Вихованець академії київського «Динамо» Дмитро Коваленко переїхав до США ще школярем. Український півзахисник став зіркою МЛС, вигравав чемпіонат (2000) і кубок (2004), тричі брав участь у «Матчі всіх зірок» (2001, 2002, 2004). Коваленко розповів про свої одинадцять сезонів у США, розвиток місцевого футболу, два чемпіонати світу і дав пораду Сергію Кривцову, як грати на полі з Ліонелем Мессі та Луїсом Суаресом.
— Дімо, ти в США з 1992 року. Грав із 1999 до 2010. У США зараз знову вибух інтересу до соккеру?
— Футбол сильно виріс. У лізі МЛС буде вже 30 команд. Коли я починав у 1999 — було тільки 12 команд. Гроші вже зовсім інші. Чемпіонат світу-2026 буде на три країни — США, Мексика і Канада. Мессі дуже допоміг, зараз величезний ажіотаж у зв’язку з його приїздом.
— Це можна порівняти з тим, що було в 2007, коли в США приїхав Девід Бекхем? Ви потім ще грали разом у 2009−2010 у «Лос-Анджелес Гелаксі». Такий самий вибух інтересу?
— Трохи інакше. Девід дуже сильний і відомий. Але все-таки порівняти з Мессі його важко. У Маямі вже всі квитки продані на рік вперед. І продані всі квитки на гостьові матчі «Інтера» (Маямі). Великі гроші роблять.
Мессі вже 36, але, думаю, на один-два сезони його ще вистачить. Його поважають, не чіпають на полі, м’яч не відбирають жорстко. У цій лізі він ще буде грати.
— Знову ж таки, коли ще чинний гравець МЛС отримував «Золотий м’яч»?
— Я Мессі дуже люблю, але, скажу, він не заслужив ЗМ за 2023 рік. Він виграв чемпіонат світу у 2022-му. А 2023 року в нього суттєвих перемог не було.
— Це далеко не перша велика зірка в МЛС. З ким, крім Бекса, вам пощастило пограти?
— У США люблять запрошувати зірок під кінець кар’єри. Першим моїм таким одноклубником був болгарин Христо Стоїчков, ми грали за «Чикаго Файр» у 2000−2002. Потім нас разом віддали в Ді Сі Юнайтед (Вашингтон). У 1994 він був однією із зірок чемпіонату світу, який пройшов у США. Христо в 1994 і Золотий м’яч отримав. Я його м’яч тримав у руках.
— Легко було спілкуватися зі Стоїчковим? Світова зірка все-таки.
— Спочатку ні. Але потім дуже зблизилися. І зараз спілкуємося. Як людина він — золотий, дуже добрий. Але непроста. Не всіх підпускав до себе близько.
Христо став найкращим бомбардиром ЧС-1994. Як і Олег Саленко. Христо так обурювався: «Як це так, п’ять голів за один матч?!» (нападник київського Динамо 1989−1992 рр. і збірної України Олег Саленко зіграв у 1994 р. за збірну росії на чемпіонаті світу, де забив п’ять голів у воріт Камеруну, — прим. О. Т.).
Стоїчков потім запросив мене зіграти в його прощальному матчі 2014-го на «Ноу Камп» у Барселоні, було дуже приємно. Грали збірна світу і збірна зірок «Барселони». Стільки футбольних знаменитостей світу на цю гру з’їхалося! 47 тисяч глядачів, президент Іспанії, президент Болгарії, Паваротті співав перед матчем. Марадона мав приїхати, але не приїхав.
Це був другий такий матч у моєму житті. У 1989-му я ще пацаном подавав м’ячі на прощальному матчі Блохіна. Після гри Володимир Безсонов подарував мені свою футболку, вона в моїй колекції. Ох, скільки мені бігти за ним довелося, але воно того варте:-)
— Як ти опинився в команді Бекхема?
— Мене покликав тренер Брюс Арена (п’ятиразовий переможець МЛС, зі збірною США тричі вигравав кубок КОНКАКАФ, — прим. А. Т.). Ми працювали в Нью Йорк Ред Буллз, у 2008 він пішов у Лос-Анджелес Гелаксі, а наступного року покликав мене.
— Із Бекхемом легко спілкуватися?
— Він хороша людина, без зіркової хвороби. Хороший тато. До всіх у роздягальні нормально ставився. Хоча різниця в зарплатах була космічна. Крім нього добре отримував Лендон Донован. (157 матчів і 57 голів за збірну США, найкращий бомбардир (144) і асистент (136) в історії МЛС, — прим. А. Т.). У Донована зарплата була два з половиною мільйони. У більшості — 300−400 тисяч. У Бекхема — десять мільйонів. 50 мільйонів за п’ять років, не рахуючи спонсорських контрактів. Але зараз зарплати ще вищі.
— Як на полі уживалися?
— Девід був вільним художником: грав, де хотів. Я завжди під ним був. Грав опорного, забрав-віддав, не треба нічого вигадувати.
— Як то кажуть, хтось тягає рояль, а хтось грає, так було?
— Абсолютно правильно говориш. Були «солдати» і двоє-троє тих, хто створюють погоду. Зараз футбол змінився, відсотків 90 і атакують, і захищаються.
— Бекхем володіє клубом «Інтер» Маямі?
— Співвласник, не знаю точно, який відсоток. Багато рішень ухвалює. Мессі вмовив, це заслуга Девіда. Не один рік це в нього зайняло. Грошей Мессі дали, впевнений, не набагато менше, ніж у тій самій Саудівській Аравії, куди його кликали.
— «Маямі» заграло краще?
— Так, але в плей-оф все одно не вийшли. Коли Мессі прийшов, «Інтер» уже відставали приблизно на 12 очок. Залишалося дев’ять ігор, не встигли потрапити. Але зате виграли кубок МЛС.
— Як Сергій Кривцов виглядає в команді з Мессі?
— Він сильний футболіст. Грає на досвіді. Дивився його ігри, він добре грав. Відчувається рівень, грав і за «Шахтар», і за збірну, у Лізі чемпіонів. Бачу, що зараз за збірну йому вже важко грати. Для МЛС дуже хороший. Він думаючий, з головою, техніка хороша. Грає ззаду, супер-швидкостей від нього не потрібно. Читає гру дуже добре. Прийняв — віддав. Десь не встигає, все-таки 32 роки. Тут молоді по 17−18 років, потужні, біжать. Але поступаються йому саме через досвід Сергія. Кривцов у порядку, думаю, ще пару-трійку сезонів пограє тут.
Ось ще Луїса Суареса підписали, який дуже сильний сезон у Бразилії видав. Той теж на досвіді. Бускетс і Хорді Альба вже в команді. У команді багато молодих — «Інтер» у цьому плані працює на майбутнє, як і інші клуби МЛС.
— Цей десант зірок на вплинув на місце Кривцова? Він, як і раніше, в основі?
— Так, усе гаразд, виглядає дуже впевнено. Гол забив, гольовий пас віддав. У нього контракт — два плюс один начебто. На наступний сезон точно буде. Думаю, може контракт до упору відпрацювати.
— Яка зарплата у Кривцова?
— У США всі зарплати відкриті. У Кривцова приблизно 450 — 500 тисяч доларів. Деталей не знаю, до виплати податків, після виплати податків... Клуб платить за житло, або сам гравець. Для 32 років — нормально.
— Легіонери податки платять у своїх країнах?
— Тут Кривцов точно платить податки. У всіх по-різному. Якщо в тебе сім’я — платиш менше. Але в США не заплатити податки — це найстрашніший злочин.
— А ти скільки отримував?
— Перший контракт був дуже скромним, 24 000 доларів за рік у 1999. Зараз 2 000 на місяць — це взагалі не гроші, навіть не повірить ніхто. Потім щороку піднімали. У найкращі роки були 220 — 250 тисяч на рік. Але ще були й бонуси. Важливо було й те, що я тричі потрапляв на Матч усіх зірок, мені після цього піднімали зарплату. Ті гроші, що я отримував, отримували тільки гравці своїх національних збірних. Зараз це були б звичайно зовсім інші гроші.
— У складі «Коламбус Крю» чемпіонат МЛС цього року виграв і українець Євген Чеберко. Що скажеш про нього?
— Я знав, що в «Коламбусі» є український захисник, шульга. Але він грає дуже мало, знаєш, про нього майже нічого не чути. 25 років йому начебто, сподіваюся, ще розіграється.
— У другому дивізіоні ЮСЛ грав наш півзахисник Денис Костишин. Він був помітний?
— Був би помітний, його б запросили в МЛС. А якщо в 26 не запросили, то вже, напевно, і не запросять. Багато клубів роблять ставку на молодь — 17−18 років.
— Ти у США з 1992 року. Відчувався підйом інтересу після чемпіонату світу 1994 року?
— Звичайно. У США багато стадіонів набагато більші, ніж у Європі. Ну, в Європі у клубів — на 30−40 тисяч уболівальників. У США, для американського футболу — на 80 — 100 тисяч. І вони після чемпіонату світу стали заповнюватися на сокер.
Зараз, після приїзду Мессі — те ж саме. Усі ігри «Маямі» — тільки за передплатою на Apple TV. На ньому величезні гроші зароблять. Ці підписки по всьому світу будуть купувати. Спонсорів багато нових з’явилося. Для ліги це дуже добре. Девід, звісно, молодець, що його привіз. Навіть я, знаєш, усі ігри з Мессі хочу дивитися.
— Як змінилася відвідуваність, вартість квитків?
— Коли «Інтер» приїхав до Чикаго, Мессі не грав через травму. Але «Чикаго Файр» за один цей матч на квитках заробив стільки ж, як за весь сезон. 60 тисяч квитків продали на 12 мільйонів доларів. А Мессі навіть не приїхав на гру. А відвідуваність була — 5−10 тисяч уболівальників.
До приїзду Мессі квитки були по 27 доларів. На гру з його командою вартість доходила до 2000 — 3000 доларів.
Бокси, це як закриті ложі на стадіоні, пропонували по 20 000 доларів на один матч. Але туди можна будь-яку кількість уболівальників завести, хоч чоловік 50.
Такої пари суперників, як Мессі і Кріштіану, які п’ятнадцять років конкурували між собою, може, вже й не буде у світовій історії.
— Хотілося б зіграти проти них?
— Мені пощастило в житті: мої клуби — «Лос-Анджелес Гелаксі» та інші — часто грали виставкові та товариські матчі, коли європейські клуби приїжджали до США. Я двічі грав проти «Реала» з Кріштіану. Проти «Барселони» з Мессі був матч. Проти «Барселони» з Роналдіньо грав двічі. І проти «Барселони» з Рівалдо зіграв. Це я кажу тільки про суперників, які «Золотий м’яч» вигравали.
— У 2026 році у США, Канаді та Мексиці буде чемпіонат світу. У США потрібно будувати нові стадіони?
— Ні, є стадіони для американського футболу, на них же грають у сокер. Але під чемпіонат світу деякі арени потрібно перебудувати. На жаль, у Чикаго, де я живу, муніципалітет вирішив не витрачати на це кошти. Чикаго, одне з найбільших міст у США, залишиться без чемпіонату світу.
— Ось зараз простий запорізький хлопець Кривцов грає з Мессі, Бускетсом, Альбою, а на підході Суарес. З твого досвіду, Дмитре, як грати в команді, в якій така суперзірка, як Бекхем чи Мессі?
— Граєш, як грав. І постійно вчишся. З такою людиною побути на полі, це велика людина. Треба бути самим собою, виходити, старатися, грати з повною самовіддачею. І віддати йому м’яч, коли треба. Слухай, що він говорить. Це все, що ти можеш.
У мене була установка тренера — відібрав, віддай Бекхему або Доновану. Христо Стоїчкову теж спробуй не віддати, куди треба, м’яч, він починає кричати, кричати. Обматюкає з ніг до голови. Він звик до ставлення до нього. Але це величезна школа, багато чого навчився від нього.
— У «Маямі» збирають начебто ту «Барселону», яку в 2008−2012 Гвардіола тренував. А Стоїчков говорив, яка Барса сильніша, в якій він грав (1990−1995, 1996−1998) із Гвардіолою, чи з якою працював Пеп?
— Про це не спілкувалися. Але Христо, впевнений, сказав би, що найсильніша «Барселона» була, коли він у ній грав.
— Чим зараз займаєшся?
— Працюю в Чикаго дитячим тренером уже третій рік. Від 13 років і старше. У Чикаго багато українців приїхало після початку війни. Зараз у мене десь 85% дітей — українці.
— Говориш дітям, що з Бекхемом грав?
— Так, звісно, їм цікаво. І підвищує авторитет. Теж запитують, як із таким партнером грати. Кажу, граєш і все. Стараєшся, віддаєшся як можеш.
— Дімо, ти з 90-х у США. Живеш у Чикаго. У цьому місті ще живий культ Майкла Джордана?
— Коли я грав у Вашингтоні, він там теж грав, закінчував. Мені дістався квиток біля кільця, приблизно 800 доларів він коштував у 2003 році. І це був ще не найдорожчий. Сидів дуже близько від самого Майкла. Півметра, не більше, я за бажання міг торкнутися його рукою. Квиток із тієї гри теж у моїй колекції.
Джордан, думаю, найсильніший баскетболіст в історії. Як Мессі у футболі. У «Чикаго», де він провів свої найкращі сезони, звісно ж, відчувалася повага і шанування до нього.
Уяви різницю, на баскетбольній арені — 16 тисяч глядачів, а на футбольній — 80 тисяч. Величезні гроші зароблять у США на Мессі.
— Ти в США з 1992 року?
— Так, у січні буде вже 32 роки, як я в Америці. У 1994 вже грав за університет. У мене ще брало інтерв’ю місцеве видання, ставило запитання, з ким би я хотів грати в парі в нападі. Я тоді ще був нападником. Я кажу — з Христо Стоїчковим. Послухай, так і було! І ось 1999 року він заходить у роздягальню, уяви собі! Я офігів. Ми дуже здружилися потім.
— Як ти потрапив у США?
— У 1991 році ми поїхали в США з «Динамо», мені було 14 років. Жив по сім’ях. Потім приїхали ще раз, розселилися по тих самих сім’ях. І американська сім’я запропонувала мені залишитися. Через три місяці я зробив студентську візу. І таким чином із мого року 1977 у «Динамо» дев’ятеро людей поїхали до США.
— Заграв хтось ще в місцевому футболі?
— Льоша Король трохи пограв у МЛС і Юра Лавриненко. І все. Решта хлопців не залишилися у футболі. Хтось через травми рано закінчив, це футбол.
— Футбол постійно зростає в США?
— У 1994 я починав грати за університет, у США ще навіть не було професійної ліги. Тільки в 1996 з’явилася МЛС. У 1999 мене взяли на драфт, і я заграв за Чикаго Файр.
У США не були впевнені, що ліга взагалі відбудеться. У 70-х лігу запускали вперше. Тоді «король футболу» і триразовий чемпіон світу Пеле грав за «Нью-Йорк Космос». Але у ліги не вийшло. Глядач не пішов. А ось у МЛС вийшло. Зараз, напевно, в десятку найкращих ліг у світі входить.
— Ти пробував заграти в Європі?
— Так, у 2002 я провів п’ять матчів у Бундеслізі за «Санкт-Паулі». Відразу потрапив на «Баварію», «Байєр», дортмундську «Боруссію». На жаль, характер проявив невчасно, я ніколи не був стриманим. Побився з капітаном команди і за п’ять хвилин перекреслив усі свої плани на Європу. А було мені 26 років, самий розквіт. Так лаю себе за це (ми не включили в інтерв’ю ті слова, якими Дмитро лає себе за інцидент у «Санкт-Паулі», — прим. А. Т.).
Я повернувся до США і грав тут ще вісім років. На рівні помітних чемпіонатів зіграти не довелося, але зате доля дала можливість зустрітися на полі з головними зірками світового футболу мого часу.
Антон ТЕРЕХОВ