Олександр Демченко: «Сидорчук — сильний футболіст, який веде гру свого клубу»

Півзахисник одеського «Чорноморця» Олександр Демченко поділився враженнями від гри проти київського «Динамо» (3:2) у 26-му турі чемпіонаті України, в якій він став автором дубля.

— Перед грою 13 травня з «Динамо» ви знали, що це надпринциповий суперник для «Чорноморця»?

— Я не чув про цей нюанс, коли в лютому переходив у «Чорноморець». Але перед зустріччю 13 травня в Києві Роман Григорчук розповів команді про історію протистоянь і про те, наскільки принциповий суперник «Динамо» для «Чорноморця». Гра вийшла дуже емоційною, ми швидко забили два голи, господарі на початку другого тайму також швидко зрівняли рахунок, але ми все-таки вирвали перемогу.

Додало гостроти й те, що у ФК «Динамо» був 96-й День народження. Можливість не дати киянам гарно відсвяткувати теж нас розохочувала перед грою. Мотивація на матч була дуже сильною.

— До речі, саме після матчу з вами «Динамо» позбулося математичних шансів на чемпіонство. Приємно?

— Ми дізналися про це після зустрічі. Утім, у нас своя боротьба, нам потрібно відсуватися від зони вильоту і будь-яка перемога — це насамперед три очки, які зараз дуже важливі.

Після матчу я дізнався і статистичний нюанс з історії — востаннє «Чорноморець» обігравав «Динамо» ще 2013 року. І тоді одесити теж зіпсували біло-блакитним свято. Киян обіграли 11 серпня на їхньому газоні в день 90-річчя відкриття НСК «Олімпійський».

— «Чорноморець» потужно почав гру, і вже до 11-ї хвилини вів 2:0. Дався взнаки сильний настрій на матч?

— Роман Йосипович говорив перед поєдинком, що ми не завжди добре починаємо зустрічі. Довго розгойдуємося, перш ніж давати результат. Коуч сказав про це перед передігровою розминкою і ще раз нагадав після неї. У грі з «Динамо» ми переламали цю тенденцію і створили перевагу одразу. Були заряджені на зустріч із перших хвилин.

— Ви виховувалися в академії «Шахтаря». Ігри з «Динамо» для вас принципові й тому?

— Там я був зовсім юним, мені було років 13−14. Тоді дуже вболівав за «Шахтар», а отже, вважав «Динамо» антагоністом. Але зараз це вже в минулому.

— Перші два голи у ворота «Динамо» лівий захисник Віталій Єрмаков і ви, опорний півзахисник, забивали з центру штрафного ударами головою. Ви намацали слабке місце «Динамо»? Розкрили оборону за рахунок того, що непрофільні футболісти вривалися в зону роботи центрфорварда?

— Не так усе складно. Ми всі повинні підключатися в атаку. Єрмаков і «Зорі» забив ударом головою з центру штрафного. Коли я в грі з «Динамо» зробив рахунок 2:0, йшла атака через фланг, і опорник повинен у такі моменти підключатися. Бадібанга відмінно навісив справа, мені залишалося, як то кажуть, тільки підставити голову.

Ми підстраховуємо один одного, якщо той самий Єрмаков зі свого краю захисту йде в чужу штрафну шукати гольові шанси, я можу доглянути за його зоною. Тренерський штаб позитивно оцінює наші підключення і те, що будь-хто з нас іде шукати щастя в атаці.

«Колосу» 3 травня я забивав узагалі з воротарського, зловив відскок від воротаря. Це робота центрального півзахисника — брати участь у всіх фазах атаки.

— Роман Григорчук практикує в команді індивідуальний пресинг. Проти кого ви грали в суботній зустрічі?

— Найбільше я захищався проти капітана «Динамо» Сергія Сидорчука. Рідше — проти Олександра Андрієвського. Ми з партнером по півзахисту Орестом Кузиком іноді мінялися гравцями.

— І як він, Сидорчук?

— Було дуже цікаво перевірити себе на тлі капітана «Динамо» і гравця збірної, матчі якого я багато разів бачив. Він сильний футболіст, який веде гру свого клубу.

— 11-та хвилина, і ви вже ведете в Києві з «Динамо» 2:0. Як зберігати перевагу за такого дебюту?

— Про те, щоб розслабитися, не йшлося. У «Динамо» дуже майстерні гравці, які миттєво карають за найменшу помилку. Ми просто продовжували свою гру, уважно оборонялися і шукали шанс збільшити рахунок.

Якби ми сіли на свої ворота і почали утримувати рахунок, то, впевнений, програли б «Динамо».

— «Динамо» після перерви швидко зрівняло рахунок. Кияни забили на 53-й і 55-й хвилинах. Що сталося на початку другого тайму?

— У перерві установка Григорчука була колишньою. Граємо в той самий футбол, зберігаємо концентрацію під час оборони і постійно шукаємо можливості для атак. Ми ще не розбирали детально наші пропущені голи.

Після того, як рахунок став 2:2, гра продовжилася на зустрічних курсах. Ми могли і виграти 4:2, і програти 2:3. Зустріч дала мені дуже багато емоцій, і негативних, коли ми пропускали, і, звичайно ж, позитивних. Ми забили більше і перемогли в підсумку. Сподіваюся, матч сподобався глядачам. Обидві команди атакували з перших до останніх хвилин, але цього разу сильнішим виявився «Чорноморець». Спасибі ЗСУ, що у нас в принципі є можливість грати у футбол і радувати наших уболівальників.

— Матч проти «Динамо» був ваш найкращим у кар’єрі?

— Тільки з точки зору результативності. Усе-таки два голи, один із яких переможний у ворота «Динамо», не щодня забиваєш. Але якщо говорити про якість гри, це був просто один із моїх хороших поєдинків. А взагалі ще є над чим працювати.

— У «Динамо» в другому колі ви виграли 3:2, із «Шахтарем» «Чорноморець» зіграв унічию 2:2, «Дніпру-1» поступився у впертій боротьбі 1:2. Із лідерів тільки «Зоря» перемогла одеситів цієї весни відносно впевнено — 3:1. З чим це пов’язано?

— Просто «Зоря» сильна команда з класними виконавцями. Я б сказав навіть, що саме гра команди Ван Леувена мені симпатичніша за всі в УПЛ. Особливого секрету немає, просто 29 квітня луганчани виявилися сильнішими.

— Хто виграє чемпіонат?

— Неможливо зараз передбачити. На перемогу претендують одразу три команди, залишилося чотири тури. Головне, що в УПЛ буде інтрига до останнього ігрового дня. А внизу таблиці боротьба триває ще більш відчайдушна.

Антон Терехов