Цього року український футбол буде вперше представлений на Олімпіаді. У розпал літа керована Русланом Ротанем олімпійська збірна України вирушить до Франції, де протягом двох тижнів відбуватимуться змагання найкращих спортсменів світу. Уже зараз думки тренерського штабу нашої команди пов’язані як із підготовкою, так і з формуванням її складу, де крім футболістів відповідного віку мають право грати троє старших виконавців.
Хто саме ними стане — це буде остаточно визначатися пізніше, адже трохи раніше національна збірна України виступатиме у фінальній частині чемпіонату Європи-2024 у Німеччині. До того ж, у третій декаді липня зазвичай стартує чемпіонат України, і триватимуть кваліфікаційні раунди єврокубкових турнірів.
Тож постає питання: наскільки охоче йтимуть назустріч олімпійській збірній у клубах УПЛ, відпускаючи гравців на головні змагання чотириріччя?
Ось що думає з цього приводу тренер Володимир Єзерський, який не один рік працював разом із Ротанем у його штабі.
— Участь в Олімпійських Іграх — це знаменна подія для України, для її футбольної історії, — каже Єзерський, — Все-таки вперше наша команда виборола право через чемпіонат Європи пробитися на Олімпіаду. Усі ми прекрасно усвідомлюємо значущість цього досягнення. Я впевнений, що кожен із футболістів хоче взяти участь в Олімпійських Іграх. Переконаний, що за належного підходу до цього питання і за якісної підготовки наша команда може досягти не просто виходу з групи, а значно більшого.
Вважаю, що тренерському штабу та УАФ колегіально потрібно зробити так, щоб тих гравців, які відповідають рівню олімпійської збірної та яких хоче бачити Руслан Ротань і його асистенти, у їхніх клубах відпустили. Звісно, у цьому питанні буде непросто, адже є національний чемпіонат і певні завдання щодо виступу в ньому в кожного з його учасників. Однак я все ж сподіваюся, що всі представники наших клубів максимально переймуться розумінням того, що відбувається. Це історичний момент, знакова подія.
Тому мало вірю в те, що знайдуться люди, які житимуть інтересами своїх команд, а не олімпійської збірної та України. Упевнений, що таких не буде, а тренери клубів УПЛ захочуть, щоб їхні представники представляли нашу державу на Олімпіаді. Це такий спортивний форум, який не забувається і, можливо, буває раз у житті. Особисто я пам’ятаю, коли 1988 року проводилися Олімпійські Ігри в Сеулі, збірна СРСР завоювала там чемпіонське звання. Я тоді дивився матчі з величезним інтересом. Про це пам’ятають усі досі — і самі збірники, і тренери, і футбольні функціонери, і вболівальники. І хоча це був Радянський Союз, це вже історія...
— На що може розраховувати олімпійська збірна України?
— У нас є всі можливості, щоб наша команда на чолі з Русланом Ротанем гідно зіграла на Іграх. У нього є досвід, зароблений, зокрема, і на чемпіонаті Європи минулого року. Тепер треба тільки добре підготуватися і, знову ж таки, щоб клуби пішли назустріч. Кожен тренер має не думати про якісь власні амбіції, а консолідуватися навколо інтересів як національної, молодіжної, так і олімпійської збірних.
Повторюся: це дуже відповідальна справа для нашої країни. Тим паче, в такий важкий час. Що ж стосується футболістів, то в кар’єрі кожного з них сам факт участі в Олімпіаді дорогого коштує. А якщо, дай Боже, ще й досягти якогось результату, то й поготів. Це вже історичний момент — як для гравців, так і для нашої збірної. Своєю відданою роботою хлопці заслужили право бути на Олімпіаді. Вони пройшли для цього непростий шлях.
— Попрацювавши з Ротанем і знаючи його погляди, як вважаєте: з якого кола кандидатів він обиратиме до свого складу трьох гравців старшого віку?
— Це будуть ті футболісти, які відповідають його баченню футболу та моделі гри. Чи можуть ними бути гравці національної збірної? Так, можуть — чому ж ні? Якщо на ту чи іншу позицію потрібне буде підсилення і футболіст за своїми якостями влаштовує тренерський штаб, то такий обов’язково буде залучений до олімпійської команди.
Якщо Леоненко буде спроможний скинути вагу то і Віктору Євгенійовичу також будемо раді , а ось за П'ятова маю сумніви .