Звітний тиждень минув під знаком національних команд, а головною темою для обговорення став відбірковий матч Євро-2024 у Вроцлаві, де збірна України поділила очки з грізною Англією — 1:1.
З 5-го вересня, коли футболісти збірної України розпочали підготовчий збір у Польщі, ця історія домінувала на сторінках вітчизняних спортивних ЗМІ. Природно, очікування були тривожними. На нас чекав матч з однією з найсильніших команд планети і лідером групи, який попередні чотири поєдинки виграв із загальним рахунком 15:1. А тут же ще нашарувалися кадрові проблеми, з якими зіткнувся Сергій Ребров.
Микола Шапаренко та Едуард Соболь вибули через травми, з тієї ж причини до заявки не потрапили Андрій Ярмоленко та Олександр Тимчик, а Руслан Малиновський, який нещодавно змінив клуб, просто не у формі — його навіть не стали викликати на збір. До того ж у низки гравців на старті сезону простежувався явний недобір у плані ігрової практики. Віталій Миколенко провів лише один матч, Артем Довбик і Михайло Мудрик у своїх клубах виходять на заміни, Олександр Зінченко і Тарас Степаненко тільки вкочуються в сезон після травм...
«На більшості позицій є питання... Майже половина збірників не зіграла набагато більше половини доступного ігрового часу. Додатково Ребров залишився як мінімум без трьох гравців основної обойми» (Ua.tribuna.com, 07.09.23).
На думку ЗМІ, близьку до оптимальної форму на стартовому відрізку сезону серед наших зарубіжних збірників демонстрували тільки Ілля Забарний з англійського «Борнмута» і Віктор Циганков, який став справжнім лідером «Жирони».
«Вважаю, що Віктор наразі — найкращий український футболіст. У своєму клубі Циганков показує чудові результати, тепер він повинен підтвердити це в матчах збірної», — висловився з приводу одного з вищеназваних екс-динамівців тренер Олег Федорчук (Sport-express.ua, 08.09.23).
Ну і воротарське питання не викликало сумнівів — більшість сходилася на тому, що потрібно робити ставку на Георгія Бущана.
«Бущан зараз набрав хорошу ігрову форму і повернув кондиції, які були у нього до травми. Не дарма Жора став одним із героїв киян у матчах проти „Бешикташа“ та „Аріса“. Реально виручає команду.
Не забуваємо також, що у Бущана є досвід основного воротаря у збірній України в кваліфікації до Євро-2020 та у фінальній частині цього турніру. Психологічно для нього не буде проблемою виходити на таких іменитих суперників, як Італія та Англія», — читаємо в матеріалі Сергія Тищенка (Dynamo.kiev.ua, 05.09.23).
Таким чином, перед Сергієм Ребровим стояло непросте завдання — за найкоротший термін потрібно було визначити оптимальні поєднання і за можливості підтягти до єдиного знаменника кондиції гравців, за що тепер у збірній відповідає динамівський тренер з фізпідготовки Віталій Куліба.
«Збірній України треба хоча б не поступитися у фізичній готовності, тому що якщо ви не на одному рівні із суперником фізично, то розраховувати на щось хороше ніяк не можете, і весь тренерський план на гру одразу зламається», — акцентував увагу на цьому важливому аспекті колишній гравець збірної України Олег Шелаєв (Footboom1.com, 07.09.23).
Що ж стосується прогнозів на гру, то вони були дуже стриманими. Зважуючи шанси за і проти, деякі журналісти навіть просували ідею зіграти проти Англії умовно другим складом: мовляв, проти явного фаворита групи шансів однаково немає, тому краще зосередитися на грі з Італією, що пройде 12 вересня, в якій може бути вирішено долю другого місця в групі.
Ось що з цього приводу писав Олександр Цвірк:
«Об’єктивно було б непогано поберегти сили проти сильнішого, але менш важливого суперника. Щоб їх залишилося, скільки потрібно на другий матч. Тому що другі матчі „у спарці“ Україна історично грає гірше, ніж перші» (Sportarena.com, 05.09.23).
Утім, і панічних настроїв не спостерігалося. Зокрема, більшість експертів сходилися на тому, що наша команда теж має свої козирі і їй цілком під силу зупинити англійців. Як приклад — цитата ще одного екс-гравця збірної України Євгена Левченка:
«Безумовно, за якістю гри ми поступаємося, але за рахунок боротьби і руху можна спробувати дати бій фавориту. Шпаринку в захисті опонента завжди можна знайти. Мені важко повірити в перемогу збірної України. Утім, абсолютно не хочеться бути песимістом. Якщо вдасться витримати перші швидкі атаки англійців, і вийде зіграти компактно, особливо під час захисту своїх воріт, то „синьо-жовті“ можуть зачепитися за нічию» (Bookmaker-ratings.com.ua, 08.09.23).
Також неодноразово в різних прев’ю до матчу простежувалася віра в тренерський талант Сергія Реброва, який, на думку ЗМІ, повинен був врахувати помилки першого матчу з англійцями (0:2 на «Вемблі» півроку тому під керівництвом Руслана Ротаня). Йшлося, зокрема, про недостатню допомогу вінгерів фланговим захисникам і зловживання коротким пасом при виході з оборони.
«Тоді нам катастрофічно не вистачило плану Б на випадок, якщо втримати нульову нічию не вдасться. Хочеться вірити, що в нинішнього головного тренера він є», — висловив припущення напередодні гри Михайло Цірук (Хsport.ua, 09.09.23).
Поєдинок у Вроцлаві, як і очікувалося, вийшов дуже складним і напруженим. З перших хвилин Англія захопила ініціативу, не даючи нашим футболістам зачепитися за м’яч. Як влучно визначив автор одного з матеріалів про матч, британці явно намагалися задавити українців авторитетом. І в ці хвилини, як зазначали багато джерел, здавалося, що наша команда ось-ось здригнеться. Але цього не сталося.
«Гравці збірної України дуже вдало впоралися з цим тиском. За половину першого тайму Англія лише раз пробила по воротах, але і той удар був заблокований захисниками» (Footballhub.ua, 09.09.23).
Безсумнівно, тут важливу роль зіграла неймовірна атмосфера на стадіоні у Вроцлаві, про що писали абсолютно всі видання:
«Підтримка аудиторії цього вечора була напрочуд гарячою та запальною. Вболівальники скандували звичні для українських стадіонів патріотичні гасла, надихаючи команду Реброва в якості повноцінного 12-го гравця» (Footclub.com.ua, 09.09.23)
«Підтримка нашої команди трибунами — одне з найяскравіших вражень від гри» (Depo.ua, 09.09.23).
Але само собою, на першому місці стоять суто футбольні нюанси. Для ЗМІ очевидно: Ребров «прорахував» суперника, чудово підготувавши команду до того, щоб витримати стартовий натиск, зв’язати суперника низькими блоками й активізуватися попереду, коли той трохи зменшить оберти.
Утім, і з тактикою загалом на матч наш тренер явно не помилився, що відзначають практично всі джерела.
«Головний тренер збірної України обирав не серцем, а розумом. Певною мірою він напевно наступив на горло власній пісні, але за фактом зумів досягти головного, що є у футболі — результату.
Україна грала другим номером, намагалася грати компактно, дисципліновано і швидко переходити з однієї фази гри до наступної. Лінія оборони була насичена максимально — наскільки це можливо. Степаненко часто опускався до зони центрбеків, встигаючи при цьому підчищати фланг Коноплі, Зінченко часто допомагав Миколенку...
А за фактом вийшло ось що: одна з найкращих футбольних збірних світу створила біля наших воріт за весь матч два по-справжньому забійні моменти, а наша збірна біля їхніх воріт — один», — читаємо на сайті Sport.ua (09.09.23).
Цікавий нюанс: сам Ребров після матчу сказав, що його початковий план не спрацював. Тренер мав намір агресивніше і гостріше зіграти в атаці. Проте складно не віддати належне збірній України як мінімум за реалізацію — синьо-жовті використали свій перший же шанс біля воріт суперника, організувавши стрімку контратаку.
«Якщо покроково розбирати забитий м’яч Зінченка, то перше, на що варто звернути увагу, — просування Судакова і своєчасний пас на Циганкова направо.
Наступний ключовий епізод — те, як соперники повелися на фірмовий фейковий рух Циганкова, коли він нібито починає зміщуватися собі під ліву, але тієї ж миті віддає в темп під забігання партнера.
Далі — робота Коноплі та тренерського штабу. Якщо щодо Юхима все зрозуміло (підняв голову), то щодо штабу Реброва можуть виникнути запитання, що ж вони зробили. Усе просто — змусили навіть за такого сценарію (коли доводиться банально відбиватися) кількісно атакувати чужу штрафну. Під передачу Коноплі одночасно вбігали четверо футболістів», — смакує головний для нас момент матчу Дмитро Ватрас (Ua.tribuna.com, 09.09.23).
У залік Сергію Реброву преса заносить і проведені заміни: Сергій Кривцов явно виглядав надійніше за Миколу Матвієнка, Сергій Сидорчук дуже своєчасно розвантажив втомленого випалювати центр поля Тараса Степаненка, а Віталій Буяльський помітно освіжив гру попереду, постійно стягуючи на себе суперників. Усі ці ходи Реброва посприяли тому, що Англія так і не змогла влаштувати фінальний штурм.
Що ж стосується індивідуального внеску наших гравців у загальний успіх, то насамперед преса відзначає Олександра Зінченка, Юхима Коноплю, Тараса Степаненка та Віктора Циганкова. Нижче за свої можливості відіграли Михайло Мудрик, Роман Яремчук та Артем Довбик — чого, втім, можна було очікувати, враховуючи їхню мізерну ігрову практику в новому сезоні. Але, як правильно помітив журналіст Сергій Лук’яненко, футбол — колективна гра, і тут не може все залежати від однієї-двох персон:
«Коли в когось виникають проблеми, на допомогу приходить команда. І вона з англійцями відіграла як слід» (Хspоrt.ua, 10.09.23).
У нашому випадку недостатньо продуктивну гру в атаці команда компенсувала надійністю в захисті. Практично всі українські гравці оборонного плану отримали від ЗМІ високі оцінки. Починаючи з Бущана, якому слід сказати окреме спасибі за крутий сейв на 59 хвилині — коли наш воротар зумів відвести загрозу після удару Сака:
«Тільки реакція Бущана врятувала жовто-синіх від голу. Кіпер „Динамо“ встиг дотягнутися до круглого і перевести його в каркас воріт, після чого той відлетів у поле».
Мабуть, єдиний момент, за який варто покартати збірну України — це м’яч-відповідь англійців. Тут, до речі, багато експертів і журналістів акцентують увагу на тому, що гол Вокера після геніального пасу Кейна метрів на 50 — не індивідуальний, а колективний прорахунок наших гравців, причому в усіх лініях. Так, Миколенко не встиг накрити захисника англійців, який рвонув йому за спину, але що ж робили інші учасники епізоду?
«Не допоміг Мудрик, який не крив ширину... А Яремчук недопрацював із Кейном — Роман дозволив йому спокійно віддати передачу», — вказують на важливі складові журналісти сайту Football24.ua (10.09.23).
Утім, цей момент загалом картину не особливо зіпсував.
«Збірна України перевершила очікування у грі з фаворитом групи, — резюмує Борис Сорокін. — Англія вперше пропустила за п’ять годин, Англія вперше втратила очки в групі, Англія перервала свою переможну серію проти України. „Синьо-жовті“ провели гарний матч і взяли одне очко — результат і якість гри приємно здивували» (Ua-football.com, 09.09.23).
Отже, перший вересневий іспит збірна України, на думку преси, склала майже на відмінно. При цьому йдеться не лише про результат окремо взятого матчу, а й про те, що в команди за нового тренера простежується суттєвий прогрес. Це стосується всіх аспектів — тактичної підготовки, організації гри і чіткої геометрії в побудовах, дисципліни і самовіддачі, характеру, настрою і вміння терпіти.
Тобто робота тренерського штабу — в наявності. Можна сказати, ми вже бачимо досить чіткі контури «збірної Реброва», яка має набагато більш збалансований, цілісний і цікавий вигляд, ніж її попередниця.
«Для української команди ця нічия рівнозначна перемозі, і не лише в турнірному плані, — пише, наприклад, Євген Савчук. -. Куди вагомішим фактором є те, що проти беззаперечного лідера групи збірна зразка Сергія Реброва діяла як єдиний механізм. Не без збоїв, звісно. Утім, команда не розсипалася під стартовим пресингом англійців, коли забила, не стала інстинктивно, з трясучими колінами грати в „автобусний“ футбол, намагаючись за будь-яку ціну зберегти перевагу в рахунку. І не згнітилася, коли пропустила м’яч у відповідь, ще й фактично в роздягальню, намагалася періодично накидати суперникові свою волю» (Footboom1.com, 09.09.23).
«Перебіг подій на футбольному полі у Вроцлаві продемонстрував, що збірна України здатна грати хай і в не найвидовищнішому стилі, проте з акцентом на рівність із відвертими фаворитами», — діляться висновками автори сайту Football.ua (10.09.23).
Про те, що ця збірна України здатна дати бій будь-якому супернику, пише і журналістка «Трибуни» Ірина Козюпа:
«У нас є все для цього — кваліфікований тренер, шалена мотивація, футболісти, які грають у топових чемпіонатах, гравець, за якого заплатити 100 млн. Усе це дає стриманий оптимізм, що команда може вийти на наступний рівень своєї еволюції. Як у кращі часи Андрія Шевченка та його італійського тренерського штабу» (Ua.tribuna.com, 10.09.23).
При цьому ЗМІ дають зрозуміти, що непогано б побачити у виконанні команди Реброва і більш креативний футбол, зокрема — у матчах проти сильних суперників:
«Діяти так обережно на постійній основі — це очевидно не те, чого очікують від Реброва, але проти Англії за таких обставин стратегія стримування себе виправдала. 1:1 — результат, який досі залишає оптимістичні надії на вихід на Євро» (Ua.tribuna.com, 09.09.23).
Тобто, представники ЗМІ не схильні розглядати нічию з Англією крізь призму рожевих окулярів. Так, поки що все дуже непогано. Особливо з урахуванням того, що збірна Італії, яка вважається нашим головним конкурентом у боротьбі за друге місце, допстила втрату в Північній Македонії (1:1) і, як і раніше, відстає від України на три бали, маючи гру в запасі.
З точки зору турнірної стратегії ситуація перспективна. Але тепер потрібно, як то кажуть, закріпити пройдене — у Мілані, 12-го вересня, у матчі з традиційно незручною для нас Італією. Ось після цього, як пише Ігор Юрич, і можна буде робити якісь конкретні висновки:
«Ця зустріч може стати моментом істини. Не в сенсі відповіді на питання, хто буде другим у групі: звісно ж — ще зарано. А щодо самої постановки питання.
Чи здатні ми сьогодні накинути боротьбу Італії за вихід на Євро? Чи можемо ми поставити саме це питання руба, або, якщо завгодно, Ребровим? Бути чи не бути нам у цій боротьбі? По суті все тільки починається заново. Вдалий результат поєдинку з Англією — це була лише приказка. Попереду казка з невідомим кінцем.
Але повірте на слово, те, що він усе ще невідомий, уже саме собою велике досягнення в наш час. Коли український футбол виживає. І практично будь-який суперник у єврокубках для наших клубів може стати непереборним бар’єром» (Ua-football.com, 10.09.23).
Трансфер Сидорчука. 5-го вересня київське «Динамо» повідомило, що один із провідних гравців команди Сергій Сидорчук продовжить кар’єру в бельгійському «Вестерло». Новина набула широкого резонансу, що й не дивно. Якщо відхід Дениса Гармаша, який уже не потрапляв до складу, прогнозувався давно, то Сидорчук грав у «Динамо» стабільно і впродовж останніх шести років носив капітанську пов’язку.
ЗМІ акцентують: розставання вийшло абсолютно цивілізованим — ініціатива трансферу виходила від Сидорчука, а клуб, враховуючи його заслуги, пішов назустріч.
Про це, зокрема, розповів президент «Динамо» Ігор Суркіс, чий коментар Ютуб-каналу «ТаТоТаке» підхопили численні ресурси:
«Динамо» не заробить на цьому трансфері великих грошей. Але справа не у вартості гравця, а в тому, що я не міг відмовити людині, яка протягом десяти років вірою і правдою служила команді і була її капітаном. Сергій заслужив право спробувати себе в європейському футболі. А ми виростили йому зміну — є молодий Бражко, досвідченіші Андрієвський і Шепелєв. Усі сторони залишаться задоволеними" (Ukrfootball.ua, 05.09.23).
Обговорюючи трансфер Сидорчука, журналісти віддають належне футболісту, який у складі «Динамо» провів 327 матчів, вигравши 11 трофеїв (тричі ставав чемпіоном, по чотири рази брав Кубок і Суперкубок України). Зокрема, Микола Кизилов називає його українським Жоржиньо, «який мав світлу голову, але так і не зустрів свого Мауріціо Саррі та не зміг сповна реалізувати свій потенціал. Але все одно став місцевою легендою» (Ua.tribuna.com, 06.09.23).
Дуже тепло попрощалися з Сидорчуком і динамівські ультрас.
«Для фанатів Сергій є по-справжньому близькою людиною, яка завжди готова йти на діалог і допомагати в скрутні часи. У найскладніший час для нашої країни Сергій всебічно допомагає представникам біло-синього руху на фронті та всьому українському війську.
Щиро дякуємо за все, капітане! Бажаємо подальших успіхів у кар’єрі та завжди будемо раді бачити в Києві. До зустрічі»,- цитує заяву вболівальників Sport.uа (06.09.23).
Словом, у більшості публікацій і коментарів про перехід Сидорчука відчувається нотка смутку. Як правильно підсумував Артем Франков, з «Динамо» пішов гравець-епоха і лідер у всіх відношеннях. Але, з іншого боку, кожному свій час. І тепер ЗМІ з цікавістю чекатимуть, як проявить себе в ролі основного опорника Володимир Бражко, який провів чудовий сезон на правах оренди в «Зорі» і отримав від преси купу авансів.
Дебют Мельгоси. Під час звітного тижня свої матчі провели і «молодші» команди. 8-го вересня футболісти молодіжної збірної України U-21 вперше зіграли під керівництвом Унаї Мельгоси, поступившись одноліткам із Німеччини — 0:2.
Преса оцінила гру неоднозначно, звернувши увагу і на позитивні моменти, і на низку проблем.
Журналіст Ігор Цвік, зокрема, пише про те, що поки в нас грала «основа», команда мала дуже пристойний вигляд і ні в чому не поступалася іменитому супернику:
«Ми тримали хорошу структуру в центрі поля і не дозволяли розгулювати біля нашого штрафного майданчика опонентам. Наша „молодіжка“ діяла компактно і добре протистояла суперникові, а ще ми справді багато володіли м’ячем... Хто його знає, чим би завершився матч, якби Мельгоса не дав грати всім, а точково вводив молоду кров під час другого тайму» (Sportanalytic.com, 09.09.23).
Своєю чергою, журналісти сайту «Футбол24» більше уваги звертають на недоліки в грі оновленої «молодіжки»:
«Чимало індивідуальних помилок, які сьогодні стали фатальними, і обмаль гостроти біля воріт суперника — проблем перед офіційними матчами в команді U-21 не бракує. Проти Німеччини найкращими були стартові 20 хвилин» (Football24.ua, 08.09.23).
Загалом, поки що щодо команди Мельгоси є питання. А перші відповіді на них, вочевидь, прозвучать після стартового матчу у кваліфікації Євро-2025 U-21 — 12-го вересня проти збірної Північної Ірландії.
Чеський вояж команди Мороза. Найбільш насиченим у плані ігрової завантаженості минулий тиждень вийшов у збірної України U-18. Команда Юрія Мороза взяла участь у традиційному турнірі Вацлава Єжека, де провела три матчі. У першому поступилася команді США, пропустивши два м’ячі в кінцівці (2:3), але потім «виправилася», взявши гору над Туреччиною (2:0) і Словаччиною (3:2).
Як зазначив Юрій Мороз, чеський турнір тренерський штаб розглядав, насамперед, як можливість перевірити в справі кандидатів у команду:
«Хлопці трохи виросли, грають у своїх клубах. З’являються нові люди. Хочеться награти нові схеми, побачити рівень виконавців на міжнародній арені» (Uaf.ua, 04.09.23).
Загалом підсумки турніру для збірної U-18 можна оцінювати позитивно. А преса віддає належне динамівській футбольній школі, гравці якої склали кістяк команди Мороза (вісім із 20-ти). До речі, і голи за Україну в Чехії забивали переважно представники «Динамо». Тричі відзначився Владислав Калин, двічі Матвій Пономаренко і один раз Віталій Лобко.
Віктор ЖУРАВЛЬОВ