«Динамо» — «Верес» — 3:0. Післяматчева прес-конференція. Шовковський: «У нас вже немає турнірних завдань, але ж є своє обличчя!»

У понеділок, 29 травня, у матчі 29-го туру чемпіонату України київське «Динамо» з рахунком 3:0 обіграло рівненський «Верес». Зустріч проходила в Рівному на стадіоні «Авангард». До вашої уваги післяматчева прес-конференція головних тренерів команд.

Олександр ШОВКОВСЬКИЙ, в. о. головного тренера «Динамо»:

— Насамперед хотів би сказати слова подяки нашим захисникам і захисницям за те, що вони дозволяють нам проводити ці матчі. Учора був День Києва, і ми всі знаємо, які «подарунки» нам приготував ворог цієї ночі. Але ми вистояли! Вистоїмо! І обов’язково переможемо! Що б не було, як би все не складалося.

Ще раз хочу подякувати нашим воїнам, побажати їм, щоб вони якнайшвидше повернулися додому після нашої Перемоги, повернулися живими та здоровими, щоб ми знову святкували наші перемоги в матчах разом з уболівальниками на трибунах.

Що стосується самої гри, то ми ретельно до неї готувалися. Ви знаєте, що Містер уже повернувся після операції. Так, він поки що пересувається за допомогою милиць, але він постійно з командою, все бачить, керує всім тренувальним процесом і ми постійно з ним на зв’язку.

Розуміли, що наш сьогоднішній суперник веде боротьбу за виживання — вирішується, чи залишиться він в УПЛ. Розуміли це і робили на цьому акцент під час підготовки команди до матчу, налаштовували гравців на те, що матч простим не буде.

Можна говорити про те, що в нас уже немає турнірних завдань, але в нас є своє обличчя! Яке гравці зобов’язані не втрачати за жодних умов.

У середині другого тайму ми повинні були доводити рахунок до 3:0, але натомість не тільки втратили гольові моменти, але ще й заробили пенальті на рівному місці. І якби суперник був удачливішим, і гра могла піти за зовсім іншим сценарієм. 3:0 — це результат, який нас, звичайно, влаштовує, але по грі другий тайм ми в обороні провалили.

— Що ви говорили команді в перерві матчу після невдалого першого тайму, коли «Верес» мав можливість відкрити рахунок?

— Ми зробили деякі зауваження щодо організації гри. І, скажімо так, розставили певні акценти, виходячи з того, як грав «Верес».

А озвучити щось таке конкретне... Ви колись чули, щоб якийсь тренер хоч раз сказав, про що була розмова в перерві матчу? (Посміхається). Я прекрасно розумію ваш інтерес, але ви зрозумійте і нас. Ми аналізуємо, робимо зауваження, розставляємо акценти. Сьогодні це спрацювало. Хоч ми, повторюся, і змарнували кілька стовідсоткових моментів для того, щоб розвинути свою перевагу в рахунку і перевести гру в більш спокійне русло. А так, на жаль, вийшла нервова кінцівка. Утім, як це майже завжди було в «Динамо» в цьому чемпіонаті...

— У 1994 році ви тут грали проти «Вереса» як воротар «Динамо», і тоді у рівнян була сильна команда. Порівняйте той «Верес» і нинішній.

— У 1994 році мені було 19 років, я зовсім інакше сприймав футбол, зовсім інакше дивився на гру загалом і на свою зокрема. І, звісно, я взагалі не аналізував гру як тренер. Тому моє сприйняття тоді і зараз — абсолютно різні речі. Я на все дивився по-різному. Тож уже як тренер я не можу порівняти ті події й ці, і якось це проаналізувати. Тим більше, чесно скажу, я не пам’ятаю, як грав у Рівному в ті роки.

Але ми завжди змінюємося. Що було колись нормально, сьогодні вже недостатньо. Щоб не стояти на місці, треба рухатися, йти вперед, але щоб бути попереду, треба бути спринтером.

— Якби президент «Динамо» запропонував вам стати повноцінним головним тренером після закінчення цього сезону, ви б погодилися?

— У мене так багато мрій, що якщо про всі їх говоритиму вголос, то жодна з них не збудеться. Як то кажуть, хочеш насмішити Бога — розкажи йому про свої плани.

Я керую командою в роздягальні, безпосередньо перед грою, під час гри, і намагаюся виконувати свої обов’язки якнайкраще. Ніколи не скажу вам, про що ми говоримо з командою, ніколи не розповім вам про зміст індивідуальних бесід з футболістами, ніколи не розповім вам про якісь деталі нашого тренувального процесу, які вам були б цікаві. Але можу сказати, що мій характер гартувався протягом багатьох років. Цьому сприяли не тільки вдалі моменти, а й ті, про які хочеться забути. Але саме останні роблять твій стрижень усередині.

Усі свої знання я передаватиму гравцям. Неважливо, в якій якості. Зараз я виконую обов’язки головного тренера і роблю все для того, щоб хлопці виконували на полі те, що повинні робити, те що хоче від них бачити тренерський штаб. Щось їм вдається, щось — ні, але ж є ще суперник, який теж ставить свої завдання.

Можу сказати одне: я працюю із задоволенням! І працюватиму із задоволенням надалі. А в якому статусі — час покаже.

Юрій ВІРТ, головний тренер «Вереса»:

— Подякував хлопцям за ставлення до гри. Перший тайм був рівним. В обороні ми грали дисципліновано, але повинні були краще грати на атаку. Легко втрачали м’ячі й не могли якісно атакувати. На оборону зіграли добре, у суперника, по суті, не було шансів для того, щоб забити нам м’яч. Так ми й налаштовували команду. Але ще потрібні шанси для голів.

Що стосується другого тайму, то перший гол прийшов у наші ворота після другої передачі, хлопці не розібралися в захисті, а далі свою роль зіграла майстерність Раміреса.

Коли рахунок став 1:0, змушені були накривати суперника «вище», а «Динамо» — це класна команда, яка в цій ситуації використала свою якість. Звичайно, цей нереалізований пенальті... Просто «зарубали» ми його. І це вже далеко не вперше.

Після цього ми просто стали і вимкнулися з гри. І пропустили ще два голи. Потім уже не мало значення, з яким саме рахунком ми програємо — 0:2 чи 0:3.

Якби сьогодні ми здобули нічию або навіть виграли б, усе одно для нас усе вирішувалося б в останньому турі. Тож будемо готуватися до матчу з «Інгульцем», у якому нам треба перемагати. Усе. Але для впевненості в психологічному плані було б, звичайно, краще зіграти сьогодні 1:1. Повторюся, за ставлення до гри хлопцям я подякував, але дався взнаки клас суперника, який явно майстерніший за нас, футболісти якого індивідуально сильніші за футболістів «Вереса». Однак якщо діяти дисципліновано, то можна грати і з такою командою. А поки що в нас головний матч сезону — з «Інгульцем» у неділю.

— Ви сказали, що вже далеко не вперше не реалізовуєте пенальті. Чому так відбувається?

— Блізниченко в нас із «точки» забиває, але його сьогодні не було на полі. А Шестакову не вистачило майстерності. Не треба нічого вигадувати в таких ситуаціях. Так, дуже часто ми не реалізовуємо пенальті. Це майстерність футболістів, психологія. Шестаков узяв на себе відповідальність, але футболіст не має права так бити пенальті. Може, на нього тиснуло прізвище Бущана: стоїть машина у воротах, воротар національної збірної. Тут мені мені нічого коментувати, дуже складно це зробити. Могли вирвати нічию з «Динамо». Було б престижно для клубу. Шкода, не було Блізниченка. Він майстер виконання пенальті.

Олександр ПОПОВ зі стадіону «Авангард»