Спортивний юрист: «Шансів у Тимощука виграти справу в Лозанні небагато»

Спортивний юрист Ігор Скоропашкін прокоментував ситуацію навколо колишнього гравця збірної України Анатолія Тимощука, який звернувся до Спортивного арбітражного суду (CAS).

Колишній футболіст прагне оскаржити рішення УАФ щодо заборони займатися діяльністю, пов’язаною з футболом. Колишній гравець Шахтаря позбувся в Україні всіх титулів — переможця та срібного призера чемпіонатів України, Кубка України, Суперкубка України.

— Пане Ілля, на вашу думку, чи є у Тимощука шанси виграти справу, оскарживши рішення УАФ до Спортивного арбітражного суду в Лозанні (СAS)?

— У цьому випадку складно будувати прогнози за результатами розгляду справи в CAS, оскільки повний текст оскаржуваного рішення КДК УАФ не публікували, і нам невідомо, які обґрунтування покладено в основу рішення УАФ щодо Тимощука. У кожної сторони спору є певні критерії, за якими вона може вважати свою справу виграною або програною.

Наскільки відомо з відкритих джерел, у березні 2022 року КДК УАФ позбавив Тимощука спортивних титулів, виключив його з реєстру гравців збірних команд і довічно заборонив займатися діяльністю, пов’язаною з футболом на території України. Також було вжито заходів щодо позбавлення Тимощука державних нагород і тренерської ліцензії Pro-UEFA.

Невідомо, чи було відкликано тренерську ліцензію. Найімовірніше, вона дійсна, оскільки порядок здобуття тренерської освіти, отриманої в центрі ліцензування УАФ, вочевидь, порушено не було.

Згодом історія з Тимощуком мала продовження і згідно з п. 107 додатка до Рішення РНБО від 06.01.2023 до Тимощука А. А. (30.03.1979 р. н.) застосовано низку санкцій, що налічує 14 пунктів. Зокрема, тимчасово (на 10 років) заблоковано його активи, повністю припинено торговельні операції з ним, виконання економічних і фінансових зобов’язань щодо нього, а також його позбавлено державних нагород та інших форм відзнаки.

Отже, на розгляд Спортивного арбітражного суду в Лозанні Тимощуком можуть порушуватися тільки питання про оскарження рішення КДК УАФ про заборону займатися на території України діяльністю, пов’язаною з футболом. Зрозуміло, що рішення РНБО не входять до юрисдикції Спортивного арбітражного суду в Лозанні.

З урахуванням усіх обставин, а також того факту, що з цього питання є повна дискреція КДК УАФ, шансів у Тимощука не дуже багато.

— Скільки в цій справі саме правової складової і скільки моральної? Чи здатні будуть судді САS об’єктивно оцінити саме моральну складову цієї справи, а саме нанесення шкоди іміджу українському спорту, зречення від свого народу та зраду окремо взятої особи?

— Тут якраз ідеться про сукупність морально-правових засад та обставин, якими керувався кожен громадянин України після анексії наших територій, а тим паче після повномасштабного вторгнення. Це називається «громадянська відповідальність». Не слід забувати, що кожен громадянин має, крім прав, також зобов’язання. Зокрема, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, як передбачено ст. 65 Конституції України.

Якщо особа внесена до санкційного списку РНБО, це означає, що дії цієї особи шкодять інтересам України. Це рішення набрало чинності і є встановленим фактом при розгляді інших справ щодо цієї особи. Тому оцінка моральної складової не буде потрібна.

Тим більше, є такий термін «мовчазна згода». У цьому випадку мовчазна згода Тимощука дає змогу ворогу стверджувати, що авторитетні українські спортсмени погоджуються з підставами російського вторгнення, підтримують денацифікацію та всіляку іншу маячню, про яку вони стверджують.

— На яких аргументах УАФ слід будувати свою позицію в CAS?

— На мій погляд, тут краще запитати в юристів УАФ. Це залежить тільки від їхнього розсуду.

— Якщо Тимощук програє апеляцію в CAS, він повинен буде заново отримувати тренерську ліцензію?

— Повторюся, поки що невідомо, чи ухвалювали рішення про позбавлення Тимощука тренерської ліцензії. Як зазначалося, УАФ вживала заходів щодо відкликання ліцензії, яку видає UEFA. Якщо Європейська федерація ухвалить відповідне рішення, його теж можна буде оскаржити.

— Скільки грошей Тимощуку може коштувати ця судова справа?

— Швейцарське правосуддя — справа досить дорога. Стандартні витрати на справу дорівнюють 30−50 тисячам швейцарських франків, плюс витрати на адвокатів, відрядження тощо. Думаю, це не становитиме непідйомних для Тимощука витрат.