Сьогодні 65-річний ювілей святкує знаменитий ексфутболіст «Динамо» 80-х та екстренер нашої команди Анатолій Дем’яненко. Ювіляра із визначною датою привітав президент ФК «Динамо» (Київ) Ігор Суркіс.
Шановний Анатолію Васильовичу!
Дозвольте від себе особисто та від великої і дружної динамівської родини привітати Вас із ювілеєм.
Ваше ім’я назавжди вписане золотими літерами в історію київського «Динамо», з ним пов’язана ціла епоха нашого футболу, а Ваш внесок у добірку славетних перемог неможливо переоцінити. Список Ваших досягнень та трофеїв, які Ви здобули із «Динамо» за 10 років виступів у складі «біло синіх», дійсно, вражає.
Завдяки вашим людським якостям, високим моральним цінностям та прагненню до найвищих результатів ви були справжнім лідером команди, а завдяки авторитету та повазі серед партнерів — її капітаном. Своєю неймовірною грою ви здобули не лише любов та визнання уболівальників, а й звання найкращого футболіста СРСР 1985 року.
Після закінчення футбольної кар’єри Ви продовжили самовіддано присвячувати своє життя футболу, перейшовши на тренерську ниву. І на ній Ви теж досягли успіху. Під Вашим керівництвом київське «Динамо» здобуло титул чемпіона України, двічі виграло Кубок та Суперкубок України.
У цей святковий день від усього серця бажаю Вам, шановний ювіляре, міцного здоров’я, щастя, злагоди, добробуту, здійснення мрій, успіхів у всіх справах та, звичайно ж, мирного життя у вільній та незалежній Україні.
З повагою,
президент ФК «Динамо» (Київ) Ігор Суркіс
Чудовий гравець, капітан команди та збірної, досить непоганий тренер навіть з азійським Кубком (аналогом КУЄФА).... але, на жаль, трішечки замурзався в команді "кавелки"!
мы гордимся общественным строем,
мы бумажные, важные люди,
мы и были, и есть мы, и будем.
Наша служба трудна изначально,
надо знать, что желает начальник,
угадать, согласиться, не спорить
и карьеры своей не испортить.
Чтобы сдвинулась с места бумага,
тут и гибкость нужна, и отвага:
свою подпись поставить иль визу,
всё равно что пройти по карнизу.
Нас не бьют за отказы, запреты,
мы, как в танках, в своих кабинетах.
Мы сгораем, когда разрешаем,
и поэтому всё запрещаем.
Нет прочнее бумажной постройки,
не страшны ей ветра перестройки.
Мы — бойцы, мы — службисты, солдаты
колоссальнейшего аппарата.
Мы бумажные, важные люди,
мы и были, и есть мы, и будем,
мы не пашем, не сеем, не строим,
мы гордимся общественным строем.
Суркис,конечно, может гордиться
Кто читает между строк поймёт. Таких как Анатолий Демьяненко, мы не скоро увидим(если вообще увидим в Динамо). Ну а деньги-они не пахнут. И какое мы вообще имеем право судить Анатолия Демьяненко. ,Блохина и многих других за то, как они устраивали свою жизнь после окончания карьеры игрока или тренера.
""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""
Нажаль, своє реноме Дем'яненко, підпортив "порочными связями с павелко"