Головний тренер криворізького «Кривбасу» Юрій Вернидуб прокоментував новину про те, що його син — Віталій Вернидуб — тепер буде одним із його асистентів.
— Усе нормально, усе природно, кожен футболіст рано чи пізно закінчує грати. Прийшов час і Віталію зробити свій вибір. Ми поговорили, я йому сказав: «Ти пройшов хороший шлях гравця, попрацював з дуже хорошими тренерами. І якщо є бажання присвятити подальше життя тренерській роботі, треба йти вчитися». Він свій вибір зробив, пішов вчитися. Зараз триває навчальний процес, а там життя покаже, зможе він стати тренером чи ні. Довести, показати свою тренерську роботу зможе тільки він сам.
— У повідомленні на офіційному сайті «Кривбасу» про входження Віталія до вашого штабу сказано, що він буде «певною буферною зоною між командою і наставниками». Що мається на увазі під цією фразою?
— Він з усіма хлопцями провів минулий чемпіонат, добре їх знає, має певний авторитет серед гравців, був у трійці капітанів. І це, навпаки, має допомогти. Де треба підкаже, підтримає. Це нормальне явище, я точно також свого часу переходив.
— Валерій Лобановський колись казав: «Якщо хочеш стати хорошим тренером, забудь, яким ти був футболістом». Віталію вже вдалося «вбити» в собі футболіста чи процес тільки триває?
— Це дуже правильні слова, і Віталій найкраще це зараз розуміє. Я йому сам сказав: «Раз вирішив переходити на тренерську, забудь, що ти був футболістом, і — головне — яким ти був футболістом. Про це взагалі нікому не треба розповідати. Ти повинен підказувати футболістам, як їм поліпшити гру, а не розповідати, як ти свого часу грав і чого досягав».
— Він уже вам показував якийсь свій план роботи чи на цьому етапі все буде за конспектами Вернидуба-старшого?
— Ну цього точно не буде (Сміється). За цей час у нього вже накопичилася певна кількість ідей. Він ще молодий, десь щось, безумовно, потрібно буде підказувати. Але найголовніше для нього — щоб він зараз правильно розвивався. У нього є можливість і завдання працювати з нашою обороною, і саме від нього багато в чому залежатиме, як гратимуть наші захисники, це його вектор напряму, його в недавньому минулому ігрове амплуа.
І дуже сподіваємося, що він нашому тренерському штабу допоможе. Його думки, його бачення тих чи інших моментів ми разом дивимося, обговорюємо, після чого він буде все до гравців доносити. Власне, як і має бути, адже в будь-якій команді є головний тренер, є асистенти в тому чи іншому напрямку. Але остаточне рішення ухвалює головний тренер, це не обговорюється. Інакше буде лебідь, рак і щука.
У будь-якому разі, Віталій уже працює, єдине, що переживає з приводу всіх цих змін. Але це все тимчасово, думаю, він швидко перебудується і зрозуміє, що вже тренер.
Євген Савчук