Ілля Забарний: «Дуель із Лукаку? З радістю прийму цей виклик. Я впевнений у собі»

Захисник збірної України Ілля Забарний в інтерв’ю офіційному сайту УЄФА розповів про гру національної команди на Євро-2024, а також поділився очікуваннями від вирішального поєдинку групового раунду проти Бельгії.

Про матч зі Словаччиною

Усі розуміли, наскільки важливою була ця гра, особливо після поразки з Румунією. Ми зробили висновки, і насамперед додали в самовіддачі. Подивіться, як усі збірні виходять на кожну гру і б’ються. Взяти тих же іспанців: знаємо, як вони вміють працювати з м’ячем, але при цьому вони не здаються в єдиноборствах, не програють нічого. Ми теж це бачимо, і на Словаччину вже вийшли з іншим настроєм, додали в усьому — обороні й атаці.

Ми діяли впевненіше, а ще показово, як хлопці, які виходили на заміну, билися за результат. Я дуже радий, що у нас така команда і такий колектив, який стоїть один за одного і робить те, що потрібно. Це дуже важливо, і я вважаю, що вони зробили дуже великий внесок у цю перемогу.

Про вольові перемоги України

Не знаю, чи може нам краще грати після пропущеного? Але насправді це недобре. Усі це прекрасно розуміють. Я знаю, що в нас є характер. Може, з Румунією цього не було видно, але зі Словаччиною я бачив, як усі вигризали, викладалися. Помилки бувають: ти можеш пропустити з дальнього удару, можеш забити сам собі — ми бачимо, скільки автоголів уже на цьому ЄВРО. Але важливо, що в нас є воля, щоб зібратися і переломити гру.

Про зустріч із Бельгією

Дуже хороша команда з якісними і небезпечними гравцями. Усі ми розуміємо, яка на нас чекає гра і наскільки буде важко. Але я думаю, що немає нічого неможливого. Їм потрібні очки, нам потрібні очки. А там уже подивимося. Навіть не хочу вникати в те, які можуть бути розклади в групі: у мене одне завдання і одна мета — обіграти Бельгію. Я налаштовуюся тільки на це.

Про дуель із Лукаку

Він дуже габаритний, з великим досвідом. Відмінно знає, як прикривати м’яч і залишатися в цій позиції, створювати для себе простір. Дуже небезпечний у штрафному майданчику. У нього багато якостей, які він може використовувати, і завжди є шанси забити. Для мене це буде хороший досвід, і я з радістю прийму цей виклик. Добре підготуюся до нього і зроблю все, що в моїх силах. Я впевнений у собі і знаю, на що здатен.

Про Доку і де Брейна

Усі знають, що Доку — дуже швидкий футболіст, просто реактивний, з відмінною стартовою швидкістю. Він дуже небезпечний біля штрафного. А коли такі футболісти — маневрені й технічні — входять до штрафного, ти вже можеш просто не встигнути, або зробити фол. Час реакції, твоя позиція — потрібно враховувати дуже багато нюансів.

Де Брейне — видатний гравець. Ми знаємо, що він може: які передачі віддає, скільки пробігає за матч, як накриває. Звичайно, про рівень цих футболістів можна говорити багато. Але для мене це нормально. Я буду виходити, знаючи, за рахунок чого ми можемо виграти. І я впевнений у своїх партнерах, у собі. Я знаю, що ми можемо це зробити.

Про свій шлях від ЄВРО до ЄВРО

Якщо порівняти, то на ЄВРО-2020 я був хлопчиком. Тільки почав грати у великому футболі, багато чого, можливо, не розумів. Але я вважаю, що провів той турнір на хорошому рівні. Зараз, думаю, я вже повністю сформований футболіст. Так, мені є куди рости, але в мене вже є певний досвід, награв багато матчів і в збірній, і в єврокубках, і в прем’єр-лізі, грав проти найкращих футболістів світу.

Для мене це ЄВРО, звісно, теж дуже важливе. Я дуже радий представляти свою батьківщину. Ми знаємо, наскільки важко нашій країні через війну. І ми бачимо, як кожна наша гра потрібна людям. Просто хочу подякувати тим, хто нас захищає, і всім, хто нас підтримує і допомагає.

Про підказку старшим партнерам

Може, коли я починав, то було десь ніяково. Але з часом зрозумів, що я не можу мовчати, бо це допомога команді. Неважливо, скільки тобі років, а скільки — партнеру. Це футбол, і в ньому потрібно підказувати. Особливо на моїй позиції, адже я обличчям до всього поля і бачу як суперників, так і своїх. Бачу, де потрібно перекрити зону або хто провалився.

Навпаки, я хочу, щоб усі гравці розмовляли. І я бачу наш прогрес у цьому плані. Важливо не ображатися, коли комусь доводиться емоційно підказати. Це футбол і це нормально. На щастя, у нас це всі розуміють: не буває якихось сутичок після матчу, тому що всі ми робимо одну справу.

Про тих, до кого прислухається

Насамперед це наші ветерани, які багато чого вже пограли і багато чого знають. Той же Андрій Ярмоленко — для нього це вже четвертий ЄВРО, він знає абсолютно все про турнір, про футбол, про те, як команди грали та грають. Я розумію: якщо він щось говорить, це просто безцінний досвід. Так само від Сергія Сидорчука я багато чого беру корисного, від Тараса Степаненка. Вони підказують такі нюанси, які з часом виявляються дуже правильними.