Колонка Сергія Тищенка. Дякую, Сергій Станіславович!

Збірна України змогла подолати кваліфікацію на Євро-2024. Четвертий раз підряд ми зіграємо на ЧЄ.

Насправді вихід у фінальну частину чемпіонату Європи — це тільки вершина айсберга. Насправді менше, ніж за рік роботи, головний тренером Сергієм Ребровим та його штабом було зроблено дуже багато.

Збірна не пригнула вище голови. У групі ми не змогли випередити Англію та Італію. Хоча формально у домашніх матчах були конкурентним на фоні одних із найсильніших команд сьогодення. При всій повазі до команд Боснії та Герцоговини та Ісландії — Україна сильніша. Сильніша за всіма показниками. У нас на кожній позиції грає сильніший гравець, у нас більше глибина складу, сильніший тренер. У нас грають легіонери із «Челсі», «Реалу», «Жирони», «Арсеналу», «Бенфіки». 4 представники УПЛ. Кількість населення країн, рівень чемпіонату, футбольних традицій в Україні набагато вищий, ніж в Ісландії та Боснії і Герцоговини. Ребров свою роботу зробив.

Зміна поколінь. Зазвичай, цей процес дуже серйозно впливає на результат. Проблеми зі здоров’ям Андрія Ярмоленка, Тараса Степаненка не стали проблемою для національної збірної. На їх місці почали грати молоді гравці. Все йде до того, що влітку Андрій та Тарас оголосять про завершення кар’єри у збірній, щоб ще певний час пограти на клубному рівні. У такому поважному футбольному віці дуже правильно робити пріоритети. Значення для національної команди Сергія Сидорчука, Олександра Караваєва та Руслана Маліновського зараз також не велике.

Сформувався кістяк команди. Лунін-Трубін, Забарний, Миколенко, Бражко, Судаков, Зінченко, Мудрик, Циганков, Довбик — всі вони можуть ще прогресувати та покращувати свій рівень. Вік цих гравців дозволяє їм грати ще мінімум у 2-3 відбіркових циклах. Сформувався та зігрався певний кадровий кістяк, який потрібно просто доповнювати декількома футболістами залежно від суперника.

Система. Загальні принципи функціонування всього інституту збірних. Бачимо, що Володимир Бражко майже безболісно перейшов із молодіжної збірної до національної. Звичайно, що на першому місці клубна робота та успіхи. Але про вклад Унаї Мельгоси не варто забувати. З нинішнього покоління «молодіжки» слідом за Бражком може піти відразу декілька гравців — Віталій Роман, Арсена Батагов, Костянтин Вівчаренко, Ілля Квасниця, Олег Очеретько, Олександр Яцик, Богдан Слюбик. Найбільша перспектива — Єгор Ярмолюк, який вже одною ногою у національній команді. Мені дуже імпонує опорник «Полісся» Борис Крушинський. Робота із Мельгосою має йому допомогти у плані прогресу.

Успіх юнацьких та молодіжної збірної. Сергій Станіславович відповідає за всю вертикаль збірних України. Національна вийшла на Євро. Молодіжна виграла шість матчів із шести у відборі. Збірні U-17 та U-19 вийшли на чемпіонат Європи своїх вікових категорій впевнено виграти свої групи в еліт-раунді. Рівень національної збірної та молодіжної і до цього був високий. А от юнацькі збірній пробуксовували трохи. Кваліфікацію ми не проходили. Час від часу спалахували скандали навколо юнацьких збірних. Зараз цього не має.

Сергій ТИЩЕНКО