Футбольний експерт Олександр Сопко поділився своєю думкою щодо ситуації навколо створення УПЛ ТБ.
Нагадаємо, на загальних зборах учасників Прем’єр-ліги клуби поки не зуміли домовитися про єдину систему трансляції. Проти нинішньої моделі пулу виступили «Дніпро-1», «Динамо» і «Зоря», у яких чинний контракт із медіаходингом «1+1». Також формат пулу не влаштовує «Верес».
«На жаль, наш футбол давно хворіє на таку хворобу, як амбітність, особиста вигода власників клубів, а авторитет УАФ і ПФЛ, на жаль, не настільки великий, щоб уміти своїм авторитетом, іноді, можливо, тиском, конкретною правильною пропозицією, вигідною для всіх, об’єднати клуби.
У всіх свій погляд, свої претензії один до одного, свій погляд на прибуток. Тут має бути або потужне, авторитетне керівництво, або схильність до пошуку компромісу серед керівників. Поки ці питання не будуть вирішені, поки ми будемо бовтатися в старих стосунках, складно розраховувати на хороший, якісний телепродукт.
Плюс нинішня ситуація, яка не дає можливостей, як фінансових, так і кадрових створювати високоякісний продукт. Спиратися на базу якогось одного клубу теж не буде правильно, на даному етапі повинна бути незалежна телевізійна структура при УАФ, яка б підпорядковувалася одному керівництву і була рівновіддалена від клубів. Але в нинішній ситуації це не проглядається.
Треба відмовитися повністю від своїх інтересів заради інтересів країни, уболівальників, але наші керівники, вважаю, до цього не готові. Так, уже було озвучено позицію представником „Дніпра-1“ про те, що трансляції матчів у період воєнного стану мають бути безкоштовними. Ідея, безумовно, хороша, треба думати про вболівальників, тим паче, що на футбол вони ходити зараз не можуть, то хоч по телевізору нехай дивляться. Але ж хтось повинен платити за це задоволення, хтось повинен це все організовувати — студію, розбори, коментарі тощо.
Говорити про вболівальників, звісно, добре, але, на мій погляд, це все пахне популізмом. Багато клубів у цей важкий час просто хочуть заробити на продажу своїх прав, щоб якось вижити, якось дірки підлатати в бюджеті. І їм вигідний той механізм, та система комерційних взаємин, до якої вони пристосувалися.
Щоб щось змінити, потрібен тривалий переговорний процес, де всі клуби будуть бачити чітко розписаний план, з конкретними пропозиціями. І їм, найімовірніше, доведеться бути готовим до того, що перший час серйозного прибутку не буде, що продукт окупиться через кілька років, після чого його можна буде продавати за кордон, уболівальнику.
Ну й організація процесу. Наразі дуже важливо, щоб це був якийсь представник медіа-бізнесу, далекий від якогось конкретного клубу, можна сказати, рівновіддалений від усіх клубів, але водночас той, хто бажає створити футбольний канал і підбирає за цим принципом кадри.
Взагалі скажу, що, коли за старих часів у нас футбол висвітлювали два канали, якогось балансу все одно дотримувалися, на різних каналах був паритет думок, була конкуренція, яка певною мірою стабілізувала наш телевізійний футбол. Зараз же я не думаю, що в наших колишніх власників каналів є кошти, щоб у колишньому масштабі створювати телеканал, адже ті ж „Футболи“ прибутковими не були.
У тієї ж Setanta не вийшло, на мій погляд, тому, що я особисто там не бачив конкретного бізнес-проєкту, там не було нічого, крім того, що клуби отримуватимуть якісь гроші. Там не було принципу підбору кадрів, інформаційної політики, звідси йшли чутки, недовіра, підозра, тривоги, що, мовляв, віддамо компанії права, а толкового нічого не вийде. І питання не в тому, що канал буде платним чи безплатним, глядач готовий платити, питання стоїть лише у співвідношенні якості та розумної ціни.
Плюс досвід інших країн, причому не найбагатших у плані футбольних медіатрадицій. Можна згадати реформу футбольного телебачення в Данії. Якщо коротко, то клуби мотивували тим, що надавали їм різного роду бонуси, пільги щодо телеправ залежно від турнірних показників, місця в таблиці. Це все дало поштовх до глобальної футбольної реформи в країні, до зміни структури проведення чемпіонату, до вдосконалення телевізійного висвітлення ігор і всього, що навколо матчів. Так, там, на відміну від нас, була інша обстановка, не було бойових дій, можна було будувати якісь довгострокові плани. Але навіть з урахуванням проекції на нашу ситуацію, вважаю, можна знайти щось раціональне.
Можливо, у нашій ситуації треба поетапно створювати умови для створення якісного продукту. І першим, на мій погляд, кроком має стати дозвіл на відвідування матчів уболівальниками, нехай для початку не в найбільшій кількості. Але ж ті ж футболісти, обслуговуючий персонал — вони ж ризикують. Треба вносити відповідні зміни до регламенту змагань, з урахуванням відкритого доступу до бомбосховищ, людей, які контролюватимуть цей доступ. Це все набагато простіше продумати і втілити в життя, ніж одразу займатися великим проєктом. Плюс глядач на стадіоні дасть додаткові емоції гравцям, а через це, своєю чергою, цікавішою, якіснішою стане сама гра. А разом із нею і потенційна телекартинка, що має зацікавити інвестора. Це зараз більш перспективно, ніж почати з великих грошей, після чого можуть початися чвари, звинувачення в роботі з суддями і все в такому дусі.
У будь-якому разі тішить те, що ідея про єдиний пул не вмерла, і можливо нарешті вдасться з урахуванням нинішніх реалій створити якісний продукт, на який буде попит», — зазначив Сопко.
Євген Савчук