Колонка Олександра Липенка. Дві олімпійські вершини

Знову в центрі уваги футбольний турнір Олімпійських ігор. Чому ми згадали саме змагання в Сеулі? Та тому, що чемпіоном тоді стала наша збірна. А до тріумфу її привів корінний киянин, вихованець школи ФК «Динамо», блискучий нападник київського клубу і збірної Союзу, а потім і успішний тренер Анатолій Бишовець.

Ігри ХХІV Олімпіади 1988 року Сеул (Республіка Корея)

Тоді олімпійськими чемпіонами стали українські футболісти: Олексій Михайличенко («Динамо»), Володимир Лютий, Олексій Чередник і Вадим Тищенко (усі — «Дніпро»).

116 збірних виявили бажання брати участь в Іграх-1988. Відбірковий турнір тривав майже півтора року. У Європі претенденти на олімпійські путівки склали п’ять груп.

Відбір подолали впевнено

Збірна СРСР оскаржувала першість із суперниками зі Швейцарії, Болгарії, Норвегії та Туреччини. Підопічні Анатолія Бишовця успішно провели відбір і достроково вибороли право виступати на фінальному турнірі Олімпіади. Разом із нашою командою на турнірі в Республіці Корея Європу представляли команди ФРН, Італії, Швеції та Югославії.

Жеребкування розподілило 16 збірних-учасниць на чотири групи. У своєму квартеті наша команда зіграла 0:0 із господарями Олімпіади, потім обіграла Аргентину — 2:1 (м’ячі в переможців забили Ігор Добровольський та Олексій Михайличенко) і США — 4:2 (Михайличенко — 2, Добровольський та Армінас Нарбековас) і посіла перше місце.

У місті Пусані 25 вересня відбувся поєдинок ¼ фіналу СРСР — Австалія. Наша чергова перемога — 3:0 (Добровольський — 2, Михайличенко).

А через два дні мав бути півфінал з Італією, яка перед цим у додатковий час здолала шведів — 2:1.

Матч 1/2 фіналу вирізнявся особливим драматизмом. Поступаючись 0:1 (Вірдіс, 50), Добровольський за 12 хвилин до закінчення основного часу зрівняв рахунок. У додатковий час Нарбековас вивів команду Союзу вперед (92), а Михайличенко збільшив перевагу (106). Італійці відповіли лише один раз — Карневале (118).

Команда СРСР через 32 знову вийшла у фінал. Тоді в Мельбурні (1956) наші футболісти здобули «золото», перемігши Югославію — 1:0.

У другому півфіналі в Сеулі-1988 зійшлися збірні ФРН і Бразилії. Основний і додатковий час переможця не назвали — 1:1. У післяматчевій серії пенальті гору взяли бразильці. Вони реалізували три 11-метрових, німці — два.

Вирвали «золото» у Бразилії

На фінальному матчі 1 жовтня 1988 року трибуни Олімпійського стадіону в Сеулі заповнили 74 000 глядачів. Рефері — Жерар Біге (Франція).

СРСР — Бразилія — 2:1 (0:1)
Голи: Добровольський (60 пен.), Юрій Савичев (103) — Ромаріо (29)

Бразильці, у складі яких виступали такі відомі футболісти, як Клаудіо Таффарел, Жоржиньо, Андре Крус, Алоїзіо, Ромаріо, Бебето, розраховували вперше в історії виграти «золото» олімпійського турніру.

Але збірна СРСР під керівництвом Анатолія Бишовця зуміла не тільки відіграти м’яч Ромаріо, забитий у першому таймі після подачі кутового Нето (з пенальті, призначеному за фол Андраде проти Михайличенка, на 60-й хвилині відзначився Добровольський), а й завдяки м’ячу Юрія Савичева, який вийшов на заміну, вирвати перемогу в додатковий час.

У другому додатковому таймі у збірної СРСР був вилучений Володимир Татарчук (вихованець українського футболу), але через кілька хвилин склади команд зрівнялися — пряму червону картку за фол проти Михайличенка отримав Едмар.

У «бронзовій» зустрічі футболісти ФРН переграли Італію — 3:0.

А ми перебуваємо в очікуванні старту Олімпіади-2024 у Парижі. Адже вперше у фінальному футбольному олімпійському турнірі відбудеться дебют збірної України. Нагадаємо, що на груповому етапі суперниками українців будуть збірні Іраку, Марокко та Аргентини...

Олександр ЛИПЕНКО для Dynamo.kiev.ua