Головною подією минулого тижня став півфінальний матч кваліфікації плей-офф чемпіонату Європи-2024, у якому збірна України здобула вольову перемогу над командою Боснії і Герцеговини. Щоб отримати заповітну путівку на турнір до Німеччини залишилося зробити один крок.
Передуючи поєдинку в Зениці, ЗМІ однозначно позиціонували команду Сергія Реброва як фаворита. Називалися такі аргументи, як перевага України в організації гри, швидкості та індивідуальному класі гравців.
«Чим може похвалитися наша збірна перед протистояннями з Боснією та Герцеговиною? —читаємо , наприклад, на сайті Football.ua. — По-перше, тактичною гнучкістю. Сергій Ребров у відборі відкатав ледь не всі схеми й моделі гри. Були і три захисники, і чотири. І 4−2−3−1, і 4−3−3, і 5−4−1. І автобуси, і робота від володіння, і гра на зустрічних курсах, хоча основна ідея гри крутиться навколо вертикальності та контратак.
Другою перевагою нашої збірної варто назвати гейм-менеджмент Сергія Реброва. Він реально сильний тренер. По-третє, у нас потужний склад. Можливо, найпотужніший у Східній Європі просто зараз... А найважливішим чинником є модерність нашої збірної. Вона має крутих аналітиків і скаутів, її очолює тренер із досвідом роботи в Європі — і нашого керманича реально там поважають. У Сергія Реброва може виходити не все, однак наша збірна грає в сучасний позиційний футбол із принципами гри топових команд» (21.03.24).
Словом, доводів на нашу користь вистачало. Але водночас журналісти й експерти були вельми обережними в прогнозах, акцентуючи увагу на тому, що в жодному разі не можна недооцінити суперника. Мовляв, найкращі часи лідерів збірної Боснії та Герцеговини вже позаду, але на один матч Джеко, П’яніч та інші можуть зібратися — щоб зіграти, як востаннє.
«Будь-якого суперника завжди потрібно поважати і до кожного матчу ставитися з усією серйозністю. Боснійці по-спортивному злі, жорсткі. Вони завжди б’ються, незважаючи на статус суперника», — оцінював суперника Володимир Безсонов (Ua-football.com, 20.03.24) .
«Сильні сторони збірної Боснії та Герцеговини — це стандарти. П’яніч гарно виконує, а інші хлопці гарно грають головою. Ми повинні їх вище зустрічати, не фолити близько до своїх воріт... Крім того, для нас дуже важливо перекрити шляхи доставки м’яча до Джеко», — попереджав В’ячеслав Грозний (Xsport.ua, 20.03.24) .
А, мабуть, найсуттєвіший нюанс, який турбував напередодні гри, стосувався кадрових проблем у середній лінії, з якими зіткнувся Сергій Ребров. Через травми поза збірною опинилися Андрій Ярмоленко і Тарас Степаненко. Не потрапив до заявки на матч Віктор Циганков, який набрав на початку року чудову форму і відновлюється після нещодавнього пошкодження меніска. Ну й Олександр Зінченко приїхав до збірної без ігрової практики, оскільки зовсім недавно закрив «лікарняний».
«У Реброва залишається достатньо варіантів, щоб перекроїти півзахист, але як усе це спрацює — питання», — міркував із цього приводу Євген Ясенов (Terrikon.com, 20.03.24).
Загалом же сходилися на тому, що збірна України має виграти перший матч плей-оф, але ніхто не сумнівався, що зробити це буде дуже непросто. Власне, про це попереджав і Сергій Ребров під час передматчевої прес-конференції:
«Ми всі розуміємо, що це буде важка гра на виїзді. Боснія стала п’ятою у своїй групі кваліфікації, але до цього матчу будь-яка команда може підготуватися і показати найкращий футбол. Ми готуємося до важкої гри. Боснія і Герцеговина — сильна команда з хорошими футболістами. Ми повинні поважати опонента, але концентруватися на собі» (Uaf.ua, 20.03.24).
Матч, дійсно, вийшов дуже важким. І досить довгий час проходив за сценарієм тренера господарів Саво Мілошевича, який, поза всякими сумнівами, чудово налаштував підопічних на боротьбу. Боснійці вийшли вкрай мотивованими, поставивши на перший план бійцівські якості та вміння руйнувати. Вони нав’язали нашій команді свій максимально контактний і щільний футбол, діючи гранично просто, але водночас ефективно. Принаймні, свої два моменти до перерви господарі створили.
«В одному з епізодів Конопля вибив м’яч практично з лінії воріт, а в іншому — Колашинац, який під’єднався до атаки своєї команди, без перешкод пробивав з кута воротарського майданчика, але спрямував м’яч набагато вище», — констатує Олександр Попов (Dynamo.kiev.ua, 22.03.24) .
А найголовніше, як зазначається в пресі, це те, що балканці зуміли зламати комбінаційну гру збірної України. Точніше, не дали її налагодити. Так, ми мали помітну перевагу в контролі м’яча — за підсумком у процентному співвідношенні вийшло 62 на 38. Тільки конвертувати це володіння в небезпечні моменти не виходило. Українцям категорично не вдавалося розтягнути оборону суперника, а наш центрфорвард Артем Довбик фактично залишався на голодному пайку.
«На початку гри команді Мілошевича вдалося підняти емоційний градус, і наша команда на цей прийом клюнула. Потім балканці відійшли в оборону, з якої стали виходити через довгий винос м’яча в район між центральним колом і штрафним українців, куди виходили або Джеко, або Демирович. Коли ж м’яч потрапляв під контроль команди Реброва, з його просуванням уперед щоразу виникали проблеми...», — читаємо в репортажі Ігоря Лінника (Footclub.com.ua, 22.03.24) .
«Перший тайм розбився на окремі епізоди, нагадуючи класику УПЛ. Моментів збірна України не створила взагалі. До перерви підопічні Сергія Реброва здійснили всього три удари — усі дальні, усі вкрай неточні, один взагалі накрили.
Що найважливіше, господарі увімкнули високий пресинг. Не сказати, що підопічні Сергія Реброва посипалися, але Україні не вдавалося швидко вийти з власної третини. Джеко і Демірович заважали нашим центрбекам і навіть Луніну, а трійка боснійських центрхавів ефективно грала 1-в-1 проти українського центрального трикутника», — констатує Олекса Бик (Football24.ua, 21.03.24).
Журналісти та експерти, звісно ж, намагаються розібратися, що ще, окрім самовіддачі та ігрової дисципліни суперника, завадило нашій команді продемонструвати більш переконливий футбол.
Серйозна проблема, на думку багатьох джерел, полягала в тому, що деякі футболісти збірної України просто випали із загального малюнка гри. Про це, зокрема, говорить авторитетний експерт Олександр Сопко:
«Мудрик — суцільне розчарування, крім хіба що останніх 12−15 хвилин .Нічого конструктивного я не побачив і від Зубкова. На жаль, розчарував Зінченко, який досить суттєво відрізняється в гірший бік від самого себе зразка дворічної давнини. Не можна грати без емоцій, без того щоб буквально вигризати кожен м’яч»(Footboom.com, 22.02.24).
Виникли питання і щодо деяких інших гравців. Більшого чекали від Георгія Судакова, який непогано проявляв себе в боротьбі за м’яч, але не відзначався креативними діями.
«Навколо нього намагалися побудувати гру партнери, але зробити це через протидію опонентів було ще тим випробуванням. За великим рахунком, Георгію більшу частину ігрового часу доводилося розташовуватися нижче і згризатися в боротьбу за м’ячі» (Football.ua, 22.03.24)
Ще один фактор — газон стадіону «Білино Поле»: купинистий, в’язкий, дуже повільний, немов звідкись із 90-х. Усім відомо: на такому полі вкрай складно розкручувати швидкісні комбінації і грати через контроль м’яча. Найчастіше саме через якість покриття українські атаки розгорталися занадто повільно, і суперники встигали відкотитися на свою половину поля.
На цьому нюансі загострює увагу Віктор Вацко:
«За якийсь час після жеребкування цього плей-оф ми розмовляли з Сергієм Ребровим. Навіть не пригадаю, чому ми цю тему зачепили, але я дуже добре запам’ятав ті слова Реброва: „Поле в Зениці буде дуже великою проблемою для нас“. І коли тільки показали ближче цей газон, мені та розмова одразу згадалася. Тому що реально, поле — це жах. І поле зіграло свою роль» (Ua.tribuna.com, 23.03.24).
Очевидно також і те, що суперник вгадав із тактичною побудовою, на що вказує сайт Football.ua:
«У відборі балканський колектив найчастіше використовував схему з двома центральними захисниками, а в цій зустрічі зіграв із трьома. В обороні була п’ятірка, яка мала на меті мінімізувати розриви в лініях і не давати Україні можливостей мати багато простору на флангах» (22.03.24).
ЗМІ зазначають: після перерви наша команда постаралася додати у швидкості, тобто в роздягальні було проведено відповідну роботу. Проте ситуація лише ускладнилася: на 57-й хвилині боснійці підловили нас на помилці в обороні й повели в рахунку завдяки рикошету від ноги Миколи Матвієнка.
Гол господарів дещо змінив малюнок гри.
«Звісно ж, після цього команда Саво Мілошевича сіла в низький блок. Сіла — і успішно відбивалася протягом майже 30 хвилин. За цей період підопічні Сергія Реброва не створили взагалі нічого. Ну, формально було 5 ударів (пробивали навіть з меж штрафного), але два накрили, а всі інші не були небезпечними», — пише Михайло Юхименко (Football.24.ua, 22.03.24).
При цьому, що явно кидалося в очі, боснійці не соромилися відверто тягнути час — використовували тактику дрібного фолу, часто падали на газон, імітуючи травму. Словом, суперник сушив гру, як тільки міг.
«Виглядало так, що Боснії і Герцеговині цього вечора вдавалося все задумане: організовано зіграти в захисті, накинути свій темп, забити один м’яч, змусити суперника збитися на прості передачі та закритися. Задум Мілошевича працював ідеально», — ділиться враженням Владислав Личик (Ua-football.com, 21.03.24) .
Таким чином, з кожною хвилиною оптимізму щодо шансів збірної України в цьому матчі ставало все менше. Ну і, напевно, тим цінніша та феєрична розв’язка, яку подарувала наша команда своїм уболівальникам.
Аналізуючи поєдинок у Зениці, вітчизняна преса чимало уваги приділяє роботі Сергія Реброва. Безумовно, не обійшлося без питань. Надто вже валідольним вийшов матч. Але водночас усі визнають: наставник «синьо-жовтих» ухвалив низку цікавих і вдалих рішень.
Це стосується вибору гравців для стартового складу. Наш тренерський штаб, маючи в розпорядженні трьох міцних і приблизно рівноцінних воротарів, зробив ставку на Андрія Луніна — і не прогадав: голкіпер «Реала» міцно виручив за 0:1, коли відбив удар із близької відстані. Фактично з цього і почався наш камбек.
Ставка на молодого Бражка в опорній зоні — стовідсоткове влучання. Півзахисник київського «Динамо» в дебютному матчі за збірну відіграв на високому рівні й отримав купу позитивних відгуків. Ось як оцінив гру Бражка, наприклад, Максим Шацьких, чиї слова цитує «Український футбол»:
«Абсолютно впевнено, міцно і надійно — сподобався. Чесно кажучи, якби я його не знав і бачив перший раз, то подумав би, що він уже давно основний гравець національної збірної» (Ukrfootball.ua, 23.03.24).
Вказують ЗМІ і на хороші тактичні задумки нашого тренерського штабу. Серед таких — регулярні підключення Зінченка в зону правого вінгера Зубкова.
«Зубков у цих епізодах зміщувався до центру, навіть поруч із Мудриком ліворуч розганяв атаки, що мало заплутати суперника. Утім, боснійці грали грамотно зонально й мобільно реагували на ці переміщення „передачею“ гравців», — зазначає Павло Булах (Footboom1.com, 22.03.24) .
А найцінніше — це те, що Ребров у критичний момент не знітився і зумів перевернути хід матчу. Як влучно висловився Руслан Свірін, наш тренер дуже тонко відчуває нерв гри. Ось це і стало ключовим фактором номер один, що дозволив Реброву виграти тренерську дуель у Саво Мілошевича і здобути таку важливу перемогу.
До речі, цікавий факт, який теж активно тиражувався в пресі: після цього матчу Ребров вийшов на перше місце серед тренерів збірної України за кількістю вольових перемог в офіційних матчах. Їх у нього вже три. При тому, що всього таких виграшів у нас вісім. І це зайвий раз підтверджує вміння Сергія Станіславовича впливати на гру команди по ходу зустрічі, що дано далеко не всім його колегам.
Преса резюмує: усі заміни Реброва в цьому матчі виглядали логічними та дієвими. Це при тому, що двоє з гравців, які вийшли в другому таймі, як і Бражко, дебютували в головній команді країни.
«Пану Сергію варто віддати належне в контексті беззаперечно правильного вибору — кожен із тих футболістів, що з’явилися на полі з лави запасних, увійшов у гру швидко і якісно, а головне — посилив можливості „синьо-жовтих“, — пише Максим Салівон (Сhampion.com.ua, 22.03.24) .
Якщо більш детально, то Руслан Малиновський додав креативу і мобільності в центрі, Олексій Гуцуляк оживив правий фланг, високорослий Максим Таловеров, який з’явився в самій кінцівці, допоміг убезпечитися від закидань у наш штрафний. Але, звісно, головний хід Реброва цього вечора — це поява на полі Романа Яремчука і перехід на гру у два форварди. Ось до цього суперник виявився абсолютно не готовий, про що пишуть абсолютно всі джерела.
„Така тактична перебудова стала для боснійців, які дуже втомилися, відвертим сюрпризом“ (Хsport.ua, 22.03.24) .
„Вихід другого центрфорварда, який вирішив гру, став нерозв’язним завданням для стомленої боснійської варти з її передпенсійними офіцерами“ (Ua-football.com, 22.03.24).
„Боснійський захист на певний час розгубився, бо не встиг адаптуватися до нової схеми гри України, а коли нарешті це зробив, то балканці вже програвали“ (Sportanalytic.com, 22.03.24) .
Тобто преса повністю поділяє думку головного тренера, озвучену на післяматчевій прес-конференції:
„Сьогодні ми грали проти сильного суперника. Господарі діяли з трьома центрбеками, чого раніше за цього тренера не було. Боснійці здорово захищалися, було важко пройти цю стіну. Ми змінили структуру, задіяли другого форварда. Думаю, це допомогло...“ (Uaf.com, 22.03.24).
І тут, звісно, необхідно віддати належне також Яремчуку, який вийшов на поле неймовірно зарядженим і одразу взявся терзати оборону суперників, не тільки з’являючись на вістрі, а й створюючи чисельну перевагу на флангах.
„Роман Яремчук — однозначний герой драматичної перемоги України над Боснією та Герцеговиною.
81 хвилина — вихід на заміну;
85 хвилина — гол, який зрівняв рахунок;
88 хвилина — асист, з якого Довбик забив переможний.
Це. Було. Легендарно“, — захоплюється грою ексдинамівця Микола Решнюк (Ua.tribuna.com, 23.03.24) .
Приблизно в таких самих тонах з приводу гри Яремчука висловлюються всі ЗМІ, нагадуючи при цьому, що він уже не вперше провів настільки плідний поєдинок за головну команду. Два бали за системою „гол + пас“ Роман набрав уже вчетверте.
„Форварду вдавалося набрати два очки за гру в матчах із Сербією (відбір Євро-2020), Нідерландами (фінальна частина Євро-2020), Фінляндією (відбір ЧС-2022) і тепер із Боснією та Герцеговиною. Тричі зусилля Романа приносили синьо-жовтим перемоги, лише у грі з Нідерландами їх не вистачило навіть для нічиєї“, — уточнює Sportarena.com (22.03.24).
Крім того, видання нагадує, що екс-динамівець вийшов на чисте п’яте місце в списку найкращих бомбардирів в історії збірної України:
„Яремчук оформив свій 14-й гол у складі "синьо-жовтих“, піднявшись на п’яте місце у списку найкращих снайперів команди. До Сергія Реброва, що йде четвертим, Роману залишився один м’яч» (Sportarena.com, 22.03.24).
Ну а на адресу команди загалом пролунало чимало схвальних слів з приводу справжнього бійцівського характеру. Зокрема — від президента УАФ Андрія Шевченка.
«Вітаю збірну України з дуже важливою перемогою! Команда показала характер і боролася до останньої хвилини — молодці!», — написав Шевченко в Instagram (23.03.24, isport.ua).
А оглядач Євген Гладун навіть порівняв поєдинок у Зеніці з одним із найлегендарніших фіналів Ліги чемпіонів:
«Україна перевернула хід матчу за три хвилини, викликавши у фанатів „Манчестер Юнайтед“ приємну ностальгію за фіналом ЛЧ-1999, коли „манкуніанці“ також без видимих шансів поступалися „Баварії“ 0:1, але завдяки характеру і непоступливості змогли оформити історичний камбек на останніх хвилинах. Звісно, різниця між фіналом Ліги Чемпіонів і матчем за вихід на Євро колосальна, але давайте віддамо належне нашим футболістам за те, що вони не опустили руки і продовжували вірити в позитивний результат» (Ua-football.com, 22.03.24) .
При цьому низка ЗМІ небезпідставно проводять думку про те, що такі перемоги дуже важливі з погляду формування команди та її менталітету.
«Бувають і такі матчі, коли треба витягнути, попри всі обставини. Коли суперник проводить найкращу свою гру та заряджений помирати на полі. Саме так хлопчики стають на полі чоловіками: не коли все добре, а коли все погано, а ти робиш надзусилля, щоб усе виправити, ригаєш на полі, віддаєш останнє і борешся до кінця. І сьогодні з Боснією за один матч ця збірна України подорослішала», — висловився з цього приводу Олександр Сажко (Ua.tribuna.com, 23.03.24) .
Напередодні фінальної гри плей-офф Євро-2024 проти Ісландії це цінний досвід. Адже, як вважає преса, 26 березня на команду Реброва чекає не менш складне випробування, ніж у Зеніці.
Аналізуючи матч Боснія і Герцеговина — Україна, вітчизняна преса органічно перекидає місток до польського Вроцлава, де вже цього вівторка відбудеться головний для нас матч року.
Журналісти та експерти акцентують увагу на тому, що для нашої команди дуже важливо відновитися після складної гри. Тим паче, що Ісландія у своєму півфіналі проти Ізраїлю явно витратила менше сил та емоцій, здобувши перемогу з рахунком 4:1.
«Головне зараз — відновити гравців, бо матч із боснійцями вийшов непростий, енергозатратний як фізично, так і психологічно. А як часто граємо другий матч у „спарці“ — усі чудово пам’ятають. Добре було б відновити Циганкова для глибини складу та додаткової креативної потужності — тренування Віктора в загальній групі надихають», — пише Павло Булах (Footboom1.com, 22.03.24).
Чимало уваги в публікаціях приділяється і збірній Ісландії, яка історично є незручним для нас суперником.
«Раніше „синьо-жовті“ та „вікінги“ грали між собою 4 рази. Двічі — у кваліфікації до Євро-2000, двічі — у кваліфікації ЧС-2018. Українцям вдалося перемогти ісландців лише один раз. Це сталося в далекому 1999 році в Рейк’явіку», — нагадує сайт Sport.ua (22.03.24).
Безумовно, це вже не та яскрава збірна Ісландії, яка стала головним відкриттям Євро-2016 і обіграла Україну в кваліфікації ЧС-2018 (2:0). Але у команди досвідченого данського тренера Оге Харейде теж є досить серйозні козирі.
Цікаво, що ісландці грали в одній відбірковій групі Євро-2024 з боснійцями, і недалеко від них пішли (4-е місце, 10 очок). Експерти і журналісти знаходять схожі риси у цих команд.
«Збірна Ісландії — це покращений варіант Боснії і Герцеговини. На нас чекає так само багато боротьби, верхових дуелей, небезпечних стандартів. Очікую приблизно таку ж гру, як і проти боснійців», — прогнозує Олександр Сопко (Football24.ua, 23.03.24) .
«Проти Ісландії буде надважливий тест для тренерського штабу, як у ньому вміють опрацьовувати помилки — тому що за стилем це схожий (але ще кусючіший) соперник, який так само активно пресингуватиме і душитиме нашу позиційну гру», — підкреслює Володимир Гарець (Ua.tribuna.com, 22.03.24) .
«Ісландія напевно спробує зробити те саме, що 85 хвилин вдавалося боснійцям, — перетворити поєдинок на суцільну боротьбу і м’ясорубку», — припускає Михайло Цирук (Хspоrt.ua,22.03.24).
Утім, Ісландія — аж ніяк не копія Боснії і Герцеговини. Важливо враховувати, що це молода, а отже, більш витривала і швидка команда, яка значно краще за балканців вміє розганяти свої атаки після втрати м’яча суперником.
Доречно прислухатися і до Рагнара Сігурдссона, який свого часу провів майже сотню матчів за національну команду Ісландії, а 2021 року недовго виступав за «Рух» в УПЛ:
«Раніше нас була більш захисна команда. Нинішня збірна Ісландії теж добре обороняється, але при цьому має неймовірних атакувальних гравців...» (Ua.tribuna.com, 22.03.24) .
А сайт Sport.ua акцентує увагу на тому, що в ісландців є індивідуально сильний лідер, який перебуває у відмінній формі. Це — 26-річний нападник Альберт Гудмундссон (автор хет-трику в матчі проти Ізраїлю).
«На клубному рівні Гудмундссон захищає кольори італійського „Дженоа“. У тій команді грає наш Руслан Малиновський. Перед початком сезону „Дженоа“ не збирався робити основну ставку в атаці саме на ісландця, оскільки „першою скрипкою“ мав стати Матео Ретегі. Але завдяки блискучій формі саме Гудмундссон став лідером атаки „Дженоа“. На його рахунку в нинішньому сезоні 12 м’ячів і три асисти. За чутками, ним дуже активно цікавиться „Ювентус“, — попереджає Валерій Василенко (Sport.ua, 24.03.24).
Загалом же висновок такий: Ісландія — досить міцний горішок і розколоти його буде непросто. Але водночас ніхто не сумнівається, що нашим футболістам це цілком під силу. Головне — зробити правильні висновки і внести відповідні корективи після Боснії і Герцеговини.
У центрі уваги під час звітного тижня перебувала не тільки головна команда країни. У середу перший план на сторінках ЗМІ на деякий час перехопила олімпійська збірна України, яка отримала суперників по груповому раунду Ігор-2024. За підсумками жеребкування нам дісталися Аргентина, Марокко і третя команда Азії (там відбірковий турнір ще не завершено).
Усі визнають: змагатися з Аргентиною буде надто непросто. Тим паче, що цілком імовірно на Олімпіаді її посилить Ліонель Мессі (кожна команда має право заявити на Олімпіаду трьох гравців, старших за 23 роки). Але, як би там не було, а для початку перед командою Руслана Ротаня в Парижі стоятиме мета вийти з групи, тобто посісти 1 або 2 місце. У принципі, завдання з розряду здійсненних.
Найважливіше ж, як зазначає Ротань, це — зібрати на Олімпіаду оптимальний склад:
„Олімпійські ігри відбуватимуться не в дати ФІФА, а це означає, що клуби можуть не відпускати своїх гравців. Ми говорили на цю тему з президентом УАФ Андрієм Шевченком, і він сказав, що допомагатиме в процесі діалогу з клубами. Від себе зазначу, що я впевнений, що принаймні наші клуби проявлять свою патріотичну позицію. Вона дуже важлива саме в цей час“ (Uaf.ua, 20.03.24).
До речі, цілком імовірно, що з Азії до нашої групи на Іграх-2024 потрапить збірна Японії, з якою якраз сьогодні, 25 березня, команда Ротаня провела виїзний товариський матч (синьо-жовті грали в експериментальному складі й поступилися 0:2). А про рівень олімпійської збірної Марокко можна зробити деякі висновки за підсумками її нещодавнього спарингу з молодіжною збірною України.
Поєдинок Україна U-21 — Марокко U-23 відбувся в п’ятницю і завершився перемогою „синьо-жовтих“ із рахунком 1:0. Для команди Унаї Мельгоси ця зустріч стала генеральною репетицією перед наміченим на 26 березня відбірковим матчем проти Азербайджану, і в принципі преса визнала її вдалою.
„Репетиція вдалася, — резюмує "Футбольний клуб“. — Молодіжна збірна України провела плідний спаринг. Тренерський штаб на чолі з Унаї Мельгосою, як і планувалося, перевірив у справі фактично два склади, а перемога, напевно, забезпечить гарний настрій перед поєдинком проти Азербайджану в рамках кваліфікації Євро-2025» (Footclub.com.ua, 22.03.24) .
Доречно нагадати, що Україна U-21 демонструє стабільно високі результати під керівництвом іспанського наставника. У своїй відбірковій групі наша команда посідає перше місце з активом у 15 очок. Стільки ж на рахунку Англії, але українська «молодіжка» провела на матч менше і має всі шанси у вівторок повернути собі одноосібне лідерство.
Тим часом, за лідерство у своїй відбірковій групі бореться і юнацька збірна України U-19, яка минулого тижня провела два матчі еліт-раунду кваліфікації Євро-2024. Поки що все за планом: два матчі — дві перемоги (2:0 над Північною Македонією та 3:0 над Литвою) та більш солідна різниця м’ячів, ніж у Швейцарії, яка теж має в активі 6 очок.
Безумовно, команда U-19 отримала позитивні відгуки в пресі. Усі відзначають плідну роботу нового головного тренера Дмитра Михайленка, який насамперед провів якісну селекцію. Зокрема, залучив до команди талановитого Данилу Кревсуна.
«Попередній тренер Олег Кузнєцов дивовижним чином ігнорував Кревсуна, а от Михайленко одразу випустив в основі, — зазначає „Футбол24“ по слідах матчу з Північною Македонією. — Хавбек „Боруссії“ Д віддячив голом. Після невдалої подачі кутового Кревсун підібрав м’яч і з лінії півкола пробив у ближній кут» (Football24.ua, 20.03.24).
Свої перші матчі за Україну за Михайленка провів і син президента УАФ Крістіан Шевченко, який останнім часом відмінно проявив себе в юнацькій команді «Вотфорда» U-17. Поки він у збірній виходить на заміну, але Михайленко бачить у хлопця хороші задатки.
А найбільше уваги серед гравців юнацької збірної України U-19 на міні-турнірі в Скоп’є Македонії привертає Матвій Пономаренко, який проявив себе справжнім голеадором. Найкращий бомбардир юнацького чемпіонату України у двох матчах забив три м’ячі — поставив крапку в грі проти Північної Македонії та двічі «розписався» у воротах Латвії.
ЗМІ повідомляють, що до 18-річного вихованця «Динамо» придивляються закордонні скаути. І, як вважає Михайленко, в цьому немає нічого дивного.
«Звичайно, коли ти створюєш моменти і за дві гри забиваєш три м’ячі, то це буде привертати увагу медіа. Мені здається, що такі чутки і новини для Матвія — це певна мотивація. Це має наштовхувати його ще більше на успіхи», — цитує тренера «Новое время» (Nv.ua, 24.03.24).
Вирішальний матч еліт-раунду кваліфікації Євро-2024 U-19 наша юнацька збірна проведе 26 березня проти Швейцарії. Враховуючи, що на чемпіонат Європи потрапляють тільки переможці груп, поєдинок сміливо можна називати фінальним. Тож на Україну чекає дуже напружений футбольний вівторок.
Віктор ЖУРАВЛЬОВ