Тарас Степаненко відреагував на чутки про знесення «Донбас Арени» окупантами

Капітан «Шахтаря» Тарас Степаненко розповів про ймовірне продовження угоди із клубом та пригадав найяскравіші моменти за час виступів у команді.

— Деякі ЗМІ пишуть про продовження контракту вами з «Шахтарем» ще на рік. На скільки це правда?

— Я думаю, що краще поважати офіційні джерела. Ми знаємо, що деякі журналісти багато працюють у футболі, багато кого знають і спілкуються з ними. Але краще давайте дочекаємося офіційного підтвердження. Тоді і можна буде на це питання відповісти. Поки що такого нічого не було, тому і не можу сам відповісти чітко.

— В донецькому клубі ви з 2010 року. За ці майже 14 років, що для вас було найпам’ятнішим?

— Та багато чого було. Мені пощастило грати в такому клубі, як «Шахтар». Я грав на різних рівнях, які є в європейському футболі. Були і яскраві перемоги, і матчі після яких хотілося плакати. Я завжди згадую «Донбас Арену». Це перлина і найкрутіший стадіон, на якому я грав. Якщо брати увесь мій час тут і трагічну ситуацію, яка сталася в нашій країні, через що ми не можемо грати у Донецьку, то саме матчі на «Донбас Арені» найяскравіші.

Стадіон вміщує 50 тисяч глядачів, а приходило 52−53 тисячі і люди стояли. Все було дуже круто. Ігри проти «Челсі», «Манчестер Юнайтед», «Барселони»... Матчі збірної України у Донецьку. Це все найпам’ятніші спогади.

А якщо взяти до уваги більше сучасний час, то найкращий момент, коли «Шахтар» зумів встояти після повномасштабного вторгнення ворога в нашу країну. Ми зуміли зібратися і гідно представити України на євроарені. Нас не переміг «Реал», а врятувався лише на останній хвилині гри. Ми обіграли «Лейпциг», не програли «Селтіку».

При цьому, що команду залишило близько 15 іноземців, з яких більша частина була основою команди. Потім молоді хлопці, які прийшли на їх місце, зуміли гідно замінити цих гравців. Тому вважаю, що ми зробили велику справу для українського футболу. Це завжди буде в пам’яті. Це показує дух «Шахтаря» і дух всієї України.

— Ви згадали «Донбас Арену». Були чутки від росіян, що вони хочуть знести цей стадіон. Потім ви у одному із своїх коментарів відреагували на такі новини і сказали, що це просто ляпання від них. Пройшло вже кілька місяців і, справді, нічого не відбувається. Для чого тоді таке говорити їм?

— Вони багато говорять, а мало роблять. Їм зруйнувати якесь українське місто чи село — це дві секунди. Школу якусь розбомбити — це вони можуть. А ляпнути таке... Ну я навіть не хочу про це говорити. Вони повинні на «Донбас Арену» ходити, як на екскурсію. Бо хоч щось там залишилося красиве після того, як прийшла Росія в нашу країну.

Назарій ШМІГІЛЬ