Захисник молодіжної збірної України Максим Таловеров поділився враженнями від виступу на Євро-2023 (U-21), а також прокоментував різні чутки про своє майбутнє. 23-річний футболіст пов’язаний контрактом із чеським «Слованом», а минулий сезон провів в оренді в австрійському ЛАСКу.
— Макс, яке загальне враження від Євро-2023 (U-21)? Що запам’яталося, що вийшло, а що стало найнеприємнішим сюрпризом?
— Хочеться почати з історичних моментів. Зокрема — вихід на Олімпіаду. Це була одна з наших цілей. Якщо прибрати весь негатив, то, звісно, класно, що ми домоглися цього такою важкою працею. Перед відбірковим циклом тренерський штаб пішов на ризик, організував нову структуру гри, яка принесла історичний результат.
Ми змогли довести, що той футбол, який ми показуємо, гідний жити. Усі шанси на участь у таких чемпіонатах, як Євро-2023 (U-21), у нас безумовно є. Я думаю, що ми були однією з найкращих команд на цьому турнірі.
Також хочеться сказати, що для нас усіх було величезним досвідом взяти участь на такому турнірі. Не менший досвід — вийти з групи. Не багатьом збірним це вдалося. А ще здорово, що вдалося взяти такий класний реванш у Франції, після розгромних поразок.
Хочу ще відзначити те, що колектив, імовірно, був одним із найкращих серед усіх, у яких я працював за всю свою кар’єру. Починаючи від тренерів, закінчуючи масажистами, лікарями...
Ми всі були одним цілим, усі згуртувалися і йшли до мети. Я дуже щасливий, що мені вдалося бути частиною такої команди не тільки у фінальній частині Євро-2023 (U-21), а й із самого початку відбіркового циклу.
— Це якщо говорити про позитив. Із негативу?
— Дуже розчаровані й засмучені останньою грою, проти Іспанії. На жаль, мало що виходило. Було видно, як сказав Руслан Петрович, що очі хотіли, а ноги не могли.
Звісно, не хочеться, щоб це була якась «відмазка», адже Іспанія — це теж дуже сильна команда, яка ще з віку U-15 показувала класну гру. Дуже вдячні Богу, що вдалося дійти до півфіналу й увійти до топ-4 команд Європи.
Розгромна поразка — це дуже прикро, хоч це і величезний досвід, адже без поразок не буває і перемог. Також я б хотів відзначити Колю Михайленка: прикро, що він травмувався, адже хлопець пройшов із нами цілий цикл. Його нам не вистачало і він заслужив своєю роботою брати участь у фінальній частині.
І якби нам, нашим фанатам, хтось сказав два роки тому, що ця збірна дійде до півфіналу Євро-2023 (U-21), то повірило б, можливо, тільки 5%. І 2% із них — наші батьки, близькі, ми самі та наші тренери.
Тому краще концентруватися на хорошому: ми всі дуже щасливі, що потрапили на Олімпіаду, і величезна мрія — зустрітися в такому колективі та зіграти ще кілька матчів.
— Проти кого на цьому турнірі тобі було максимально складно грати в обороні?
— На Євро-2023 (U-21) були зібрані найкращі футболісти своїх збірних, виділяти когось особливо не хочеться. Але з самого першого матчу було непросто. У хорватів було складно протистояти Дійону Дрене Бельо, про Францію та Іспанію я взагалі мовчу. Кожен суперник був сильним, особливо, якщо говорити про нападників.
Я детально вивчав кожного з них. У цьому мені, в першу чергу, допомагав мій тато. У моїй маленькій команді це аналітик, тому він мені надавав усю інформацію про нападників. Також багато корисного розповідав наш аналітик у збірній, Євген Гресь, він скидав навіть окремі хайлайти гри цих нападників.
Ми намагалися їх вивчати, але з кожним із них було непросто. Проте позаду опинилися збірні Італії, Німеччини, Франції, які є світовими лідерами в юнацькому та дорослому футболі.
— Як би ти описав свою конкуренцію з Олександром Сиротою?
— Для мене головне питання: чому це викликає такий резонанс? Ти не перша людина, хто про це запитує. Але я вважаю, що всі чотири центральні захисники, які були в команді на цьому Євро, плюс-мінус однакового рівня. Ми працювали в рівних умовах, кожен працював, щоб потрапити до складу. У кожного є свої плюси і мінуси. Мені б не хотілося виділяти саме конкуренцію із Сиротою.
З іншого боку, проти Сербії грала пара Сирота-Батагов, проти Словаччини перший матч — вони ж. У другому матчі зі словаками грала пара Сирота-Таловеров. Це рішення тренера, всі ми вчотирьох були на одному рівні, вибір залишався за тренерським штабом. Не буду говорити про себе, але Сирота, Батагов і Салюк — футболісти дуже класного рівня. Не хочеться, щоб хтось виокремлював, здіймав галас, що конкуренція в мене саме з Санею Сиротою.
Ми всі одна команда, виконали одну з цілей, але до фіналу нас трішечки не вистачило. Такі питання, наче хочуть нас посварити, внести розлад усередину команди. Конкуренція була здоровою і всі ми за цей місяць стали тільки сильнішими.
— Ходять чутки про інтерес до тебе з боку «Вердера» і ще низки європейських клубів. Наскільки це близько до правди?
— Зараз, після останньої гри, у мене міні-відпустка. Я намагаюся залікувати деякі проблеми, які не міг виправити під час сезону. Це стоматолог, наприклад. Потім відпочину кілька днів і повернуся до футболу.
Зараз не хочу ні про що думати, тільки про те, щоб відновитися, полікувати зуби і зі спокійною душею повертатися у футбол. У трансферне вікно часто гравців пов’язують із різними клубами, і це нормально. Як буде далі — побачимо.
— Ще скромно говорять про інтерес «Шахтаря» до твоєї персони. Чи готовий ти в разі чого повернутися в Україну?
— Я не чув про це. Тільки кілька українських фанатів мене кликали. Мені, звісно, приємно, але поки що тут говорити нема про що. Якщо інтерес від когось із українських клубів справді з’явиться, тоді можете мене запитати про це.
Поки що я хочу провести час із дівчиною, сім’єю та друзями. А далі вже будемо точно знати, що робимо далі. Своєю чергою, я б привітав Патріка ван Леувена з призначенням, він мене брав до академії і багато вкладав у розвиток юних футболістів, тож зараз заслужено став тренером першої команди.
Олександр Карпенко
До Олимпиады ещё год и всё может изменится.