Уперше європейський турнір для національних збірних відбувся 1960 року у Франції. Тоді він мав назву Кубок Європи. «Золотим» виявився фініш для збірної СРСР. Тріумфатором у її складі став блискучий півзахисник київського «Динамо» Юрій Войнов.
Тоді у фіналі зійшлися СРСР і Югославія. 90 хвилин на полі знаменитого стадіону «Парк де Пренс» сильнішого не визначили — 1:1. Відзначилися — Мілан Галич (43) і Слава Метревелі (49). У додатковий час (113 хвилина) нападник ростовського СКА Віктор Понєдєльнік у стрибку головою забив чемпіонський м’яч.
Наступного дня нашим футболістам вручили медалі на Ейфелевій вежі. А перед поверненням додому вони отримали срібну амфору (кубок) та її мініатюрну копію.
Заключний етап другого Кубка Європи проходив 1964 року в Іспанії. І на цьому турнірі наші не залишилися без нагород — виграли «срібло». У фіналі на «Сантьяго Бернабеу» в Мадриді вони мінімально поступилися іспанцям — 1:2.
1965 року УЄФА перейменував Кубок Європи на чемпіонат. Третій континентальний турнір відбувся 1968 року на стадіонах Італії.
Збірна СРСР проводила півфінал у Неаполі проти господарів турніру. У складі нашої команди виступав київський динамівець Анатолій Бишовець.
Основний і додатковий час завершився без забитих м’ячів — 0:0. Переможця визначив жереб. Рефері з ФРН Курт Ченчер просто підкинув монетку і у фінал вийшли італійці.
У вирішальному поєдинку зустрілися Італія та Югославія. І в цій зустрічі основний і додатковий час сильнішого не назвав — 1:1. Цього разу регламент передбачав повторну зустріч. Її виграли італійські футболісти — 2:0.
VIII чемпіонат Європи відбувся 1988 року у ФРН. Нашу збірну очолював Валерій Лобановський. Одинадцять його підопічних із динамівського клубу столиці України зробили головний внесок у завоювання срібних нагород. Ось цей список: Віктор Чанов, Анатолій Дем’яненко, Володимир Безсонов, Сергій Балтача, Василь Рац, Олександр Заваров, Олексій Михайличенко, Сергій Кузнєцов, Геннадій Литовченко, Олег Протасов, Ігор Бєланов.
На груповому етапі наші обіграли Нідерланди — 1:0. Однак у фіналі поступилися цій збірній — 0:2.
Європейський чемпіонат 2012 року проходив на аренах України та Польщі. Цей турнір став дебютним для збірної нашої незалежної країни.
Лауреатом стала Іспанія, яка обіграла на НСК «Олімпійський» у Києві суперника з Італії — 4:0.
Євро-2024 — четвертий чемпіонат для української команди. Фінальна частина, як відомо, пройде з 14 червня по 14 липня в Німеччині. У матчі-відкриття в Мюнхені на «Альянц Арені» зустрінуться Німеччина та Шотландія. «Золота» команда визначиться на Олімпійському стадіоні в Берліні.
24 збірні — учасниці фінального етапу — складуть шість груп.
Україна (група «Е») 17 червня в Мюнхені зіграє з Румунією. 22 червня (Дссельдорф) підопічні Сергія Реброва поміряються силами зі Словаччиною. А третій матч наші хлопці проведуть із Бельгією в Штутгарті 26 червня.
Побажаємо збірній України успішно пройти цей етап.
Олександр ЛИПЕНКО для Dynamo.kiev.ua
Збірна СРСР проводила півфінал у Неаполі проти господарів турніру. У складі нашої команди виступав київський динамівець Анатолій Бишовець"
Основний і додатковий час завершився без забитих м’ячів — 0:0. Переможця визначив жереб. Рефері з ФРН Курт Ченчер просто підкинув монетку і у фінал вийшли італійці.
"""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""
Здається, що в "Совєтськом спорте" була ціла стаття про вихід в фінал Італії незаконно: - перша монетка, коли бросили її, як жереб, закотилася під решітку, її німець, який проводив цю процедуру не захотів шукати, тому запропонував бросити іншу монету. І ось ця монета і "вивела" італійців у фінал.
Після такого жеребкування, хтось із тренерів збірної срср здвинув решітку і знайшов першу монету жереба, і на ній зверху була та мітка яку вибрали представники срср.
Не знаю, на той час я в це повірив, але на сьогоднішній день, знаючи, як працює кацапська пропоганда, навряд, щоб так було!
учетная запись этого пользователя была удалена
Ну, а кроме того, сборная СССР играла на этом ЧЕ по устаревшей схеме 4-2-4, в то время, как ДК царствовало в чемпионатах Союза тех лет, играя по более современной (на то время) схеме 4-4-2.
Москва в 1968 году, в связи с тем, что Динамо К. опять лидировало в чемпионате на всех фронтах начала свои провокации...
Я чуть ниже вставлю цитату из статьи на этом ресурсе, а пока что скажу, что тогда в перепалке с московским деятелем от "комсомола" Йожеф САбо сказал знаменитую фразу, которую в 2022 году повторил наш пограничник: "Москва - иди нх...".
После чего 3 года не вызывался в сборную. Только Бышовец смог туда вернуться со временем.
Однако в первом матче 1/4 финала в Будапеште на поле не появились ни Сабо, ни остальные киевляне. Как выяснилось, Якушин отчислил Сабо и Медвидя из команды — якобы, по требованию коллектива, единогласно принявшего такое решение на общем собрании. В московских газетах, в частности в «Комсомольской правде», Сабо обвиняли в «высокомерном и пренебрежительном отношении к обслуживающему персоналу и к товарищам по команде», а Медвидя — в симуляции травмы. Все эти обвинения оказались лживыми, игроки сборной не подтвердили слова Якушина и журналистов. О реальной причине отчисления из сборной спустя годы рассказал сам Йожеф Сабо:
«Мы готовились к игре в Вишняках, на учебной базе комсомола. Там всегда собирались первые секретари областей со всего Союза. Сыграли товарищескую игру с Бельгией. Москвичей отпустили по домам, а мы — к комсомольцам. Вечером они уже все пьяные. Прохожу я по коридору, вдруг слышу вслед от „комсомольца“: „О, бездельники приехали! Зачем мы им только платим!“ Так меня это задело, сцепились мы с ним. На завтра вызывают на ковер, я игнорирую и улетаю в Киев. Дисквалификация? Очень хотели мне её дать! Однако я в тот период сдавал экзамены в университете. Тут не подкопаешься. Мы же числились студентами. Сессия закончилась — вернулся в „Динамо“. После того случая в сборную меня не приглашали в течение трех лет». (https://dynamo.kiev.ua/news/345600-igroki-dinamo-na-chempionatah-evropyi-italiya-1968)
И Вы же понимаете, что Москва не сразу... прониклась идеей вызывать значительное число киевлян в сборную. Только тех, кто на голову был сильнее "своих"...
Но при первой же возможности старались макнуть любого конкурента "своим" игрокам.
Наверняка же Вы читали, что весь шумный стадион "слышал" хруст костей у Сорокина, когда Сабо выбил у него мяч... Возможно ли услышать хруст костей на стадионе?
учетная запись этого пользователя была удалена
Поначалу отчислили Сабо, Медвидя и Бышовца, но Бышовец уже был "коленопреклоненный", его вернули в состав.
А Йожефа Сабо с тех пор начали называть "фашистом".
Видите - откуда растут ноги нынешней риторики рашки?
По крайней мере к ближайшей игре с венграми Бышовец не готовился и не играл.
И только после проигрыша первого матча Бышовца на ответную игру вернули в команду.
Ведь никакого ж собрания вроде бы не было? Вечером Сабо послал "комсомольца" по известному курсу, тот начал жаловаться во все инстанции и Якушину позвонили.
Тот вызвал на ковер Йожефа, а Сабо попросил передать, что у него началась сессия и улетел в Киев сдавать экзамены. И ВСЁ!
Появилось письмо. Подписали Якушин, Альберт Шестернев, Пшеничников. Еще были подписи Аничкина и Хурцилавы, но позже выяснилось, что те даже не знали о своих подписях.
Но тогдашние Соловьевы под названием "Комсомольская правда" начали раздувать кампанию, где ставили вопрос о возможности Неучастия "неэтичных игроков" в командах Высшей Лиги.
Воспользовались маленьким эпизодом для того, чтобы направить плохо пахнущий вентилятор на всю команду "Динамо".
Ференц Йожефович Медвидь поддержал Йожефа Сабо (два венгра перед матчем с венграми были отправлены домой не случайно? :) )тем, что, видимо, вместе с ним полетел в Киев на одном самолете. Медвидь ведь не был вызван на ковер. И улетел в Киев лечить полученную травму и несколько ближайших матчей Динамо пропустил.
А Бышовец, если и "поддержал", то в разговоре. Возможно телефонном. После чего и вернулся в сборную.
А тут всех "засудили"!
Что людям не понравилось?