Олександр Караваєв: «Мова йде про максимальні задачі, про перше місце — ні про що інше мова не йде»

Після підписання нового контракту на два роки із київським «Динамо», півзахисник столичної команди Олександр Караваєв поділився своїми емоціями та враженнями.

— Мені дуже приємно. Протягом останніх двох місяців я спілкувався з цього приводу з сім’єю, ми зважували усі «за» та «проти», думали, як краще зробити. Я висловлював свою думку, дружина — свою. Зупинилися на тому, щоб я залишився. Пам’ятаю, коли чотири роки тому я підписував свій перший контракт з «Динамо», ви у мене теж запитували про враження та цілі — вони залишилися незмінними: тоді я казав, що хочу вигравати трофеї з «Динамо», це вийшло, я пам’ятаю усі відчуття та емоції з приводу перемог, і тепер прагну робити це і надалі, щоб знову відчути те саме, вигравши чемпіонат. З такими думками, цілями та мотивацією прийняв рішення підписати новий контракт, продовжити співпрацю із «Динамо» і боротися за найвищі місця.

— За чотири роки ви з «Динамо» виграли п’ять трофеїв — це хороший показник?

— Хороший, але не найкращий. Завжди хочеться досягати максимуму. Є обставини, є суперники, але усе залежить від нас. Зараз я вмотивований, як ніколи раніше. Зараз на зборах ми робимо усе можливе, щоб покращити нашу гру. Звісно, ми зробимо висновки з останнього сезону, який, вважаю, був провальним. Але це хороший матеріал для роботи, з якого ми маємо винести та засвоїти правильні уроки. Мінуси залишимо у минулому, а у новий сезон візьмемо лише позитивні моменти.

— Що саме стало для вас ключовим фактором та головною причиною, щоб залишитися у команді?

— Амбіції спортсмена. Я пам’ятаю себе у дитинстві, у юнацькі роки, коли почав професійну кар’єру — завжди ставив перед собою максимальні цілі, хотів грати на максимальному рівні за топклуб і за збірну. Усе вийшло так, як я хотів. Звісно, у певних моментах могло бути краще, а в інших — навпаки, вийшло краще, ніж я очікував. Загалом, усе, що відбувалося у моїй кар’єрі до сьогодні, оцінюю дуже добре, мені усе підходить та подобається. Тому хочу ці моменти переживати й надалі.

— За ці чотири роки ви стали справжньою душею колективу, чи радилися із партнерами по команді з приводу того, аби залишитися у команді?

— Так, звісно. Наприкінці минулого сезону до мене підходив Микола Шапаренко та запитував, що я планую, тоді я відповів, що ще нічого не вирішено, але він одразу дав зрозуміти, що підтримає будь-яке моє рішення і був би радий. Якби я залишився. Теж саме казав і Олександр Андрієвський. Потім телефонував Сергію Сидорчуку, цікавився його думкою та запитував поради. А пізніше ще зателефонував Андрій Ярмоленко — було дуже приємно, що хлопці підтримують, хочуть, щоб ми були разом, та раді, що я залишився, звісно, це підбадьорює, як і підтримка та довіра з боку тренерського штабу. Це теж дуже вагома запорука для здобуття хорошого результату.

— Цікаво, що саме вам сказав Андрій Ярмоленко? Порадив залишатися?

— Ні, це важкий вибір, і кожен сам має прийняти рішення, адже воно впливає на усе подальше життя. Якщо хтось щось нав’язує, це вже буде не твій вибір. Андрій, навпаки, сказав, що не буде мені нічого радити, але висловив свою думку і ставлення до мене. Ми добре товаришуємо, і він теж сказав, що був би радий, якби я залишився в команді. Не буду приховувати — для мене це було дуже приємно. Повторюсь, коли відчуваєш підтримку партнерів, тренерського штабу та усіх, хто тебе оточує, звісно, це спонукає постійно досягати хороших результатів. Будемо у новому сезоні робити усе по-іншому, щоб здобувати лише перемоги.

— Що змінилося у колективі із приходом Ярмоленка?

— Усі молоді гравці, які зараз є у «Динамо», мають зрозуміти, що Андрій — проста, добра, чесна та відкрита людина. Всі кажуть — «зірка». Так, він «зірка», можливо, легенда, але при цьому залишається людиною. Якщо потрібна допомога — завжди допоможе, якщо є питання — завжди відповість, тобто, ніколи не залишить у біді. Хлопці це зрозуміють, впевнений, повернення Андрія стане для них позитивним імпульсом, адже на його прикладі вони побачать, як потрібно бути професіоналом та порядною людиною, він стане для них мотиватором стосовно того, до чого потрібно прагнути, які ставити цілі, щоб піднятися на вершину, де грають такі футболісти, як Андрій Ярмоленко.

— Ще кілька сезонів тому «Динамо» вважалося молодою командою, зараз же у колективі достатньо досвічених гравців, а молодь набралась досвіду. Чи нинішній склад став сильнішим, на вашу думку?

— Вважаю, так. В минулому сезоні мала місце перебудова, було багато хлопців, які вийшли на певний рівень та пішли з команди. Крім трансферів були травмовані футболісти, прийшли молоді гравці, які з часом набралися досвіду. А зараз у нас є баланс — і досвідчені гравці, які багато грають на високому рівні, і молодь, яка також вже має певну ігрову практику та хороші перспективи, тому, вважаю, що цей баланс разом із конкуренцією на кожній позиції буде додавати впевненості кожному для здобуття результату.

— Мірча Луческу вже кілька разів виступав перед вам із мотиваційними промовами, який їхній основний зміст?

— Мова йде про максимальні задачі, про перше місце — ні про що інше мова не йде. Пам’ятаю, коли він тільки-но прийшов, у команді були молоді Забарний, Миколенко, він їм теж казав те саме, і згодом усі побачили, у яких футболістів вони виросли, і де зараз грають. Зараз Луческу, перш за все, хоче дати зрозуміти молодим гравцям, що у них є такий же шанс, якщо вони будуть слухати та виконувати ті вимоги, які пропонує тренерський штаб, на них теж чекає чудове майбутнє, вони можуть вирости у висококваліфікованих гравців. Тому треба виконувати настанови тренерського штабу.