Півзахисник «Дніпра-1» Олексій Гуцуляк, який став автором переможного голу своєї команди у вчорашньому матчі з київським «Динамо» (1:0) в 11-м турі чемпіонату України, поділився враженнями від цієї гри.
— Як почуває себе футболіст, який у центральному матчі туру забив м’яч і приніс своїй команді перемогу?
— Я не буду казати про себе, що я герой. Я просто скористався моментом і забив гол — ось і все.
— Що то була за атака, яка призвела до твого голу?
— Чесно, не пам’ятаю. Навіть ще не дивився свій гол у повторі. Тому не можу щось сказати. Це була командна робота, яку я правильно завершив.
— Що вам казав у перерві Максимов?
— Заспокоював. Казав, що все йде добре, за планом. Головне, що прохав, щоб ми нічого не вигадували.
— Чим поясниш свою заміну?
— Фізично я був готовим до того, щоб далі грати. Моя заміна пов’язана з тим, що в мене вже була жовта картка, і ми боялися, щоб суддя не знайшов момент, після якого я би пропускав наступну гру.
— До своєї гри у тебе є претензії?
— Звичайно, були помилки. Не помиляється той, хто не грає. Завжди є те, над чим потрібно тобі працювати.
— Жовту картку отримав по ділу?
— Вважаю, що там картки не було. Я бачив, що не встигаю, тому не грав у суперника. Просто робив підкат, щоб заблокувати м’яч. Динамівець по інерції вдарився в мене і почав кричати. Якщо за це давати жовті...
Потім у другому таймі був момент, коли Лєднєва б’ють по «ахіллу» ззаду, в центрі поля, а арбітр нічого за це не дає. Там момент більше тягнув на жовту картку. Але я не суддя.
— А що ти відчував, коли арбітр пішов дивитись «телевізор», коли розглядався момент по призначенню пенальті?
— Особисто я не розумів, чому він взагалі пішов переглядати той епізод. Я знав точно, що в мене руки не було — вибивав м’яч головою дуже низько. Не бачив, кому я там і куди потрапив м’ячем. Наскільки хлопці потім казали, там була рука у Філіпова, але він її повністю до тіла притиснув. Там арбітрові не було за що зачепитися.
— Що скажеш по самій грі?
— Вона не була легкою. Перший тайм все ж таки був рівним. А другий — вже пішли заміни, ми десь «присіли» — не хотіли ризикувати і грали за рахунку. Як бачите, це принесло нам результат.
— Що дає команді перемога над одним із своїх головних конкурентів?
— Така перемога дає впевненість. «Динамо» — це завжди бренд. Вигравати такі матчі є показник того, що ти не гірші.
— Чи вже можна казати, що «Дніпро-1» подолав кризу та набирає хід?
— Звичайно. Ми вже відійшли від тих невдалих матчів у єврокубках, та на внутрішній арені чотири поспіль гри вже виграли. Зараз у нас виїзна серія матчів, в яких ми налаштовуємо себе лише на перемогу.
Олександр Петров