, для гарматних ударів хавбек складний добре, а ось для бігу — ні.
Як для гравця атакуючої групи, у Руслана дуже мало голів, лише два. Гольових передач взагалі обмаль, для півзахисника це нонсенс. У Франції суперники швидко побачили, який в українця удар із лівої, і намагаються закривати його ногу. Півзахиснику потрібно виявляти більшу різноманітність у завершальних фазах атаки. Він дуже часто намагається сам пробити по воротах, навіть у ситуаціях, коли хороша передача була б доречніша.
— В «Аталанті» у Руслана були досить сильні чемпіонати 20/21 і 21/22. Але в останньому українець награвав менше тайму, лише 34 хвилини в середньому за матч бергамасків. Втім, у «Марселі» стало не набагато краще, лише 58 хвилин у середньому і лише один повний матч у Лізі 1. Чому Руслан втрачає статус основного гравця?
— В Італії теж виявлялася нестача гнучкості Руслана під час гри в атаці. Комбінація ще тільки зароджується, а він уже намагається пробити по воротах. Українець часом діяв як форвард там, де ще треба було виявити якість півзахисника. Якщо Малиновський додасть до шаленого удару ігрової мудрості, то він буде краще вписаний у командну гру. І, як наслідок, частіше отримуватиме м’яч та матиме більше ігрового часу.
В «Аталанті» помітні були й проблеми Руслана під час переходу команди на захист. Він недостатньо якісно бере участь у відборі, і йому не вистачало витривалості для того, щоб на одному рівні з партнерами в пресингу.
Футболіст за 90 хвилин гри лише півтори-дві з них проводить із м’ячем. А решта часу — це бігова робота. Опіка, забігання, блокування, створення лінії передачі — все це складає гру команди. Коли ми бачимо нарізку найкращих моментів матчу, то нам здається, що на м’ячі Руслан дуже успішний. Але тренеру важливі й інші 88 хвилин зустрічі, в яких футболіст крупицями створює перевагу своєї команди.
Мені здавалося, що Малиновський міг після «Аталанти» знайти собі інший італійський клуб, просто менш високого рівня, із середини таблиці. До місцевого футболу Руслана вже адаптували, і на Апеннінах вистачає команд, які віддають перевагу неспішному футболу, який підходить для українця. Боюся, що «Марсель» може виявитися надто сильним викликом для нього. Що казати, команда Тудора конкурує із самим ПСЖ і ще не втратила шансів стати чемпіоном Франції.
— Багато хто говорить про фактор міжсезоння. Українцю вливатися до складу «Марселя» довелося просто протягом сезону. Це створило йому труднощі з адаптацією?
— Не думаю, що літнє передсезоння обов’язково стане запорукою успіху Малиновського. Якби йому у Франції не вистачало зіграності з командою, то з кожним місяцем він би все краще вливався до колективу. На жаль, ситуація зворотна, як ми бачимо. У лютому Руслан виглядав краще, ніж зараз. Швидше за все, помилка була у виборі клубу.
— Два трансферні вікна поспіль, влітку 2022 та взимку 2023 багато джерел пов’язували Руслана та лондонський «Тоттенхем». Якщо у «Марселі» хавбек не заграє, англійці знову звернуться до його кандидатури?
— «Тоттенхем» набагато більше команда Малиновського. «Шпори» грають у середньому темпі, Гаррі Кейн, наприклад, практично пішки ходить полем. Але рівень контрактів, які пропонує лондонський клуб, такий, що британці можуть запросити футболістів, будемо об’єктивними, більш класних, ніж наш півзахисник.
Я не став би переоцінювати увагу Конте. Він, напевно, стежить за десятками гравців одночасно. Йому міг бути цікавим Малиновський у якийсь момент, Руслан багато разів грав проти Інтера. Але я не став би переоцінювати цю увагу. Вони так і не попрацювали разом, і ймовірність, що італієць у своєму новому клубі обов’язково зробить цікаву пропозицію для українця, я б розглядав як суто теоретичну.
— Малиновський в оренді до літа з обов’язковим викупом. ЗМІ повідомляють, що ця опція вже набула чинності, і українець уже на повноцінному контракті із клубом. Але чому марсельці не повідомлять про це офіційно? Руслан наступного сезону точно розпочне у складі провансальців?
— Не факт, що Руслан обов’язково розпочне наступний сезон у «Марселі». Мене змушує сумніватися, наприклад, те, що останню зустріч півзахисник пропустив через травму. Не знаю, чи вона була насправді. На жаль, не відомі усі деталі контракту. Можливо, сума викупу прив’язана до появи українця у складі.
— Руслана на його піку у 2021 році на сайті Transfermarkt оцінювали у 30 млн євро. А ось зараз — уже майже вдвічі менше, лише 18 мільйонів. Його привабливість для футбольних клубів справді падає?
— Є, як мінімум, три причини зниження вартості. По-перше — вік, 30 років багатьма фахівцями вважається тією рисою, після якої від гравця не чекають кар’єрного стрибка. По-друге, Руслан проводить все менше часу на полі ‒ що у складі «Аталанти», що тепер у «Марселі». І по-третє, хавбек поки що не придумав, якими іншими якостями компенсувати своє зниження витривалості. Якщо він покращить передачі та участь у комбінаціях команди, то зниження вартості буде не таким швидким.
У футболістів після 30-ти є два основні варіанти розвитку кар’єри. Перший — це переміщуватися в тому ж чемпіонаті до менш амбітних клубів, з середини або навіть хвоста турнірної таблиці. Ну а другий шлях — переїжджати до нефутбольних, але багатих країн. Йдеться, зазвичай, про азіатські чемпіонати. Ярмоленко, наприклад, вибрав ОАЕ.
Кар’єра футболіста така, що за 10−15 років потрібно забезпечити себе на наступні десятиліття. Не секрет, що деякі гравці через суму контракту, кращу на 20% за попередні, можуть змінити чемпіонат і навіть континент. В Азії місцеві ліги не відрізняються інтенсивністю, а своє ім’я футболіст може конвертувати у контракт на пристойних умовах. Туреччина теж для багатьох приваблива, тим більше що за менталітетом це практично європейська країна.
— Багато футболістів, чиї кар’єри описали повне коло, повертаються у підсумку до рідних країн, і навіть клуби, в яких колись розпочинали. Малиновському вже час замислюватися над цим?
— З «Шахтарем» у Руслана, як кажуть, не було історії кохання. Після сезонів в орендах помаранчево-чорні розчарувалися в Руслані та у 2014 відпустили до «Зорі». Сумніваюсь, що півзахисник мріє про новий контракт із «гірниками».
Звісно, зірку українського футболу з часом приємно було б побачити у складі «Полісся». Клуб виступає поки що у першій лізі, хоча бюджет вищий, ніж у багатьох команд УПЛ. Ми знаємо, що власник клубу Буткевич, з одного боку, знайомий з Русланом і навіть зберігає на пам’ять його футболку з автографом, з іншого — що він ставить завдання підіймати рівень футболу Житомирщини, збирати в «Поліссі» провідних місцевих вихованців.
Я брав невелику участь у долі Руслана. Добре знаю його першого тренера Сергія Завалка, з яким ми колись виступали в одній команді. 2010 року Малиновський приїжджав до мене на перегляд у вінницьку «Ниву». Клуб тоді виступав у першій лізі. Хавбеку було лише 17 років, але «Шахтар» уже тоді не вірив у його розвиток. І півзахисник сам шукав варіантів для продовження кар’єри.
Ми обидва родом із Житомирщини, і земляк мені одразу сподобався, хоч і був тоді ще майже дитиною. Здорово працював із м’ячем, у його діях читався ігровий інтелект. Малиновський був дуже серйозним не за роками, фанат режиму, ігрової та побутової дисципліни. У ньому відчувався характер та сила волі. Всі ці якості дуже допомогли Руслану, вважаю, що зі свого таланту та фізичних даних він у результаті вичавив практично максимум. На жаль, попрацювати разом нам не довелося. Я сказав Малиновському, що у його 17 років він ще не готовий до першої ліги, там його просто затопчуть. Атлетизму та витривалості хавбеку явно не вистачало.
Житомирянин зрештою здивував багатьох. Майже ніхто не бачив у ньому великого потенціалу, але Руслан зумів залишити свій слід у європейському футболі.
Антон Терехов