Відомий український телеведучий і коментатор Ігор Циганик висловив свою думку щодо обрання Андрія Шевченка президентом УАФ.
«Шевченко повинен повернути довіру до УАФ — своїм іменем, своїм авторитетом — це перше. Друге — я вважаю, що він здатний за рахунок свого авторитету, свого футбольного бекграунду, а його люблять і поважають всі, бути людиною — головним регулятором всіх процесів, які відбуваються в українському футболі.
У нас такий складний час, що пора закінчувати всі ті чвари, крики, сварки. Якось сідати домовлятися, говорити на спільні теми. Компроміси в українському футболі я пов’язую якраз з Шевченком. Тому що проблем насправді дуже і дуже багато — і суддівські, і телевізійні війни, і всі, всі, всі процеси, які відбуваються, постійні претензії одне до одного — це робота Шевченка.
Третє — він може стати гарантом залучення приватних інвестицій, які мають прийти в український футбол. Авторитет Шевченка може дозволити людям забезпечувати певні зрозумілі правила при інвестуванні в українській футбол.
Четверте — міжнародна арена. Дуже важливо піднімати імідж українського футболу та українських футболістів на міжнародній арені. Шевченко може стати прекрасною рекламою. Він вже робив це, коли очолив збірну. Те, що ми маємо таку велику кількість футболістів в іноземних клубах — це велика заслуга Шевченка, як тренера. Віддаю належне клубам, але він так само до цього долучився. Всі ці футболісти, які зараз виступають за кордоном, вони починали свій шлях в національній збірній якраз при Шевченку.
Крім того, нам треба модернізувати систему дитячо-юнацького футболу. Я не схильний говорити, що в нас нічого нема, в нас все поламано. Ні, в нас є хороші футболісти і хороша система, яка працювала. Але вона вже десь трошки застаріла. У нас професія дитячого тренера не настільки популярна, якою мала бути, щоб виховувати футболістів, яких ми готові продавати за великі гроші.
Професію дитячого тренера треба суттєво піднімати та популяризувати. Плюс до того, в нас величезна кількість не врахованих дітей. Я маю на увазі не врахованих людей, які займаються футболом. Їх достатньо багато і ми робимо на якомусь певному рівні дуже перспективних футболістів, які з тих чи інших причин закінчують з футболом. Ми могли би, напевно, продукувати набагато більше яскравих персонажів. Оцю систему дитячо-юнацького футболу, я вважаю, що він повинен модернізувати.
Ми не можемо зараз сказати, що треба зробити там то, то, то, то і конкретно буде результат. Якщо порівняти з попередньою владою, то я можу вам сказати, що я б відмовився від іноземних кураторів, які приїжджають і чомусь вважають, що вони можуть чомусь нас навчити. Потрібно все-таки сконцентруватися безпосередньо на тому, щоб наші кадри намагалися працювати тут максимально ефективно, і виховувати правильних менеджерів, футбольних тренерів, функціонерів. Ми не можемо сподіватися, що приїде умовний Ріццолі чи Баранка, ще хтось і виправить ситуацію.
Плюс спробувати розібратися взагалі, які першопричинні моменти проблемного українського футболу. А кроки.. Ми бачимо перший крок — він створив асамблею регіонів, буде намагатися комунікувати більше з регіонами, щоб розуміти, які проблеми є там. Він бачить стратегію, розуміє, які перші кроки, які другі, які треті та четверті.
Дивлячись, як відбувається процес після конгресу, я зрозумів, що він вибрав політику децентралізації. Якщо в нас колись було все зафіксовано в одних руках — був президент і він за все відповідав, а інші люди переважно виконували вказівки. Бачимо від Шевченка підхід більше делегувати повноваження. Ми бачимо, що інститут збірних повністю відданий Реброву і він буде відповідати безпосередньо за це. Зараз, я так розумію, що за регіони буде відповідати інший віцепрезидент. Це правильно. Ніколи не треба боятися делегувати повноваження тим людям, яким довіряєш.
Як кажуть, все побачимо. Зараз не можна говорити, що команда хороша чи погана. Ми ще не бачили якихось справ. Якщо так розібрати, то юрист, перший віцепрезидент, йому, напевно, найбільше довіряє Андрій Шевченко. Він буде контролювати всі процеси, насамперед, у фінансовому аспекті.
З приводу Сергія Станіславовича Реброва, то одна справа тренувати, інша — організовувати. Все покаже час. Ми не повинні зараз чекати якогось дива, тому що всі розуміємо — війна. Наприклад, той самий інститут збірних. У нас багато футболістів повиїжджали за кордон. Хтось прийняв там громадянство. Зберегти цих талановитих футболістів буде дуже складно. Звичайно, що, можливо, ми десь втратимо в результатах. Я так собі уявляю, можливо, ні. Можливо, в Реброва якийсь інший підхід з приводу професійного футболу», — сказав Циганик.
Игорь Цыганик, Цикл статей "Из наболевшего"
2024 год
1. У Андрея Шевченко однозначно всё получится - он в авторитете. За счёт авторитета все верят УАФ и, по-видимому, безоговорочно поддерживают решения; на авторитете он, как третейский судья говорит, кто прав кто не прав, распрям конец и никто не ссорится; все несут деньги и просят взять на футбол.
Насчёт международной арены приведенные аргументы о том, как он игроков сборной продвинул заграничным клубам как бы не совсем к месту, т.к. теперь же он не сборную будет тренировать. Я так думаю, что заграничный авторитет выразится в том, что Андрея Николаевича включат в руководящие органы, как минимум УЕФА.
2. А вот насчёт Реброва, по Цыганику не всё так однозначно - "одно дело тренировать, другое — организовывать. Все покажет время."
Ну, единственное, хотелось бы уточнить - так вроде и Андрей Николаевич особо ничего ещё не организовывал, а с разным успехом (я имею ввиду сборную и клуб) тренировал. Или там предусматривается авторитет и представительские функции (потому и получится), а Реброву работать нужно - поэтому время покажет?))