Колишній півзахисник збірної України Євген Левченко поділився думками щодо участі Вільяма Галласа та інших іноземців у «Кубку легенд» у Москві.
— Якою була ваша реакція, коли дізналися про участь Вільяма Галласа, який також приїжджав на благодійний матч на підтримку України в Лондоні?
— Я б сказав так — тут справа не в одній людині, яка поїхала туди. Коли футболісти, які живуть і працюють у Європі та світі, їдуть до Росії, то вони щосили підтримують російський спорт, підтримують вбивства українців у війні. Це в Росії буде використано для того, щоб показати, що все у них нормально, все працює. Те, що ці гравці поїхали туди на такий матч — це жах. Я вважаю, що тут не потрібно говорити тільки про одного Галласа.
— Можливо, у Лондоні вам тоді вдалося поспілкуватися або почути його риторику?
— Ні, я з ним не спілкувався. У мене навіть не було жодних розмов із цього приводу з ним. Якщо хочете що-небудь сенсаційне про нього, то не можу сказати нічого. Усі, хто з Європи туди поїхав — для мене це люди, які не розуміють, що вони роблять.
— Хотілося б запитати як у футбольного функціонера і людини, яка працює в цій сфері, — як вважаєте, які можуть бути механізми, щоб запобігати поїздкам зірок спорту в Росію?
— Не думаю, що це можна якось заборонити. Ми розуміємо, що росія грошима чи ще чимось привертає людей, які приїжджають з Африки, Колумбії чи країн, які зараз не до кінця розуміють усе. Вони кажуть, що є в Україні війна, але для них це нічого не означає. Той же Кураньї, який стільки років відіграв у Москві, їде туди, тому що знає, що там є друзі. У нього немає зв’язку з тим, що від росіян йде підтримка вбивств і війни.
На мій погляд, потрібно розповідати і показувати, як пропаганда грає на руку росіянам. Тільки так. Не можеш заборонити людині їхати до Росії. Якщо вона така безглузда, то поїде і буде грати. Якщо Кураньї каже Мендешу, Абідалю або ще комусь, наприклад, «та слухай, ми з тобою заробимо гроші, пограємо», то вони там не бачать, як когось убивають. Вони не бачать жодних болів і страждань наших людей.
УЄФА і ФІФА це забороняти не будуть. Це слід робити виключно у вигляді інформаційного тиску. Якщо намагатися заборонити, що вони скажуть? Що можна заборонити? Нічого не можна вдіяти.
Для багатьох гравців немає причинно-наслідкових чинників. Тому що вони цього не відчувають. І нам усім потрібно докласти максимум зусиль, щоб вони зрозуміли, що наслідки такої поїздки — ще більше загиблих українців.
Було боляче поглянути на того ж Андрія Каряку, який, наскільки пам’ятаю, народився в Україні. Тренер Юрій Аджем (народився в Криму — прим. ред.) теж, якого я ще бачив. Він був моїм тренером у ЦСКА, для мене це як ножем по серцю.