Відомий український агент Сефер Алібаєв, який раніше займався справами форварда збірної України та іспанської «Валенсії» Романа Яремчука, пригадав про відрізок кар’єри цього футболіста в київському «Динамо».
— Які перспективи мав Яремчук у «Динамо»?
— Спочатку він тренувався в U-16 у Дроценка, а потім його перевели до U-19, яке очолював Белькевич. Там Рома став найкращим бомбардиром, і Хацкевич забрав його в «Динамо-„2. Яремчук за тиждень мені дзвонить: «Сефере, ви знаєте, тут дуже жорстко б’ють по ногах і зустрічають». У чемпіонаті дублерів грали дорослі хлопці, а «Динамо» мало молоду команду. Але Яремчук упорався з тиском.
Хацкевич почав використовувати його глибше, на позиції «десятки» під нападником. Він мав своє бачення. Батько Яремчука почав трохи нервувати з цього приводу, бо Роман почав менше забивати, а він звик бачити у сині бомбардира. Але згодом він змужнів та розширив свій ігровий потенціал та інтелект.
У той момент по Роману надійшла пропозиція від закордонного клубу, вона й досі лежить у мене. Це був клуб Бундесліги — «Ганновер-96». Вони побачили Яремчука на якомусь турнірі, у нього якраз закінчувався контракт із «Динамо». Німці напряму вийшли на Романа, проте він це не приховав, а одразу повідомив мені. Але Ігор Суркіс переконав Яремчука залишитись, та він і сам хотів грати у київській команді. Тоді йому було 18 років.
Це зараз наші молоді футболісти ментально підготовлені до європейських чемпіонатів. Плюс тоді провідні українські клуби («Динамо», “ Шахтар», «Дніпро») після закінчення футбольної школи давали гравцям зарплату 1000 доларів, а сьогодні за такі гроші треба попітніти. У чемпіонаті Нідерландів, наприклад, понад 600 доларів молодим футболістам не дають.
— Чому у Яремчука не вийшло закріпитись у «Динамо»?
— Тоді було неможливо пробитися до першої команди. В атаці «Динамо» грали Мбокані та Мораєс. Роман вирушив в оренду до Олександрії, де непогано себе проявив. Але його батько, непроста у спілкуванні людина, мені сказав: «Ми хочемо повернутися до „Динамо“. У нас була довга розмова на цю тему, я намагався її переконати: „Якщо він повернеться до "Динамо“, то гратиме у дублі. Ну заб’є він десять голів, зате програє у якості». У результаті так і сталося. Шансів у першій команді йому практично не давали.
— У першій команді «Динамо» він дебютував при Реброві, але результативними діями відзначитися не зумів.
— Так, Рома не був твердим гравцем стартового складу. Ребров більше віддавав перевагу Бєсєдіну. Чому? Бог його знає, я ж не був усередині команди. Може, Яремчук до кінця не міг розкритися та подолати цей перехідний етап.
— Але навряд чи Бєсєдіна можна назвати сильнішим за футболіста, ніж Яремчук?
— Бесєдіна викупили у «Металіста», а до футболістів, за яких заплатили гроші, зовсім інше ставлення, навіть якщо під носом сидить вихованець, який сильніший. Тим більше, Бєсєдін грав у юнацькій збірній Головка, а там була сильна команда. Артем непогано виступав, мабуть, тому Ребров зробив ставку на нього.
Я, до речі, просив Головка оцінити Яремчука, але Рома тоді не зміг себе проявити: начебто був поруч, але думками десь далеко. Можливо, дівчина з’явилася, вік молодий. Головко тоді так і не зміг визначити його якості.
Олександр Борисович був тонким психологом. Пам’ятаю, як він сказав: «З хлопцями 96-го року треба домовлятися, це вже не 92-й рік». Він до кожного шукав індивідуальний підхід. Коли Зінченко вже грав у «Ман Сіті», Головко журився: «Як мені з ним розмову будувати після Гвардіоли?». (Сміється).
— Чи не має Яремчук образи на «Динамо», що йому не дали шансу?
— Думаю, всередині щось є, але я не назвав би це образою. Я завжди йому та іншим гравцям казав: «У кожному мінусі шукайте плюс». Якби Яремчук залишився, невідомо — чи був би він ще в «Динамо», чи ні. Скільки таких хлопців пропало.
— Що казав Яремчук у цей скрутний період?
— Він нічого не говорив, а працював над собою, ми його підтримували. Був момент, що після 75-ї хвилини матчів Яремчук мав судоми, а лікарі «Динамо» не могли виявити причину цього. Вже в Генті змінилася підготовка та харчування, і Яремчук став зовсім іншим футболістом, вийшовши на новий рівень. Також у Бельгії Яремчук повернув втрачену впевненість, адже він був основним форвардом, а не третім чи четвертим, як у «Динамо».
— Чи були якісь пропозиції щодо Яремчука, крім «Ганновера»?
— Коли він грав у «Динамо», то ні. А ось під час його виступів у «Генті» зі мною зв’язалися представники «Вольфсбурга». Вони грали проти «Шахтаря» в Лізі чемпіонів. Німецький клуб проявляв до нього великий інтерес. Роман тоді був у чудовій формі, багато забивав за «Гент».
Я повідомив Яремчуку про інтерес «Вольфсбурга», ми з ним у добрих стосунках, хоч його справами займався вже інший агент. Але в результаті Роман перейшов до «Бенфіки», напевно, португальці зробили конкретнішу пропозицію.
Андрій Піскун