Форвард «Діназа» Вячеслав Шевченко прокоментував скандальний епізод, який стався у матчі першої ліги проти «Гірника-Спорту».
Форвард гостей В’ячеслав Шевченко, який вийшов на заміну у другому таймі, на 60-й хвилині гри, за рахунку 0:1, отримав від арбітра Василя Файди жовтку картку за розмови, а ще через чотири хвилини — пряму червону. Це розізлило Шевченка, і він вдарив суддю головою в груди, у стилі Зінедіна Зідана у фіналі ЧС проти Італії, коли француз таким же чином приголомшив Марко Матерацці.
— В’ячеславе, що сталося у тому моменті з арбітром, чому була така реакція від вас?
— Це все сталося звісно із-за упередженого суддівства. Я просто не міг на це дивитися — як молодих хлопців, які тільки-но починають грати у футбол, якийсь... зі свистком просто «вбиває», і знущається над ними.
Я поважаю суддів, з багатьма спілкуюся особисто, і за всю свою кар’єру я не пам’ятаю від себе таких випадків по відношенню до суддів. Але в цій ситуації я шкодую лише про одне — що не влупив сильніше, щоб він добре запам’ятав, що не можна так судити.
— Я так розумію, що червону він вам показав за розмови. Що ви йому казали і що він вам відповідав?
— Спочатку він показав мені жовту, після того, як я йому сказав: «Давай, трішки уважніше!». І другого разу я метрів за 20 від нього просто прокоментував його дії: «Скільки вже можна свистіти?». Арбітр просто шукав момент, щоб вилучити мене. Після червоної картки ні за що у мене просто не витримали нерви.
— Що вам сказав Головко після матчу?
— Борисович не коментував цей момент, ми розбирали тільки гру.
— Після матчу не спілкувались з арбітром?
— Хотілося поспілкуватися, але їх виводили після такої гри під охороною, встиг йому тільки сказати, що він злодій! Нехай цей матч і його дії будуть на його совісті.
— Вас в команді вже називають Зіданом?
— До Зідана мені ще далеко, він нокаутував, а я лише трішки зачепив.
— Клуб вас оштрафував?
— Ще не було клубного засідання. Я вважаю, що оштрафувати мене повинні обов’язково! Я ніколи не дозволив би собі так вчинити, якби мені було менше років. А так, я до кожної гри ставлюсь, як до останньої, і дуже серйозно та емоційно все відчуваю.
— І останнє питання. Чи не боїтесь ви, що через цей вчинок можете отримати тривалу дискваліфікацію, через яку можете закінчити кар’єру?
— Не боюсь, і сподіваюсь, що дискваліфікація буде справедливою, враховуючи, що я не застосовував руки. Поживемо-побачимо.
Андрій ПІСКУН
Прямо так і сказав, слово в слово. А вісімнадцять слів сполучників у цю цитату не попали.
— Дорогие дети! Всем известна доброта Ленина. Я вам расскажу такой случай. Однажды Ленин брился у шалаша в Разливе, а мимо шел маленький мальчик. Ленин бритвочку точит, а сам на мальчика поглядывает. Вот Ленин побрился, кисточку вымыл, опять бритвочку точит, на мальчика поглядывает. Потом бритвочку вытер и положил в футлярчик. А ведь мог бы и полоснуть!..