Колишній нападник італійського «Мілана» Андрій Шевченко розповів про емоції, які він тривалий час відчував після фіналу Ліги чемпіонів сезону-2004/05, у якому його команда програла англійському «Ліверпулю», незважаючи на виграний перший тайм із розгромним рахунком 3:0. У другому таймі тієї зустрічі «червоні» зуміли впродовж шести хвилин провести три голи у відповідь, після чого все дійшло до серії післяматчевих пенальті, в яких сильнішим виявився «Ліверпуль» (3:2), а Шевченко став одним із тих у складі «Мілана», який не зумів реалізувати свій удар із «точки».
«Я буду з вами чесний, протягом трьох місяців після цього фіналу я не міг спати. Я постійно прокидався або вранці, або вночі. Вкотре вмикав запис цього матч і переглядав його епізоди знову і знову. І, звісно, окрема моя увага завжди була прикута до моменту, коли воротар „Ліверпуля“ здійснив подвійний сейв.
Я маю віддати належне духу гравців „Ліверпуля“, але особливо — вболівальників цього клубу. Той особливий шум і та особлива підтримка, думаю, мали значення. „You’ll Never Walk Alone“ (девіз „Ліверпуля“, у перекладі — „Ти ніколи не будеш один“, — прим.ред.) — відома фраза, коли ми говоримо про „Ліверпуль“, і я думаю, що вона справді надала гравцям команди особливої енергії. Щось клацнуло за шість хвилин, наш суперник забив ці м’ячі, після чого змінилося все», — наводить слова Шевченка This Is Anfield.