Колонка Сергія Тищенка. Золоті медалі та кубки виграє захист. Що відбувається з обороною «Динамо»

Я вважаю, що однією із головних проблем київського «Динамо» у поточному сезоні є лінія захисту. Коли тільки Мірча Луческу прийшов до команди принцип надійності оборони став пріорітетним. Якщо ззаду все надійно, то атака буде шукати свої моменти. Один гол може вирішити долю матчу та принести три очки. А потім якось воно все посипалося. Три м’ячі від «Дніпра-1» у стартовому турі, потім скільки ж від «Зорі». У класико проти «Шахтаря» теж отримали три.

Я далекий від того, що втрата Іллі Забарного стала тут ключовою. Восени з Іллею у складі оборона виглядала не переконливо. Апогей — вилучення у принциповому матчі проти «Шахтаря» на рівному місці. Після чого вже стало зрозуміло, що кияни не відіграються.

З кількістю та відповідно конкуренцію проблем не має. У розпорядженні тренера чотири центрбеки — Денис Попов, Олександр Сирота, Максим Дячук та Антон Боль. Останній, щоправда, поки не грав за першу команду.

В матчі проти «Чорноморця» саме індивідуальні помилки в обороні призвели до поразки. Якщо відкинути гру в обороні, то в атаці створили достатнього для впевненої перемоги. Два забили, мали ще хороші шанси на 2−3 голи. Сенсу конкретизувати я не бачу.Всі дивилися матч та бачили, хто помилявся. Все що не долетіло у Полтаві, Кривому Розі влетіло у матчі проти «Чорноморця». Згадайте, як пропустили від «Металіста». Це проблема не вчорашньої гри, а глибше. З цим щось потрібно робити. Якщо команда хоче перемагати та повернути собі лідируючі позиції, то потрібно починати з оборони.

Підписання досвідченого захисника. Найстаршим центральним оборонцем «Динамо» є Попов, якому на початку року виповнилося 24 роки. Сироті — 22, Болю — 20, Дячуку — 19. У «Шахтаря», «Дніпра-1», наймолодшому центрбеку першої команди 24 роки(Бондарю та Сарапію відповідно), з якими грає більше досвідчений партнер(Ракицький/Матвієнко та Сваток/Адамюк, Федорів). У «Зорі» Батагову — 21, але із ним грає старший на понад 10 років Максим Імереков. Для центру захисту дуже і дуже важливий досвід. Можливо, «Динамо» влітку варто пошукати досвідченого оборонця. З іншої сторони, раніше ж грала якось пара Забарний-Попов/Сирота.

Відсутність шефа-оборони. Лідером не призначають, а ним стають. Тут дуже важливо, щоб був захисник, який буде керувати партнерами в захисті, підказувати, кому як діяти. Зараз на стадіоні глядачів не має. У «Динамо» всі мовчуни в обороні. Такі якості мав Томаш Кендзьора. Луческу його інколи ставив в центр оборони. Тут ще проблема воротаря, бо Руслан Нещерет теж не має таких якостей. Це для воротаря дуже важливо. Андрій Лунін теж мовчить. Все це завершилося 4 голами у матчі проти «Жирони». Воротар лицем до суперника. Він бачить більше. У голкіпера має бути авторитет та лідерські якості.

Відсутність Шапаренка. «Динамо» грає із високою лінією захисників. Оборонці багато повинні працювати із м’ячем, діяти під пресингом, починати атаки. Раніше, ключовим гравцем у побудові гри киян був Микола Шапаренко. Фактично він організовував перехід з оборони в атаку, початок атак, розбивав пресинг суперника. Після травми Миколи гравця подібного стилю в команді не має. Весь тиск ліг на оборону. І тут почали вилазити недоліки захисників в роботі із м’ячем, початку атак. Я дуже сподіваюся, що повернення Шапаренка в першу чергу зміцнить оборонні порядки. Як мінімум у пресингу в захисників буде менше роботи.

Відсутність зіграності. Сила центру захисту в зіграності, розумінні один одного. У «Динамо» не має основної пари центральних захисників. Луческу починав із парою Кендзьора — Сирота. В центрі оборони грав Миколенко. Потім почалася формувати пара Забарний — Попов. Через періодичні проблеми Дениса зі здоров’я ця пара так остаточно не сформувалася. Пошук в центрі оборони продовжується. Зимою награвали Попова із Дячуком. Але пошук досі продовжується. Стабільністю та надійністю поки не пахне.

Відсутність прогресу. Попов та Сирота у команді третій сезон. Вже наче і міжнародний досвід мають. Прогресу я не бачу. Та сама нестабільність. У сезоні-2020/21 Денис виглядав більше надійніше. Гра Дячука мало відрізняється від першої гри проти «Інгульця». Можуть бути хороші матчі, а можуть бути відверті провали. Загальний рівень дуже не стабільний та не надійний.

Сергій ТИЩЕНКО