Не секрет, що українські футболісти і тренери часто говорять слова подяки на адресу бійців ЗСУ, які очищають нашу країну від мерзоти під назвою «росіяни». Багато хто, можливо, звик до цих слів і не усвідомлює, наскільки значуща така підтримка для наших героїв.
Ця публікація, зокрема, покликана показати ступінь важливості підтримки всім тим, хто перебуває під безперервним вогнем русявих тварюк, поки ми висвітлюємо футбол, купуємо продукти в магазині за рогом або обуреним тоном у спілкуванні з представником ЖЕКу обурюємося відсутністю гарячої води.
Віктор Ожогін. Командир роти батальйону «Дніпро-1». Заслужений журналіст України. Воює з перших днів військової агресії недонації з країни лайна. Уже переніс непросте поранення в ногу і після реабілітації повернувся на фронт. Але останні дні стали для нього і всіх захисників незалежної України по-справжньому складними.
Найкраще суть тягот, які зараз лягають на плечі українських героїв, передають СМС-повідомлення Ожогіна у спілкуванні з його другом, віце-президентом київського «Динамо» Олексієм Семененком.
"...з 3 години ночі ведемо бій із пі*арами прямо з окопів, полізли, бля*ь, як таргани. Судячи з усього — зеки, а ззаду них десантники... 1 — 200, 10 — 300, *уярят, бля*ь, з усього підряд«
„Пі*ари спалили вже 2 позиції наші, поки ще не можемо забрати 5 — 200((((“
„Добу був у пеклі. Вийшов з пекла — в черговий раз. Роти моєї, можна сказати, більше немає — роз*уярили пі*ари артою і дронами((((“
„Завдання нарізають щохвилини, одне краще за інше. 3 позиції з 7 батальйонних стерті з лиця землі(((( Тримаємося тільки стійкістю і мужністю бійців...“
„Газом труять нас на позиціях, скидаючи його з БПЛ. 2 — 200 і 3— 300 з опіками дихальних шляхів. Треба відбігти на певну кількість метрів, щоб не травонутися. Не всім це вдається. Такої війни ще не було на Землі, друже“
„Друже, нам як ніколи потрібна ваша підтримка. Ми відчуваємо і нас це окрилює, повір“
Після цієї СМС Віктор Ожогін перестав виходити на зв’язок протягом кількох днів. Після чого Олексій Семененко отримав дзвінок від нього з незнайомого номера. Виявилося, Ожогін отримав повторне поранення в боях під Лиманом. У ту саму ногу. Стояло питання ампутації.
Детальніше про це нашому сайту розповів Олексій Семененко: „Важкі передчуття з’явилися відразу ж після цього останнього СМС від Віктора. І, на жаль, ці передчуття були неспроста. Через кілька днів я отримав дзвінок із незнайомого номера: "Друже, я живий, але поранений. У ту ж ногу“.
Виявилося, що поранення дуже важке. Його везли через Лиман і Краматорськ до Харкова. Лікар після огляду сказав, що потрібна ампутація ноги. Але, на щастя, після консультацій лікарі ухвалили рішення про лікування — вирішили поставити нашого журналіста, який грає у футбол, на ноги! Прямо зараз Ожогіна везуть до Кременчука на складну операцію».
Тепер на Ожогіна чекає складне, тривале і, звісно ж, дороге лікування і відновлення. Наш Герой — людина з гордістю, він за жодних умов не звернеться по матеріальну допомогу.
«Не здумай, друже, ні в кого просити якихось грошей!», — тільки такою може бути реакція Ожогіна в цій ситуації за словами його вірного друга Семененка.
Але допомога Ожогіну дуже потрібна!
Усім, хто може допомогти лікуванню та відновленню Героя України Віктора Ожогіна, — банківські картки його доньки, волонтерки Анни Ожогіної:
Монобанк: 4441 1144 5966 3413
Приватбанк: 5168 7450 2146 2863
«Віктор уже встиг озвучити мені свої плани після відновлення. Перше — знову на фронт, до Перемоги! А потім — знову футбол», — розповів на довершення про історію про нашого захисника Семененко.
Допоможемо, друзі! Ми — тут, а наші герої — там, за всіх нас!
Слава Україні! Слава всім нашим Героям!
Олександр ПОПОВ
плачет горько его мать:
Что творится в мире?
Непонятно ведь за что,
он поехал убивать, а его убили.
плачет горько его мать:
Что творится в мире?
Непонятно ведь за что,
он поехал убивать, а его убили.