Колишній захисник київського «Динамо» Ілля Забарний, який зараз виступає за англійський «Борнмут», в інтерв’ю Youtube-каналу «Взбірна» розповів про підготовку національної збірної України до матчу раунду плей-оф кваліфікації Євро-2024 проти Боснії і Герцеговини.
— Ілля, вітаємо тебе з дебютним голом за «Борнмут». До речі, цей забитий м’яч не одразу зарахували. Були в тебе якісь думки поки рефері ухвалював рішення?
— Мені одразу здалось, що м’яч перетнув лінію воріт. Тому вірив, що все буде гаразд. До того ж, ми ще програвали на той момент, тому емоцій було небагато, але я радий, що у підсумку допоміг команді перемогти. Ми зробили легендарний камбек.
— Ти став восьмим українцем, який забив в АПЛ. Назвеш інших?
— Думаю, ні.
— Давай спробуємо.
— Миколенко, Зінченко, Шевченко, Ребров, Мудрик.
— Був ще гравець збірної, грав у німецькому чемпіонаті, з Одеси родом.
— Ні, це не про мене. Я не дуже у футболі, чесно кажучи.
— Воронін.
— Назвав, кого знаю, подивився трохи, але не дуже стежу за цим. Що потрібно — дивлюся. А так не фанат.
— Хлопці тебе якось привітали?
— Так, після гри поаплодували мені і все. Не так було багато часу, я відразу приїхав у збірну,
— Добре, що збірна зібралась завчасно і є можливіть добре підготуватись до важливого протистояння.
— Усі розуміють, що збірна — зовсім інший рівень, тут мало часу. Думаю, якщо є час — звісно, треба приїхати і вже починати розуміти, що тренерський штаб від тебе хоче. Думаю, це піде тільки на користь.
— Кого, крім Джеко, можеш назвати у складі збірної Боснії і Герцеговини?
— Ми ще не починали розбирати суперників. Я тільки приїхав до збірної. Але я пам’ятаю, який вони футбол пропонують. Зараз ще проаналізуємо, після цього я зможу сказати.
— Наскільки тобі було некомфортно тоді грати з боснійцями в Зеніці?
— Всі розуміють, який матч на нас чекає, і у цьому протистоянні може трапитися все, що завгодно. Коли ти граєш при своїх уболівальниках — це важко для команди суперників. Звичайно, не буде ніякої легкої гри. Треба тільки налаштуватися на це. Думаю, у нас усе вийде. Бачу, що всі у нас у хорошій формі, є всі шанси.
— Коли вся команда очікує на матч — це додає мотивації чи створює додатковий пресинг?
— Це момент індивідуальний. На мене немає жодного тиску. Є тільки відповідальність та обов’язки, які я повинен виконувати на всі 100%. Розумію, де я перебуваю. Для мене кожен матч, коли я граю у футболці збірної України, має дуже велику вагу. Відчуваю себе впевненим у своїх силах, у партнерах. Жодного страху, тиску. Думаю, все буде добре.
— Повертаючись до «Борнмута», як вам вдалось здійснити такий камбек?
— Гра не пішла по нашому сценарію, було важко у першому таймі. Суперник нелегкий, і з такими командами не можна пропускати першими. В перерві розуміли, що втрачати вже немає чого, ми проаналізували помилки і змінили тактику. Це історичний камбек, вся команда — молодці. У нас зараз дуже хороша команда, хороші гравці, які здатні робити результат.
— Ще можете в цьому сезоні трохи здивувати Англію?
— Не знаю, може. Але це АПЛ — у матчі може трапитися все, що завгодно. Це реально непередбачувана річ. Ти можеш вигравати, зіграти 0:0 з кожним. Можеш перемогти кожного. Чим крута АПЛ — кожен матч, як фінал. Дуже важко взагалі перемагати в таких іграх. Це нереальний досвід. Дуже радий, що у своєму віці можу грати проти найсильніших атакувальних футболістів світу. Це тільки великий плюс для мене. Розвиваюся, стараюся як можу. Так, може, не здивуємо в цьому сезоні, але, принаймні, спробуємо.
— Кажуть, в Англії фантастична швидкість, її можна відчути саме там. Справді колосальна різниця з українським чемпіонатом?
— Так, для мене велика різниця. У перший час було дуже-дуже важко, потрібно реагувати на всі події в матчі. Потрібно, щоб ноги встигали за головою — це найголовніше.
— Зараз уже адаптувався?
— Так, звісно, зараз уже все добре. Відчуваю себе в команді добре. Зараз я у чудовій формі, насолоджуюся футболом.
— З англійською все нормально?
— Усе добре. Щодня розмовляю, підтягую щодня. Коли перебуваєш у цьому середовищі — дуже швидко вивчаєш слова і починаєш розмовляти.