Захисник харківського «Металіста 1925» Євген Ткачук пригадав, як йому працювалось в полтавській «Ворсклі», коли цю команду очолював відомий український тренер Микола Павлов.
— Павлова багато хто називає авторитарним тренером. Наскільки це правда?
— Микола Петрович — це людина, яка дійсно живе футболом. Це не просто футбольний тренер. Він безпосередньо тренувальним процесом на надто детально займався. Був присутнім на усіх заняттях, але їх проводили помічники. Цю поведінку він, можливо, запозичив у Валерія Лобановського із яким працював.
Павлов займався багатьма організаційними питаннями, трансферною політикою і т. д. Він по пам’яті знав усіх футболістів першої команди та дубля, тривалість їхніх контрактів, які в них прописані зарплати та премії. Якщо він бачив, що ти прогресуєш, міг викликати до себе та сказати: «Я підіймаю тобі зарплату на 50%». Ти йому дякуєш, тиснеш руку, а на наступний день заносиш віскі Jack Daniel’s.
— Тест Купера в Павлова бігли?
— Та тест Купера — це розминка. Важчими тестами для мене були 5×300 та 7×50. Я не такий швидкий гравець. Артем Громов та Арменд Даллку легше справлялися із цими тестами. Пробігали їх десь за 56 секунд. Я за 58 із копійками. Мені легше даються тести на витривалість. Той же тест Купера чи «царська тропа».
— Хто найважче переносив фізичні навантаження?
— Та усім було важко. Пробігли по якійсь доріжці та попадали, а Павлов каже Ромі Безусу: «Ось ти зараз лежиш на цій доріжці, а колись тут блював Каха Каладзе». Усі посміялися, перехрестилися, що не померли, та пішли в готель відпочивати. Після таких виснажливих тестів необхідно було відновлення і ще раз відновлення.
— Наскільки відомо, Павлов фінансово мотивував футболістів перед тестами.
— Так, це правда. Коли, наприклад, були зимові збори, він вивішував таблиці із торішніми результатами тестів. Якщо людина покращувала свій власний показник, то отримувала премію у 200 чи 300 доларів. Того, хто погіршував показники — штрафували.
Однак фінансове покарання не настільки сильно лякало. Усі боялися розізлити Миколу Петровича. Якщо він побачить, що ти несерйозно ставишся до справи, то буде непереливки. Будуть зібрання команди, де багато акцентуватиметься увага на деяких прізвищах у, м’яко кажучи, не надто приємних інтонаціях. Тобто краще було під гарячу руку не потрапляти та бігти якомога швидше.
Дмитро Вєнков