Півзахисник лондонського «Арсеналу» і збірної України Олександр Зінченко висловився на тему війни, яку проти України другий рік веде чмошна недокраїна під назвою «росія».
«Ненависть на адресу росіян, яка з’явилася відразу після їхнього вторгнення в Україну, зрозуміло, нікуди не поділася. Вона щоденна. Я злюся кожного божого дня, тому що я дійсно хочу знати, що вони роблять — для чого? Щоб виграти що?
Я ніколи не був у такій ситуації у своєму житті — як і всі ми — ніхто не міг очікувати того, що сталося 2022 року.
Багато запитань у голові, але головні з них давно вже зрозумілі. Чим можу допомогти? Що я можу зробити? Що ми можемо відправити для допомоги українській армії та українцям? На жаль чи на щастя, я вже звик до цього розпорядку життя після вторгнення, моя сім’я теж.
Усі ми, українці, перебуваємо в цих реаліях. Я бачу, як сильно ми допомагаємо одне одному. Але це ніщо, якщо порівнювати з тим, через що проходить наша армія на гарячому фронті, через що проходять наші захисники, постійно ризикуючи своїм життям, захищаючи нашу незалежність, нашу свободу. Для мене це неможливо порівнювати.
Іноді люди запитують мене: „Навіщо ти все це робиш? У тебе є сім’я, про яку потрібно дбати“. Але в мене є донька, якій майже два роки. Я сподіваюся, що скоро в мене буде ще одна дитина. І коли вони виростуть, я хочу знати свою відповідь на таке їхнє запитання: „Тату, коли в нашій країні була війна, що ти зробив — як багато ти допоміг людям?“. Я просто хочу, щоб я зміг подивитися в очі моїм дітям і сказав: „Я і твоя мама, ми намагалися з усіх сил, щоб допомогти всім, чим могли“.
Так, зараз моїй доньці лише два роки, і їй важко щось пояснити. Але в майбутньому я скажу їй правду. Правду про те, що, на жаль, у нас погані сусіди», — наводить слова Зінченка Mirror.
Для преси.
Періодично з мошканцями фоткається і ручкається.