В сьогоднішніх реаліях українського футболу тренер повинен виходити із наявного складу, а не власних бажань. Якнайкраще використовувати наявних гравців та їх потенціал, а не прагнути реалізувати свої тактичні бажання.
Мірча Луческу хотів, щоб молоді гравці тримали планку вимог команди, яка була до війни. Загальний клас команди серйозно впав. Потрібно було спрощувати побудову гри. Бо індивідуальні помилки призводили до втрати очок та поразок.
Я вважаю, що після початку війни у «Динамо» були всі шанси на перехід на гру у три центральних захисники. Враховуючи великий вибір центральних оборонців та їх не надійність з одної сторони, а з іншої — проблеми із вінгерами. Всі розуміють, що Володимир Шепелєв ніяк не фланговий гравець. У нього не має швидкісних якостей для успішної гри на цій позиції.
Зрозуміло, що Мірча Луческу — консервативна людина через власний вік, апріорі не сприйме нове та не міг вийти за межі власних рамок. Зараз «Динамо» очолює більш молодий тренер. Який тільки проходить становлення на тренерській лаві.
Сьогодні ситуація у «Динамо» така, що команда має відразу чотири нападники. Ми тут говоримо виключно про кількість, а не якість. Мова про Владислава Ваната, Владислава Супрягу, Беніто та Матвія Пономаренка.
В цій ієрархії Ванат — номер один. Супряга врешті відновився від травми та зараз для нього вирішальний момент у кар’єрі. Беніто може грати на фланзі, а може грати також форварда. Після одужання Андрія Ярмоленка сподіватися на значний ігровий час на позиції правого вінгера нігерійцю буде складно. Пономаренко — найкращий футболіст чемпіонату U-19 та головний бомбардир турніру. Для подальшого розвитку Матвія потрібно його залучати крок за кроком до дорослого футболу. Виходить, що у Шовковського є фактично чотири нападники. Якщо у тебе є така можливість, то її потрібно використовувати.
Навряд чи варто зимою варто чекати серйозного кадрового підсилення. Потрібно шукати внутрішні резерви. Не тільки у плані прогресу гравців, але і тактичних новинок.
Мені зовсім не подобається розклад, що є основний Ванат, якому потрібна буде ротація. Супряга та Беніто будуть виходити на заміну чи підміняти Ваната, а Пономаренко нехай допоможе виграти титул чемпіона серед 19-річних.
На цю всію ситуацію можна подивитися набагато глибше.
Переходити на гру у два форварди на постійній основі навряд чи хто буде. А от використовувати цю схему в окремих матчах, чи окремих відрізках можна і варто. В останній грі проти «Оболоні» динамівці володіли повною ігровою та територіальною перевагою на полі. «Оболонь» закрилася після вилучення. Потрібно було вскривати кількісну оборону. Склалося враження, що «Динамо» було простіше грати в рівних складах. Вирішальним став вихід на поле Беніто. Нігерієць вийшов на правий фланг півзахисту, а вирішив долю поєдинку як форвард. У штрафному майданчику суперника вдало зіграв корпусом та не залишив шансів воротареві Артему Кічаку.
Весною «Динамо» чекає не один матч, де суперник буде закриватися чи ставити «автобус». Взламувати кількісну оборону дуже не просто. Потрібна кількість у штрафному майданчику суперника. У «Динамо» в запасі повинна бути домашня заготовка гри у два нападники хоча б в останні хвилин 20, коли в цьому буде потреба. Беніто та Пономаренко прекрасно грають корпусом та добре себе відчувають у силовій боротьбі. Вони дуже доповнюють більш легких Ваната та Супрягу. Все це може стати дуже хорошою зброєю та повернути весною чемпіонські нагороди до Києва.
Сергій ТИЩЕНКО
Це ж геніально))) Якщо в Тищенка ненадійні центрбеки, треба зробити їх кількість більшою, поклавши обов'язки флангових захисників на вінгерів, з якими - барабанний дріб - "проблеми")))
І все це в одній голові, в двох сусідніх реченнях)))
Я вже якось питав, що палить автор і де це взяти, але він ніяк не зізнається.
До речі, "не надійність" в цьому контексті має писатися разом.
При чём здесь противоречия? Ну, например:
Статья начинается такими словами: "В сегодняшних реалиях украинского футбола тренер должен исходить из имеющегося состава, а не собственных желаний. Как можно лучше использовать имеющихся игроков и их потенциал, а не стремиться реализовать свои тактические желания". (с.) То есть, на данном этапе, при наличии в составе игроков недостаточно высокой квалификации и когда нет возможности выходить на трансферный рынок, отрицается внедрение каких либо тактических изысков.
А чуть ниже: "Вряд ли стоит зимой ждать серьезного кадрового усиления. Нужно искать внутренние резервы. Не только в плане прогресса игроков, но и тактических новинок". (с.)
Так я не понял, нужно вносить в игру тактическое разнообразие или не нужно?
Читаем дальше. "Я считаю, что после начала войны у «Динамо» были все шансы на переход на игру в три центральных защитника. Учитывая большой выбор центральных защитников и их не надежность с одной стороны, а с другой — проблемы с вингерами. Все понимают, что Владимир Шепелев никак не фланговый игрок. У него нет скоростных качеств для успешной игры на этой позиции". (с.)
Ну, во-первых, переход на игру в три защитника, в идеале, предполагает не только наличие в команде достаточного количества центральных защитников, но и так называемых латералей. И если с номинальным количеством центрбеков вроде бы проблем нет, то с латералями пока как-то не сложилось. Тымчику, Вивчаренко и Дубинчаку явно не хватает техники и футбольных мозгов, чтобы выполнять функции латералей. Возможно, на эту роль мог бы претендовать Караваев, но ему в этом году стукнет 32, и он просто физически может не потянуть нагрузку, которая ложится на плечи... простите, на ноги и "дыхалку" латераля.
Но это ещё не всё. Да, автор прав, когда утверждает, что Шепелев не годится на роль вингера - у него действительно нет необходимой скорости для современного флангового игрока. Но ниже автор пишет: "Бенито может играть на фланге, а может играть также форварда. После выздоровления Андрея Ярмоленко надеяться на значительное игровое время на позиции правого вингера нигерийцу будет сложно". (с.)
Мне кажется, в этом месте данного "повествования" уже можно начинать громко смеяться! Ярмоленко и в более молодые годы не отличался суперскоростью, а в последние годы... Ладно, не будем о грустном. Кстати, не заметил я пока суперскоростей и у Бенито.
Ну и напоследок. "Бенито и Пономаренко прекрасно играют корпусом и хорошо себя чувствуют в силовой борьбе. Они очень дополняют более легких Ваната и Супрягу". (с.) Автор, наверное, не видел последних фоток Супряги:-)) Кстати, в Википедии указаны рост и вес "лёгкого" нападающего: рост - 182 см, вес - 79 кг. Не такой уже и лёгкий - Блохин и Беланов в свои лучшие годы, по идее и до 70-и килограммов не дотягивали. Хотя, по сравнению с Пономаренко (188 см, 89 кг), он, наверное, просто пушинка.
Кстати, о Пономаренко. Да, мощный парень. Особенно, как для Ю-19. Помнится, как Попов зажигал (и выжигал) на ЧМ для молодёжных команд. Что ни матч, то гол головой со стандарта. Топтал соперников, не замечая их на своём пути. Ну, потому что крепкий, очень крепкий. А потом начал играть за основу ДК против взрослых мужиков. Ну, вы меня поняли...