Перші єврокубкові матчі українських команд у сезоні-2023/24 і початок чемпіонату країни в головному дивізіоні дали пресі чимало тем для роздумів.
Минулий вівторок назавжди увійде в історію «Дніпра-1» як день дебюту в головному євротурнірі — Лізі чемпіонів. На жаль, почин вийшов невдалим: у першому матчі другого раунду кваліфікації команда Олександра Кучера поступилася грецькому «Панатінаїкосу» з рахунком 1:3.
Преса, аналізуючи цю гру, насамперед зазначає, що дніпряни явно не впоралися зі стартовим хвилюванням, змастивши дебютний відрізок і втративши Шпорара, який відкрив рахунок.
«Панатінаїкос» захопив ініціативу і відразу створив проблеми для оборони дніпровців. Греки діяли динамічніше і краще працювали в дрібних епізодах. Уже на 6-й хвилині Джурічіч (екс-хавбек «Сампдорії») змусив Рубчинського фолити перед власною штрафною площадкою, після чого Магнуссон пробив зі штрафного в дев’ятку. М’яч пролетів трохи вище.
Крім того, досить активно тиснули на правий фланг оборони. Мірошниченко не дуже переконливо взаємодіяв із Гуцуляком, чим користувався Хуанкар — лівий захисник «Панатінаїкоса». Упродовж усього матчу Денису було непросто, а отримати профіт із цього грекам вдалося вже на 10-й хвилині", — констатує сайт Football24.ua (26.07.23).
Безсумнівно, швидкий гол грецької команди позначився на перебігу поєдинку. Але й за такого розвитку подій «Дніпро-1» цілком міг розраховувати на більш прийнятний результат, про що говорив після матчу Кучер:
«Вважаю, що ми не заслуговували на таку поразку. Ми могли забивати більше, а епізоди біля наших воріт, звісно, проаналізуємо. Їх треба прибрати, адже дуже легко ми дали забити ці голи» (scdnipro1.com.ua, 25.07.23).
Можна частково погодитися з тренером. «Дніпро-1» майже не поступився «Панатінаїкосу» небезпечними моментами: зокрема, на 18-й хвилині Довбик не зміг завдати акцентованого удару з 16-ти метрів, а на початку другого тайму ще за 0:1 хороші нагоди для взяття воріт змарнували Гуцуляк і Рубчинський.
Гола статистика, яку опублікував сайт «Трибуна», узагалі свідчить про приблизно рівну боротьбу (подекуди в чому в «Дніпра-1» було навіть краще).
«Удари: 11 — 8. Удари в площину: 3 — 3. Кутові: 4 — 2. Фоли: 17 — 9. Точність пасів: 81% — 78%.Володіння м’ячем: 55% — 45%. Виграні єдиноборства: 39 — 39» (Ua.tribuna.com, 26.07.23).
Та водночас складно не визнати, що матч розвивався за сценарієм «Панатінаїкоса», гравці якого нав’язали «Дніпру-1» в’язкий позиційний футбол, водночас швидко виходили в атаку й максимально дбайливо поставилися до своїх гольових шансів. Вагомих аргументів на противагу у нашої команди не знайшлося.
Звісно, ЗМІ шукають пояснення тому, що сталося, вказуючи на низку причин, окрім швидкого голу суперників.
Абсолютно всі джерела нарікають, що в Кошице не зміг зіграти через травму найкращий плеймекер УПЛ Олександр Піхальонок — атакам «Дніпра-1» не вистачало швидкості та креативу, а Артем Довбик залишився фактично на голодному пайку.
«Увідсутність Піхальонка істотно позначилася на грі команди, адже він є ключовим гравцем у центрі поля. Занадто пасивно грали дніпряни, давали дуже багато часу і простору футболістам »Панатінаїкоса«, — пише Владислав Пригода (Ua-football.com, 25.07.23).
„У «Дніпра-1» у цьому матчі була дуже вузька лава запасних, ті, хто вийшли в другому таймі, гру не підсилили“, — позначають ще один суттєвий нюанс журналісти „Трибуни“ (Ua.tribuna.com, 25.07.23).
Ну і, звісно, виникли у преси запитання до Олександра Кучера:
„Суперники теж ще не встигли почати сезон, то чого ж вони виглядали на рівень вище за функціональною підготовкою?“ (Football.ua, 25.07.23).
„Важко сказати, що гол Шпорара порушив стратегічні плани «Дніпра-1» на гру, адже довершеного малюнка від СК ми так і не побачили. Десь завадила нестача ігрових кондицій, десь суперники вибудовували власний захист настільки щільно, що продертися було дуже складно“, — читаємо на сайті Football.ua (25.07.23).
Важливо, що преса при цьому не забуває враховувати, що „Дніпру-1“ дістався дуже складний суперник, якого від самого початку вважали фаворитом пари. „Панатінаїкос“, як і очікувалося, постав більш збалансованою командою, ніж „Дніпро-1“. А ключовим аспектом, на думку ЗМІ, став досвід і майстерність гравців грецького клубу, які продемонстрували відмінну реалізацію.
„Основа“ грецької команди складалася переважно з досвідчених футболістів віком близько 30 років і більше. Цікавий факт: у стартовому складі „Панатінаїкоса“ вийшов лише один грек. У складі „Дніпра-1“ — лише один легіонер» (Sport.ua, 26.07.23).
Загалом резюме з численних публікацій можна вивести таке: «Дніпро-1» поки що все ж таки недостатньо готовий до серйозного випробування Лігою чемпіонів. Втім, і списувати дніпрян з рахунків ще рано. За вдалого збігу обставин підопічні Кучера в матчі-відповіді можуть замахнутися на камбек.
«Шансі ми маємо, — вважає, наприклад, колишній хавбек збірної України Олег Шелаєв. — Тепер виїзні голи не рахуються. Можна виграти 2:0 і перевести гру в овертайм. Швидкий гол українській команді потрібен. Навіть не так. Важливо піти на перерву, виграючи хоча б один м’яч... Словом, гра ще не закрита. Вікно можливостей для Дніпра-1 зберігається» (Sportarena.com, 26.07.23).
Слідом за «Дніпром-1» єврокубкову кампанію розпочала «Ворскла», яка в четвер провела перший матч другого раунду кваліфікації Ліги конференцій. Гра команди Віктора Скрипника, на загальну думку, залишила неоднозначне враження. Але, головне, що у полтавчан склалося з результатом — перемога 2:1 у протистоянні з грузинською «Ділою» українського тренера Андрія Демченка залишає пристойні шанси на підсумковий успіх.
Тут доречно нагадати, що напередодні єврокубкового старту «Ворскли» в публікаціях ЗМІ звучали нотки занепокоєння. Переважно з приводу кадрового потенціалу.
«З відходом Сефері та Кравця у стартовому складі команди утворилися дві серйозні пробоїни. Таулянт був головним забивальником, майстром гри один в один. Тепер у команді залишився лише один форвард — Степанюк (заявлений на Лігу конференцій ще один нападник Тузенко — занадто молодий і недосвідчений)...
Кравець міг „заткнути“ будь-яку дірку в захисті. З урахуванням його трансферу, а також травми Чеснакова та відходу з команди Яворського, захисні порядки на новий сезон виглядають ще однією „ахіллесовою п’ятою“ полтавців» (Sport.ua, 27.07.23).
Як показала гра, побоювання були не марними. Поєдинок складався для «Ворскли» непросто. «Діла» почала гру впевненіше й агресивніше, чому, треба думати, сприяла хороша ігрова практика — адже чемпіонат Грузії проводиться за системою «весна-осінь».
«Для »«Ворскли»« це був перший офіційний матч у нинішньому сезоні, і до перерви було помітно, що суперник уже встиг увійти в ігровий ритм. Як наслідок — »Діла« володіла помітною перевагою та час від часу знаходила вразливі місця в обороні полтавців. У команди Віктора Скрипника, своєю чергою, не клеїлося ані в обороні, ані в атаці», — пише з цього приводу сайт «Террикон» (Тerrikon.com, 27.07.23).
«З перших хвилин матчу в польському місті Тихи ми побачили, як команда Андрія Демченка помітно свіжіше виглядає за „Ворсклу“, — зазначають журналісти Football.ua. — Навантажували роботою фланги захисту полтавців добряче, і аж ніяк не було впевненості в тому, що гравці не в оптимальних кондиціях витримають ці виклики.
Перший тривожний сигнал ми отримали вже на другій хвилині, коли Гоміс зльоту перед воротарським завершив подачу з лівого флангу над поперечиною. Але на цьому правий край захисту „Ворскли“ не перестав припускатися помилок, і момент українського нападника Діли Миколи Ковталюка на 19 хвилині, коли форварду завадив пробити вчасним стрибком у ноги Ісенко, був ще більш тривожним» (28.07.23).
Низка ЗМІ помітили: тренерський штаб «Діли» дуже добре вивчив «Ворсклу». Під час побудови атак футболісти грузинської команди намагалися переважно навантажувати зону, за яку відповідав бразилець Сантана, що з’явився в таборі полтавців лише за кілька днів до гри. У підсумку — ставка спрацювала:
«На 57-й хвилині пішов банальний простріл на лінію воротарського майданчика, де бразилець відверто проспав Миколу Ковталюка. Український форвард виринув з-за спини легіонера „Ворскли“ і відправив м’яч у ворота Ісенка„ (Football24.ua, 27.07.23).
Безумовно, за цей епізод до оборони «Ворскли» було висловлено чимало претензій. Але водночас усі похвалили команду за правильну реакцію на пропущений м’яч. До 57-ї хвилини «Ворскла» грала другим номером, намагаючись максимально надійно діяти в обороні і вишукуючи моменти для швидких контратак. Після голу Ковталюка полтавчани перебудувалися на план Б і різко додали.
«Підопічним Скрипника довелося вмикати інші швидкості, що вони й зробили. Відчайдушний пресинг ворсклян гості прагнули гасити за рахунок дрібного фолу, очікуваних симуляцій і тактичних замін на свіжих гравців, і все ж запал нашої команди не залишився без належної матеріалізації», — позначає переломний відрізок матчу Денис Борисенко (Footclub.com.ua, 27.07.23).
Гол у відповідь організували Степанюк і Юрченко, зусиллями яких на ударній позиції опинився Феліпе. А перемогу Полтаві забезпечив Кане, якого преса визнала головним героєм зустрічі.
«Кане відповідав за креатив команди. Він був буквально всюди. Проривався флангами (так, Ібрахім регулярно з’являвся на обох), накручував захисників, заробляв перспективні стандарти, сам їх виконував (принаймні частину). Також не забував повертатися в оборону. Щонайменше парочку атак він розігнав після того, як опустився в опорну зону й обікрав суперника» (Football24.ua, 27.07.23).
Отже, з огляду на всі обставини, загалом картина вималювалася непогана, але перемога 2:1 ще нічого нашій команді не гарантує.
«Так, гра залишила чимало запитань, а перемога була здобута на характері. Через тиждень у матчі-відповіді точно легко не буде. »Діла« агресивно діяла на чужому (нейтральному) полі, а в рідних стінах напевно гратиме ще сміливіше. Але і »Ворскла« вже знає чого чекати від суперника, і як йому забивати. До того ж полтавці пропускають стартовий тур УПЛ, тож зможуть відновитися, набратися сил і налаштовуватися винятково на матч з »Ділою“, що відбудеться 3 серпня», — підкреслює Сергій Ситник (Footboom1.com, 27.07.23).
Єврокубкові матчі «Дніпра-1» і «Ворскли» стали своєрідним прологом до старту чемпіонату України, який відкрили поєдинки за участю новачків УПЛ. «Оболонь» змогла відстояти нічию в протистоянні з «Колосом» (0:0), а «Полісся» розібралося з «Вересом» (2:0). До слова, команда Юрія Калитвинцева справила на пресу дуже пристойне враження. Тож прогнози з приводу єврокубкових амбіцій «Полісся» можуть виявитися цілком обґрунтованими.
Немає сумнівів у ЗМІ, що конкурувати за місце в зоні єврокубків буде і «Зоря». Щоправда, у стартовому турі бронзовий призер чемпіонату-2022/23 зазнав невдачі — 1:2 у Львові з «Рухом».
Деякі видання оцінюють результат цього поєдинку як сенсацію. Хоча потрібно зазначити, що «Рух» Віталія Пономарьова — міцний горішок і кістяк у команди зберігся, тоді як у «Зорі» чимало новачків, зокрема — головний тренер Ненад Лалатович.
Ну а висновок зроблено такий: львів’яни виявилися кращими фізично, а луганчани відчувають певний кадровий голод.
«Рух» витягнув максимум із проваленого першого тайму — перелаштувався, заганяв суперника і вирвав перемогу.
Функціонал, стабільність складу та вдалі заміни зробили три очки.
«Зоря»? Команда відіграла лише перший тайм. Можна списати на нового тренера, склад, старт сезону і таке інше, але перед стартом у єврокубках стає тривожно" (Ua-football.com, 29.07.23).
Ще один тренерський дебют, на який очікували з неабияким інтересом, припав на суботній матч «Металіст 1925» — «Шахтар», у якому гірники здобули першу перемогу під керівництвом голландського фахівця Патріка ван Леувена (2:1).
Ось що пише по слідах цього поєдинку Олександр Снітко:
«Від самого початку протистояння „Шахтар“ намагався дати нам зрозуміти, що не має наміру залишати суперникам жодних шансів зачепитися за контроль м’яча. А далі вже була справа майстерності гравців гірників...„ (Sport.ua, 29.07.23).
Тобто «Шахтар» діяв у звичному для себе ключі. Хоча не обійшлося без цікавого нюансу. Любителі статистики відзначають, що футболісти донецького клубу не прагнули щоразу розіграти м’яч до вірного, до чого тяжіли раніше, а дуже часто били по воротах — по суті, за найменшої можливості. Загалом у «Шахтаря» вийшло 23 спроби (10 — у площину) — проти 8-ми у суперника. Крім того, команда ван Леувена мала гігантську перевагу за кутовими — 17:3, після одного з яких і відкрила рахунок.
Підбиваючи підсумок поєдинку, ЗМІ пишуть, що «Шахтар» переміг абсолютно у своїй справі, хоча не уникнув провалів в обороні, завдяки чому харків’яни змогли відігратися на одному м’ячі і повернути грі інтригу.
«Ближче до завершення гри склалося враження, що "Шахтар» став втрачати пильність: у М1925 стало більше простору на половині «гірників», яким вони, щоправда, не знали, як користуватися.
Гру простою для фаворита не назвеш, але головні для себе завдання він сьогодні виконав: стартував з перемоги, дав дебютувати Різнику, Кастілло, Педріньо та Невертону, а також впорався з досить зубастим суперником без багатьох важливих гравців“, — резюмує Олександр Риженко (Ua-football.com, 29.07.23).
Програму стартового туру Прем’єр-ліги закрили недільні матчі. „Чорноморець“ у гостях обіграв ЛНЗ (2:0), „Олександрія“ на своєму полі взяла гору над „Кривбасом“ (1:0), а прикрасою вечора і всього вікенду став матч „Динамо“ — „Минай“ (4:1).
ЗМІ одностайно сходяться на тому, що це був найяскравіший поєдинок першого туру: пристойні швидкості, цікаві комбінації, акцент на атаку, п’ять забитих м’ячів...
Зрозуміло, що журналісти у своїх публікаціях робили акцент на грі команди-переможниці. Але, перш ніж говорити про „Динамо“, багато джерел віддають належне „Минаю“ — закарпатці своїм високим пресингом створили проблеми киянам, відкривши рахунок у дебюті та створивши кілька хороших моментів уже за 1:2. Словом, це той випадок, коли стороні, яка програла, слід теж подякувати — за характер, організацію гри і здатність нав’язати боротьбу фавориту.
„Минай“, на мою думку, був ідеальним суперником, щоб перевірити свої сили і готовність на початку сезону, — вважає Сергій Ситник. — Ужгородці не хапають з неба зірок, але у команди є свій малюнок, вона вміє створювати проблеми і б’ється за результат у кожному матчі. Ось і динамівців підопічні Володимира Шарана, причому вже на перших хвилинах, зуміли вивести з рівноваги» (Footboom1.com.ua, 30.07.23)
Однак підсумкова перевага «Динамо» сумнівів ні в кого не викликає. Хоча з 33-ї по 57-му хвилини Київ грав у меншості через вилучення Дениса Попова.
Оцінюючи матч, ЗМІ очікувано приділяють максимум уваги Андрію Ярмоленку, який повернувся в «Динамо» після тривалої перерви.
«Ярмоленко одразу став найактивнішим гравцем на полі, взявши на себе ініціативу: пробивав, прострілював, знаходив забігання Олександра Тимчика в карному, виконував стандарти, навіть відпрацьовував у захисті....», — читаємо, наприклад, на сайті «Трибуна» (Ua.tribuna.com, 30.07.23)
Для всіх очевидно, що повернення Ярмоленка — великий плюс для «Динамо»: це і якість на правому фланзі атаки, і характер із досвідом. Забити сотий матч в УПЛ Андрію, щоправда, не вдалося, але зате його несподіваний ривок змусив воротаря «Минаю» Олександра Бундуру зробити фол останньої надії, після чого арбітр зрівняв склади.
Безсумнівно, позитивно на грі «Динамо» позначилося і повернення після травми центрхава Миколи Шапаренка. 10-й номер синьо-білих класно вів атакувальну гру команди, особливо вразив в епізоді з другим голом:
«Шапаренко показав, як його не вистачало в команді торік — він протягнув м’яч через усю чужу половину, а потім Дубінчак із Буяльським організували комфортний удар для Ваната, який оформив дубль за три хвилини», — пише Сергій Репюк (Sport.ua, 30.07.23).
Відзначають журналісти також хорошу форму Георгія Бущана, Сергія Сидорчука, Віталія Буяльського... І, звісно ж, вразив Владислав Ванат, який продемонстрував якості зрілого голеадора. Не випадково ж Мірча Луческу на післяматчевій прес-конференції виділив свого форварда, похваливши за швидкість прийняття рішень. А експертна рада УПЛ, зі свого боку, не тільки високо оцінила гру Ваната, визнавши його гравцем тижня, а й віддала належне самому Луческу, присудивши йому приз найкращого тренера туру.
Робота наставника киян, який, до речі, напередодні відсвяткував 78-річчя, справді заслуговує на високу оцінку. Тут і бойовий настрій, і правильно обрана тактика, і вдалі заміни, які дали змогу вчасно надати нового імпульсу атакам команди.
«Динамо ловило суперника на висуненнях уперед. У поєднанні з переміщеннями і передачами Буяльського, Ярмоленка і Ваната, жвавих фулбеків і готових дотискати джокерів це давало ефект катка. „Минай“ мав міцний вигляд, але проти такого легкого та швидкого „Динамо“ він не мав шансів», — резюмує Тарас Котів (Football24.ua, 30.07.23).
Утім, віддаючи належне потужній грі «Динамо» в атаці, преса звертає увагу й на проблеми в центрі оборони команди, які розкрив наполегливий «Минай». Але тут важливо, що про своє слабке місце говорять і самі динамівці. Зокрема, Мірча Луческу, чиї післяматчеві висловлювання миттєво розлетілися численними ресурсами:
«Наша головна проблема — позиція центрального захисника. У нас є багато молодих футболістів цього амплуа, але для такої позиції насамперед потрібен досвід. А його в наших молодих гравців якраз і немає. Можливо, цю проблему ми вирішимо до кінця трансферного вікна» (Dynamo.kiev.ua, 30.07.23).
Загалом же готовність «Динамо» порівняно з минулим літом, безперечно, має вселяти у вболівальників команди оптимізм. У цьому контексті доречно звернути увагу на матеріал Дмитра Вартаса, який ретельно проаналізував передсезонку киян і припустив, що за такої чітко вибудуваної роботи є всі підстави розраховувати на боротьбу за титул.
«Цього разу „Динамо“ підійшло до зборів в Австрії дуже системно:
— відсутність поспішного інтегрування гравців, які старт підготовки пропускали через додаткову відпустку;
— баланс між спарингами із серйозними суперниками та слабкими командами, де можна награвати нові зв’язки та перевірити резерв;
— відпрацювання чітких механік — повернення до високого тиску зразка чемпіонського сезону, наприклад, коли Сидорчук пресингує чужого опорника;
— робота в зонах завершення — простір у чужій штрафній атакують по 3−4 гравці, а не 1−2;
— робота в „трійках“ на флангах — забігання фулбеків, простріли „під себе“, відтягування уваги захисників тощо.
Усе це — реальні заготовки та ідеї, які виявилися ефективними» (Ua.tribuna.com, 30.07.23).
Насамкінець — про головну тему тижня, що не пов’язана напряму зі спортом номер один, але на яку футбольна Україна просто не могла не відреагувати.
Мова — про ситуацію, в якій опинилася наша уславлена шаблістка Ольга Харлан, яка відмовилася після переможного поєдинку на чемпіонаті світу в Мілані потиснути руку своїй суперниці з Росії Ганні Смирновій, що виступала під нейтральним прапором.
Увесь спортивний світ прекрасно зрозумів і схвалив жест української чемпіонки: вітати представницю країни, яка веде проти твоєї батьківщини криваву війну на знищення, — це виходить за рамки здорового глузду. Тим паче що Смирнова відкрито підтримувала вторгнення військ РФ в Україну, а її брат зі зброєю в руках вирушив убивати українців. Однак Міжнародна федерація фехтування зняла нашу спортсменку з турніру і виписала їй дискваліфікацію на 60 днів.
Це скандальне рішення викликало бурю обурення. Ольга Харлан отримала просто неймовірну підтримку світової преси і, звісно ж, усієї України. У тому числі — від представників футбольної спільноти. Андрій Шевченко, Роман Зозуля, Євген Левченко, футбольні клуби «Динамо», «Шахтар», «Карпати»... Квінтесенція численних публікацій у ЗМІ та соцмережах, мабуть, якнайповніше відображена в заяві президента ФК «Динамо» Ігоря Суркіса:
«Поведінка спортивних чиновників — це ганьба та боягузтво. Поведінка Харлан — це приклад для наших спортсменів, що треба робити, коли біля тебе представник росії. Це не просто якийсь інформаційний привід нагадати світові про війну в Україні та про звірства, які чинять окупанти, — це чергове випробування для пошуку правди і справедливості.
Дискваліфікація Ольги Харлан демонструє подвійні стандарти, які ще існують, але реакція нашого суспільства, представників спортивної спільноти та влади дають надію, що надалі українські спортсмени будуть захищені від подібного свавілля. Дякую Ользі особисто від себе та від усього нашого клубу за цей вчинок та її патріотичну позицію» (Footcluв.com.ua, 28.07.23).
Звісно ж, не лишилися осторонь і офіційні державні структури. Зокрема, потужну заяву на підтримку Ольги Харлан зробив профільний Комітет Верховної Ради з питань молоді та спорту.
«Рішення Міжнародної федерації фехтування про відсторонення Ольги Харлан від змагань не тільки виглядає бездушним і аморальним, а й нехтує тими самими спортивними цінностями, показною турботою про які нібито керувалася ця організація, допускаючи представників країни-агресора, що розв’язала і веде найжахливішу війну з часів Другої Світової.
На тлі своєї риторики про верховенство інтересів спорту Міжнародна федерація фехтування через якусь условність, незначущу формальність позбавляє заслуженої перемоги і права змагатися спортсменку, чия провина полягає лише в тому, що вона не може і не хоче закривати очі на горе і страждання, які переживають її країна та її народ....
Ольга Харлан просто не могла вчинити інакше з поваги до всіх українців — спортсменів і не спортсменів, які постраждали і продовжують страждати від ганебного і кривавого вторгнення російської федерації в Україну. Адже як не називай російських спортсменів — нейтральними чи будь-як інакше — вони все одно залишаються російськими і все одно представляють росію...
Ми вимагаємо від Міжнародної федерації фехтування скасувати дискваліфікацію Ольги Харлан і закликаємо всю міжнародну спортивну спільноту підтримати нас у цій справедливій вимозі.
Комітет також звертається до всіх уповноважених спортивних та олімпійських органів України з проханням без зволікань вжити всіх необхідних заходів з метою захисту інтересів Ольги Харлан з метою захисту інтересів Ольги Харлан і всього українського спорту та обіцяє зі свого боку максимальне сприяння і підтримку на парламентському рівні», — йдеться в документі, який було опубліковано на сайті Верховної Ради (Rada.gov.ua, 28.07.23).
Як підсумок — Міжнародна федерація фехтування відступилася, скасувавши дискваліфікацію Харлан. А глава МОК Томас Бах, щоб хоч якось приглушити неабиякий скандал, виділив для Ольги Харлан персональну квоту для участі в індивідуальному турнірі Олімпіади-2024.
Таким чином, Україна вкотре продемонструвала фантастичну згуртованість, здобувши ще одну важливу перемогу.
Мельгоса приймає «молодіжку». 25-го липня було оголошено ім’я нового наставника молодіжної збірної України. Ним став 47-річний іспанський фахівець Унаї Мельгоса, кандидатуру якого затвердили з ініціативи головного тренера національної команди України Сергія Реброва.
Преса дає зрозуміти: призначення Мельгоси свідчить про те, що гра молодіжної команди будуватиметься за тими самими принципами, які сповідує Ребров. Адже іспанець уже впродовж кількох років працює у зв’язці із Сергієм Станіславовичем. Мельгоса асистував Реброву у «Ференцвароші» та «Аль-Айні», а ще раніше він працював у київському «Динамо».
«Мельгоса з 2015 до 2017 рр., за часів, коли Ребров був головним тренером біло-синіх, перебував у структурі клубу, — нагадує сайт „Український футбол“. −Спочатку він був одним із помічників Сергія Станіславовича, а пізніше очолив U-19. Під його керівництвом зростали Володимир Шепелєв, Микола Шапаренко, Віктор Циганков, Денис Попов, Владислав Дубінчак, Богдан Михайличенко та інші українські таланти» (Ukrfootball.ua, 30.07.23).
Важливо також зауважити, що Руслан Ротань, під керівництвом якого наша «молодіжка» увійшла до квартету найсильніших на нещодавньому Євро-2023 та забезпечила собі путівку на Ігри-2024, теж залишається у структурі збірних — як тренер олімпійської команди.
Ну а у Мельгоси бойове хрещення намічено на 8 вересня — цього дня футболісти молодіжної збірної України в рамках підготовки до Євро-2025 проведуть виїзний спаринг з однолітками з Німеччини.
Віктор ЖУРАВЛЬОВ