Минулий тиждень відзначився низкою сенсацій як в Кубку України, так і в національній першості. Українські ЗМІ також активно обговорювали резонансне рішення УЄФА щодо повернення у міжнародні турніри юнацьких збірних Росії.
Навіть без єврокубків українські клуби не нудьгували посеред тижня, подарувавши чимало яскравих матчів у 1/8 фіналу Кубку України. Головна ж увага у цій стадії була прикута до абсолютно несподіваної поразки київського «Динамо» від «Оболоні».
Щоб усвідомити, наскільки неочікуваним був результат кубкового столичного дербі, достатньо ознайомитися лише із заголовками звітів про цей матч в українських спортивних ЗМІ, де превалювало одне слово — сенсація.
«Динамо» Київ зазнало сенсаційної поразки від Оболоні в 1/8 фіналу Кубка України" (Football.ua, 27.09.23).
«Кубок України! Оболонь СЕНСАЦІЙНО вибиває Динамо з турніру» (Footballhub.ua, 27.09.23).
«Динамо сенсаційно вилетіло з Кубку України від Оболоні» (Ukrfootball.ua, 27.09.23).
«Оболонь сенсаційно вибиває Динамо із Кубка України: огляд матчу» (Terrikon.com, 27.09.23).
«Столична сенсація. Оболонь вибила Динамо з 1/8 фіналу Кубка України» (Sport.ua, 27.09.23).
«Вони хочуть стати чемпіонами. Динамо сенсаційно вилетіло із Кубка України від новачка УПЛ» (Xsport.ua, 27.09.23).
Відзначаючи бійцівські якості, старання та сміливість «Оболоні», яка в цьому сезоні вже нав’язувала «Динамо» хорошу боротьбу в чемпіонаті України, хоча й програла тоді з рахунком 2:4, оглядачі також вказують на відчутний брак умотивованості біло-синіх.
«Востаннє Динамо не було у чвертьфіналі Кубка України ще до війни. У далекому сезоні 2012/13 кияни вилетіли від Шахтаря, який тоді тренував Мірча Луческу (1:4). Румунський наставник, до слова, після фіаско проти Оболоні визнав свою вину — мовляв, замість основи, якій не вистачило кубкового менталітету, потрібно було випустити більше молодих і голодних виконавців, зокрема, Малиша, Царенка і, можливо, навіть 17-річного Пономаренка», — пише Тарас Котів (Football24.ua, 27.09.23).
«Оболонь» створила головну сенсацію 1/8 фіналу, залишивши за бортом престижного турніру одного з головних його фаворитів. Хлопці Валерія Іващенка вчергове довели, що не пасують перед гучними іменами, перебувають у відмінній фізичній формі, грають з душею, створюють моменти та реалізовують їх. Схоже, ця команда здатна здивувати нас ще не одного разу. І дуже хочеться, щоб так і було«, — відзначає Віктор Перегняк (Footboom1.com, 27.09.23).
"27 вересня 2023 року увійде в історію київської Оболоні так само, як, наприклад, 09.04.2011 (день перемоги на Донбас-Арені) або 07.11.10 (перемога над тим самим Динамо у чемпіонаті). Але ця перемога цінніша: адже вона відбулася не у 30-туровому турнірі, а у матчі на виліт. "Пивовари» вже виступили у Кубку успішніше, аніж найтитулованіший клуб України.
Перемога Давида над Голіафом, інакше й не скажеш. Цей тріумф «пивоварів» стовідсотково має трудовий почерк: навіть переможний гол забитий після того, як Сергій Косовський (син легенди Динамо, який теж пройшов академію киян) вигриз м’яч у підкаті. А як тягнув наприкінці Кичак — інший вихованець Динамо, який програв у ньому конкуренцію? Оболонь зразково-показово покарала Динамо за недооцінку«, — наголошує Віталій Пасічний (Football.ua, 28.09.23).
Між тим, не лише в цьому матчі була зафіксована дійсна сенсація 1/8 фіналу Кубку України. Чого лише варта перемога скромної сумської "Вікторії», що представляє другий дивізіон, над «Минаєм» чи виліт «Дніпра-1», який поступився по пенальті дебютанту УПЛ «Поліссю».
Після чергової невдачі дніпровського клубу деякі ЗМІ навіть поспішили оголосити цей сезон провальним для срібного призеру чемпіонату України. На фоні вильоту з трьох поспіль єврокубків у кваліфікації «Дніпро-1» і на внутрішній арені зіштовхнувся з величезними труднощами.
«Якщо Динамо, принаймні, добре стартувало в чемпіонаті, Дніпро-1 у рекордні терміни провалив уже весь сезон. Саме в рекордні: адже неможливо було суто за регламентом швидше вилетіти ні з єврокубків, ні з Кубка України. У чемпіонаті все стартувало максимально погано — і вiд таких Кривбасу, Полісся, Чорноморця відіграти відставання буде дуже складно.
Можна було б говорити про "сезон на перезавантаження», «підготовку нової команди», але якщо ви цього тижня стежили за хоча б головними новинами української політики, то розумієте: Дніпро-1 зараз ближче до розформування, аніж до будь-якого ривку в таблиці«, — зазначає Віталій Пасічний (Football.ua, 28.09.23).
Тим часом, після вильоту "Динамо» та «Дніпра-1» частина експертів ледь не вирішила вручити заздалегідь трофей донецькому «Шахтарю», який свій матч на цій стадії виграв у «Вереса» з результатом 3:0.
Утім, хоча рахунок свідчить про впевнену перемогу гірників, по грі все виглядало не так райдужно. А як показали подальші події, «Шахтар» теж зараз не може похвалитись хоч якоюсь стабільністю, тому подібні розмови дуже й дуже передчасні.
Не встигла футбольна спільнота оговтатись від кубкових сюрпризів, як чергову сенсацію подарувала УПЛ. У суботу своєї першої поразки в чемпіонаті України зазнав «Шахтар», програвши вдома «Ворсклі» з рахунком 1:2.
«Футболісти "Шахтаря» майже весь матч провели у повільному темпі. Пройти компактну оборону полтавців їм не вдавалося. Гравці виконали купу навісів та прострілів з флангів, але після них небезпечних моментів не виникало. Однак вони чомусь робили це знову та знову.
Намагання розігрувати комбінації поблизу штрафного майданчика суперника часто завершувалися втратами м’яча та перехопленнями у виконанні полтавців. Крім того, відчувалася якась фізична важкість. Ніби футболісти втомилися і не можуть бігати та міркувати швидше. Висновок щодо гри «Шахтаря» сьогодні: футболісти виглядали безпорадно«, — пише Sport.ua (30.09.23).
Українські ЗМІ вказують, що останнім часом гірники відчувають все більше ігрових проблем та не демонструють стабільних результатів. Зокрема, поразка від "Ворскли» — вже четверта втрата гірниками очок від початку чемпіонату України: раніше команда Патріка ван Леувена зіграла внічию з «Вересом» (1:1), «Кривбасом» (3:3) та «Рухом» (1:1).
З урахуванням усіх інших турнірів «Шахтар» виграв лише одну зустріч з останніх чотирьох (ту саму кубкову проти «Вереса» з рахунком 3:0), в тому числі зазнавши поразки від «Порту» на старті групового раунду Ліги чемпіонів. Особливо непокоїть експертів кількість помилок донецького клубу в обороні.
«Гра гірників у захисті знову була далекою від визначення "ефективна»: «Ворскла» не реалізувала ще принаймні один вбивчий момент у другому таймі. Загалом «Шахтар» пропустив у семи турах УПЛ із вже зіграних дев’яти — лише одна команда з верхньої половини таблиці, «Ворскла» із 15 пропущеними, отримала у власні ворота більше за хлопців ван Леувена (їм суперники забили 10)«, — констатує блогер Юлія Грабова (Ua.tribuna.com, 30.09.23).
"На тренерах і гравцях "Шахтаря» не було обличчя. А у футболістів на полі не було ідей. Усе прийшло до болісної поразки, яка після всіх попередніх невдач «Шахтаря» підіймає логічне запитання: а що відбувається? Чемпіон точно не помилився з тренерськими перебудовами у міжсезоння? Що сказати-то хотіли?« — запитує оглядач Ігор Семйон (Ua.football.com, 30.09.23).
І дійсно одразу ж після поразки "Шахтаря» від «Ворскли» пішли чутки, що найближчим часом головного тренера команди Патріка ван Леувена можуть відправити у відставку. Вочевидь, вирішальним для нідерландського тренера на цьому етапі повинен стати матч другого туру Ліги чемпіонів проти «Антверпена» у середу.
Однак, зважаючи на гру та результати гірників в останніх матчах, українські ЗМІ налаштовані не дуже оптимістично.
«Репетиція перед Лігою чемпіонів вийшла провальною», — відзначає «Футбол 24» (Football24.ua, 30.09.23).
«З такою грою підопічним Патріка ван Леувена буде дуже складно досягти позитивного результату в матчі проти бельгійського "Антверпена», — погоджується Sport.ua (30.09.23).
Тим часом київське «Динамо» після кубкового шоку, схоже, зробило правильні висновки і здобуло чергові три очки в УПЛ. Гра проти «Олександрії» була непростою: кияни двічі вели в рахунку й двічі пропускали після стандартних положень, і лише на 83-й хвилині зуміли остаточно вийти вперед, а в компенсований час і добити суперників — 4:2.
Цікаво, що головним героєм матчу став молодий опорний півзахисник Бражко, якого після «Оболоні» добряче покритикували, в тому числі й сам Мірча Луческу. Однак вихованець «Динамо» показав, що вміє працювати над собою, і видав просто феєричну гру, оформивши дубль та в цілому зробивши ключовий внесок у перемогу киян.
Також слід відзначити нападника Ваната, який проти «Оболоні» не зіграв через травму. В поєдинку з «Олександрією» він продемонстрував свою важливість для атаки біло-синіх не лише голом і результативним пасом, але й тим, наскільки активним він був попереду та наскільки великий обсяг роботи виконував.
ЗМІ відзначають, що «Динамо» знову виграло в першу чергу за рахунок потужності в нападі: помилок в обороні традиційно не бракувало, однак кількість створених небезпечних моментів та ефективність в завершальній стадії зрештою забезпечили команді Луческу потрібний результат.
«Динамо» — найрезультативніша команда УПЛ. Кияни забили 20 голів, при цьому зігравши на три матчі менше за своїх конкурентів у турнірній таблиці. Перемогу «Динамо» у грі з «Олександрією» знову принесла атака«, — констатує журналіст Олександр Сапожніков (Ua-football.com, 01.10.23).
В сухому залишку — формально "Динамо» йде лише п’ятим у турнірній таблиці, однак за втраченими очками є прихованим лідером чемпіонату, адже у разі перемог у всіх перенесених матчах випереджатиме «Шахтар» на шість пунктів.
На міжнародному рівні — окрім підготовки наших клубів до другого туру єврокубків — українські ЗМІ величезну увагу приділили нещодавньому рішенню виконкому УЄФА про допуск юнацьких та дівочих збірних Росії (під нейтральним прапором та на нейтральній території) до своїх змагань.
У своїй заяві Союз європейських футбольних асоціацій пояснив дане рішення: «УЄФА був першим спортивним органом, який відреагував на війну в Україні і вдався до рішучих дій у лютому 2022 року: відсторонив усі російські команди від своїх змагань, скасував заплановані в Росії заходи, такі як фінал Ліги чемпіонів у Санкт-Петербурзі та Суперкубок УЄФА у Казані, а також розірвав спонсорський контракт із Газпромом.
Однак УЄФА також усвідомлює, що дітей не можна карати за дії, відповідальність за які лежить виключно на дорослих, і твердо переконаний, що футбол ніколи не повинен переставати надсилати меседжі миру та надії. Особливо прикро те, що через конфлікт, що триває, покоління неповнолітніх позбавлене права змагатися в міжнародному футболі» (UEFA.com, 29.09.23).
Слід зауважити, що незадовго до засідання виконкому УЄФА президент керівного органу європейського футболу Александер Чеферін дав інтерв’ю, в якому безапеляційно заявив: «Допоки Росія буде виключена з європейських футбольних змагань? До кінця війни» (Obozrevatel.com, 18.09.23).
Вочевидь, знаючи, наскільки неоднозначне рішення планується прийняти на виконкомі, Чеферін, напевне, вирішив заздалегідь поінформувати про це як українську, так і міжнародну футбольну спільноту. Так би мовити, дати попереджувальний сигнал...
Не секрет, що, як і будь-яка глобальна міжнародна організація, УЄФА схильний до компромісів, адже там теж завжди є внутрішня боротьба та різні, іноді абсолютно протилежні, інтереси численних сторін.
Це можна простежити навіть по тих рішеннях УЄФА, які так чи інакше стосуються агресії РФ проти України. Приміром, у 2014 році УЄФА з одного боку рішуче не допустив поглинання кримського футболу Росією, заборонивши в будь-якій формі включення клубів з окупованого півострову в турніри під егідою РФС.
З іншого боку, підкреслюючи своє прагнення забезпечувати розвиток футболу на будь-яких територіях та в будь-яких політичних умовах, УЄФА ухвалив рішення про створення в Криму спеціальної футбольної зони, яка напряму взаємодіє з УЄФА.
Так само в 2022 році: з одного боку УЄФА зайняв, можливо, найбільш жорстку позицію щодо російських команд серед усіх подібних міжнародних спортивних організацій (відсторонив абсолютно всі команди, забрав у Росії всі міжнародні турніри та заходи). Однак разом із тим — зберіг членство РФС, справно перераховує в Росію кошти в рамках своїх програм солідарності, всі російські члени комітетів УЄФА залишаються на своїх посадах, а нещодавно УЄФА повернув до роботи кількох російських арбітрів.
Тому зараз постає питання — що криється за цим рішенням виконкому УЄФА? Спроба розпочати поступовий процес повноцінного повернення Росії до міжнародного футболу? Чи просто ситуативне намагання заспокоїти росіян, яких неймовірно збурило інтерв’ю Чеферіна та повна невизначеність щодо своїх перспектив?
Відповідь на це покаже подальший розвиток подій. А тим часом УЄФА одразу ж почав отримувати сигнали з усіх куточків Європи, що ідея повернення Росії до міжнародного футболу — в будь-якому форматі й під будь-яким прапором чи без нього — не знаходить підтримки в футбольної спільноти.
Буквально за кілька годин після оприлюднення рішення УЄФА в Англії заявили, що не будуть грати з російськими командами за жодних обставин.
«Ми не підтримуємо позицію щодо допуску Росії до юнацьких змагань УЄФА. І наша позиція залишається незмінною: команди Англії не гратимуть проти Росії», — підкреслила Футбольна асоціація Англії (Sport.ua, 27.09.23).
Зрозуміло, що й Українська асоціація футболу рішуче засудила рішення виконкому УЄФА: «УАФ наполягає на збереженні попередніх рішень УЄФА та ФІФА щодо недопущення всіх російських команд до участі в міжнародних змаганнях під егідою даних організацій.
УАФ підтверджує, що не братиме участі в жодних змаганнях за участі російських команд, та звертається до інших асоціацій-членів УЄФА з проханням бойкотувати можливі матчі за участі команд із РФ за умови їхнього допуску.
Переконані, що ухвалення подібних рішень щодо поступового повернення команд із РФ до участі у змаганнях у розпал воєнних дій, які веде російська федерація проти України, є безпідставним та таким, що толерує російську агресивну політику» (UAF.ua, 27.09.23).
На даний момент понад десять національних асоціацій заявили, що не виконуватимуть рішення УЄФА та не гратимуть з юнацькими та дівочими командами Росії навіть на нейтральній території та під нейтральним прапором. Зокрема, такий бойкот крім Англії та України уже висловили Польща, Латвія, Литва, Швеція, Данія, Норвегія, Фінляндія, Румунія, Ірландія.
«На засіданні правління Футбольної асоціації Ірландії вчора ввечері було одностайно погоджено підтвердити нашу чітко сформульовану позицію про те, що жодна представницька команда Ірландії в будь-якій віковій групі не буде грати проти будь-якої команди з Росії в будь-яких змаганнях в цей час», — це, наприклад, заява Футбольної асоціації Ірландії (LB.ua, 28.09.23).
«Я був здивований вчорашньою заявою Виконавчого комітету УЄФА. Якщо російські збірні будуть допущені до змагань, наші збірні не змагатимуться з ними. Це єдине правильне рішення», — підкреслив президент Польського футбольного союзу Цезарій Кулеша (Footclub.com.ua, 27.09.23).
З-поміж достатньо схожих за аргументацією заяв національних асоціацій, котрі долучились до цього бойкоту, варто виокремити виступ Футбольної федерації Румунії, яка підкреслила, що УЄФА повинен враховувати позицію кожної національної асоціації.
«ФФР розуміє аргументи, висунуті виконавчим комітетом УЄФА, і погоджується, що за жодних обставин діти не повинні страждати через необачні дії влади держави. Водночас ФФР вважає, що футбол і спорт загалом не можна відокремити від правових, інституційних та економічних цінностей, які перетворили Європу на простір миру, свободи та економічного процвітання.
При цьому ФФР вважає, що повинна бути солідарною з духом санкцій, затверджених європейськими та національними інституціями, і не буде грати жодного офіційного чи товариського матчу зі збірними Російської Федерації. ФРФ очікує завершення процедур для виконання цього рішення виконавчого комітету УЄФА, вважаючи, що регламент змагань поважатиме позицію кожної національної федерації», — заявили у ФФР (Ua.tribuna.com, 29.09.23).
Щоб зрозуміти, які розбіжності всередині УЄФА викликала ця ситуація, достатньо взяти до уваги, що один із віце-президентів УЄФА швед Карл-Ерік Нільссон, за інформацією Sky Sport, підтримав рішення виконкому, а футбольна асоціація його країни навпаки — заявила, що шведські збірні не гратимуть з російськими.
Навіть більше, Шведський футбольний союз у своїй офіційній заяві оголосив, що не допустить жіночу збірну Росії U-17 до чемпіонату Європи WU17, який пройде в країні у 2024 році.
«У травні 2024 року у Швеції пройде Євро U-17 серед жіночих команд. Ми не допустимо до участі в цьому турнірі збірної Росії, яка може пройти кваліфікацію», — заявили в ШФС (Ua-football.com, 27.09.23).
Слід підкреслити, що чемпіонат Європи серед дівчат до 17 років, фінальну стадію якого прийме Швеція, є одним із лише двох турнірів, до яких УЄФА допустив російські збірні. Другий — чемпіонат Європи серед юнаків до 17 років, вирішальна стадія якого пройде наступного року на Кіпрі.
Таким чином, можна констатувати, що рішення виконкому УЄФА викликало надзвичайно великий резонанс по всій Європі, а футбольній спільноті України та її союзникам слід продовжувати тиснути на Ньон та проводити системну роботу, спрямовану на збільшення кількості національних асоціацій, які долучаться до бойкоту російських команд.
Нова роль Андрія Шевченка. Одним із тих, хто з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну зробив своїм пріоритетом роботу із залучення міжнародної підтримки для нашої країни і весь цей час прекрасно виконує цю місію, є Андрій Шевченко, котрий на минулому тижні святкував своє 47-річчя.
Разом із привітаннями з усіх куточків світу для Шевченка прийшла і новина про його призначення на посаду офіційного позаштатного радника Президента України Володимира Зеленського.
«Позиція позаштатного радника — продовження діяльності, яку я вже півтора року проводжу як амбасадор фандрейзингової платформи UNITED24. Разом з командою проекту ми залучили на допомогу України мільйони доларів, провели низку благодійних акцій, серед яких Game4Ukraine.
Ми повинні використовувати усі можливості і ресурси, щоб донести наше потужне повідомлення. Спорт — це велика сила, яка об’єднує мільярди людей з усього світу. Ми маємо робити усе, щоб заохочувати людей підтримувати Україну, а я, як і раніше, зроблю усе для цього», — заявив колишній тренер збірної України (Sport-express.ua, 28.09.23).
Мінус два клуби з телепулу. На минулому тижні скоротилася кількість клубів УПЛ, які належать до так званого телепулу на MEGOGO. Спочатку із цієї когорти вийшов «Верес», а згодом — «Кривбас». Таким чином на MEGOGO залишилось 9 клубів: «Шахтар», «Чорноморець», «Полісся», «Металіст 1925», «Колос», «Ворскла», «Олександрія», ЛНЗ та «Оболонь».
«Фактично були тільки дві пропозиції — два формати від MEGOGO. І всі вони були з великим мінусом для клубів. Але у всіх була комісія, прибуток, не знаю, компенсація видатків для MEGOGO. Можна це по-різному називати, але у всіх цих варіантах MEGOGO точно нічого не втрачав, а клуби мали оплатити свою трансляцію, видати її на MEGOGO, і ще в підсумку отримати мінус. Я вважаю що це неприйнятно ні в яких умовах, і я знаю, що не тільки "Верес» відмовиться від співпраці«, — пояснив президент "Вереса» Іван Надєїн (Ua.tribuna.com, 27.09.23).
Відомо, що «Верес» планує перейти повністю на платний формат показу своїх домашніх матчів в УПЛ, тоді як «Кривбас» підкреслив, що показ своїх матчів здійснюватиме безплатно на YouTube. Зауважимо, що крім клубів з пулу MEGOGO «Рух» та «Минай» також показують свої матчі на YouTube і на кількох телеканалах.
У свою чергу «Динамо», «Дніпро-1» та «Зоря» крім YouTube залишаються в ефірі групи каналів «1+1». Ці три клуби, нагадаємо, неодноразово підкреслювали, що і надалі будуть відстоювати інтереси своєї аудиторії, надаючи їй можливість вільного доступу до перегляду футбольних матчів. У період воєнного стану таку позицію вони вважають проявом патріотизму.
Орест ЛЕЛЕКА
Ани же дети!!!)))