Одним з авторів сенсаційної перемоги «Оболоні» над київським «Динамо» став голкіпер «пивоварів» Артем Кичак. 34-річний воротар зіграв «на нуль» у важливому матчі, зробивши наприкінці гри пару неймовірних сейвів.
— Артеме, прийми вітання з перемогою в кубковому матчі. З 2010 року «Оболонь» не вигравала у «Динамо» в офіційних матчах. Яка ціна цієї перемоги?
— Ціна — велика. Ми переписали історію, обігравши «Динамо». І пройшли до чвертьфіналу, де ми ще не були. Тому ціна перемоги дуже велика.
— Оцінюючи протокол матчу, побачили велику ротацію в стартовому складі «Оболоні» порівняно з грою в чемпіонаті. Було неясно, чого очікувати від вашої команди...
— Так, тренерський штаб провів ротацію. Уже в п’ятницю ми виїжджаємо в Ужгород. Одним складом неможливо відіграти всі матчі. Усі стараються на тренуваннях, усі викладаються. І всі побачили, що хлопці свій шанс використали.
— У якому компоненті гри «Оболонь» перевершила «Динамо»?
— У бажанні, точно. Яка майстерність гравців «Динамо» — усі знають. Клас не завжди дозволяє вигравати на футбольному полі. Перед стартовим свистком ми зібралися в коло на полі й сказали одне одному, що ми нічого не втратимо. Граємо один за одного, навіть роблячи помилки.
— Про що ти подумав, коли забив гол Сергій Суханов?
— До цього я побачив, що його хотіли поміняти. У момент удару я подумав, що в Сергія залишився останній шанс у грі. Потрібно було влучити у площину воріт, що він і зробив. Молодець!
— Наприкінці зустрічі «Динамо» сильно придавило «Оболонь» і створило кілька небезпечних моментів біля твоїх воріт. Як стався порятунок, коли ти вибивав м’яч із лінії воріт?
— Це звичайна воротарська робота. Потрібно було зайняти правильну позицію. Якщо чесно, м’яч міг і у ворота залетіти. Але мені вдалося його відбити.
— Що найцікавіше відбувалося в роздягальні «Оболоні» після фінального свистка?
— Були переможні емоції. Президент клубу зайшов і привітав хлопців. Преміальні? Думаю, будуть. Вихідних — не буде.
— На кого хотіли б потрапити у чвертьфіналі Кубка України?
— Без різниці, з ким грати. Якщо мені довірять зіграти, зіграю на рівні. А хто зіграє у воротах «Оболоні» в Ужгороді — вирішить наш головний тренер. Я завжди готовий.