22 квітня відбувся фінал Юнацької Ліги УЄФА. Грецький «Олімпіакос» розгромив італійський «Мілан» — 3:0. В складі команди із міста Пірей були місцеві грецькі футболісти за виключенням двох албанців, які вже мають подвійне громадянство.
Минулого сезону переможцем турніру став нідерландський клуб АЗ, який у фіналі здолав хорватський «Хайдук».
Тренд останніх сезонів Юнацької Ліги УЄФА, що великі клуби розцінюють турнір виключно, як досвід для молодих футболістів, а не результат. Молодь має набиратися досвіду, вчитися грати у складний футбол.
Такий підхід дає можливість українським команда замахнутися на перемогу в турнірі. Хороше покоління гравців, досвід тренера, збіг обставин — рецепт успіху.
Я думаю, що у сезоні-2021/22 кияни могли б замахнутися на перемогу. Юнацька команда тоді у Києві розбила майбутнього переможця турніру «Бенфіку» — 4:0. У плей-оф пройшли «Депортиво». Але потім все змінила війна. Стало не до футболу. Про щось серйозне у матчі із «Спортингом» вже говорити було просто нереально.
На жаль, кияни пропустили два останні сезони Юнацької Ліги УЄФА. Перша команда не змогла виграти чемпіонат. В турнірі U-19 першим двічі фінішував «Рух». У них дуже сильне покоління 2004 року народження, яке вже грає у першій команді.
Але загалом, перспективи «Динамо» в Юнацькій Лізі УЄФА доволі хороші. Зараз кияни лідирують у чемпіонаті U-19. У другій частині сезону команда Ігоря Костюка тільки раз зіграла в нічию, коли не змогла подолати «автобус» «Полісся». Багато чого буде вирішуватися в очному матчі проти «Шахтаря», де киян влаштує навіть нічия. Я думаю, що все буде добре.
Наступного сезону вимальовується дуже цікава команда. Ігор Костюк у ролі наставника вже має величезний досвід виступів у цьому турнірі. Підбирається дуже талановите покоління гравців 2006 року на народження— воротар Суркіс, захисники Захарченко, Коробов, Дикий, півзахисники — Іщенко, Білий, Осипенко, вінгери — Калин, Пашко, форвард Пономаренко. 2007 — Рибак, Третяк, Редушко, Озимай, 2008 — Люсін. З 2005 можна залучити Гусєва, Саленко, Балабу, Сизонюка (якщо вони не підуть в оренду). Ця команда може реально замахнутися на дуже багато. Як мінімум перевершити досягнення минулих років в Юнацькій Лізі УЄФА.
Сергій ТИЩЕНКО
Большие клубы, по словам автора (впрочем, тут он прав на все сто), рассматривают этот турнир, как опыт для молодёжи.
Нам же, как выходит из текста, нужно думать именно о победе.
На "работе на результат" сгорело так много молодых, и потенциально сильных игроков, что за это время можно было бы уже и отойти от совкового подхода к молодёжным турнирам, где ради результата ломаются потенциальные игроки клубов и сборной. Но нет, жизнь ничему не учит, снова "даёшь результат".
Результат работы молодёжных команд - наполнение основных команд игроками, а не победы в разных турнирах. "Большие клубы" это давно понимают, и именно так и работают. Что не так с мышлением наших "опытных наставников молодёжи"?!
Как-то обратил внимание на пацанчика, малыш совсем, дриблинг шикарный, чем-то на молодого Месси похож.
И что? Пропал. Травма.
На одном из турниров ему сломали ногу.
Ну, казалось бы, стандартная травма для футболиста.
Но его сломал престарелый тренер, заставляя играть (как позже выяснилось) за команды нескольких возрастов.
Общался тогда с директором этой школы, спросил, а что - нельзя запретить этому дедушке гробить детей?
- Да вы что? Это же заслуженный учитель (или нечто подобное), у него может последний год в работе, и ему хочется победы. А сделать я с ним ничего не могу: заслуженный...
Этот "заслуженный" ещё работал долго. Но пацанчика того я уже не увидел.