Клубні справи повертаються в фокус українських футбольних ЗМІ. Головна увага — старту київського «Динамо» в кваліфікації Ліги чемпіонів, дебюту «Полісся» в єврокубках та ситуації з «Дніпром-1». Але й успіх юнацької збірної, яка вийшла до півфіналу чемпіонату Європи серед 19-річних, викликав великий резонанс.
Київське «Динамо», яке відкриє новий сезон для українських клубів, завершує підготовку до першого матчу другого відбірного раунду Ліги чемпіонів проти «Партизана». Команда Олександра Шовковського у вівторок прийме сербських суперників у польському Любліні.
Заключний товариський матч кияни провели у четвер проти учасника групового етапу минулої Ліги чемпіонів — берлінського «Уніона». Цікава гра, яка, без сумніву, подарувала чимало корисної інформації тренерському штабу «Динамо», завершилась поразкою 2:3, причому вирішальний гол був забитий буквально на останніх секундах.
«Загалом команди видали рівну гру, яка через помилки киян в обороні завершилася перемогою німецької команди. Втім, не ідеальною була гра в обороні й „Уніона“, — пише журналіст Михайло Черниш (ua-football.com, 18.07.24).
Слід відзначити, що у складі біло-синіх навіть у заключному спарингу вистачало експериментів — зокрема вихід молодого Малиша в обороні. Новачок Себальйос також лише починає вливатись у гру, адже тільки нещодавно відновився від травми.
А перед цим „Динамо“ перемогло з рахунком 1:0 один з провідних африканських клубів — „Мамелоді Сандаунз“. Отже, під час збору в Австрії проведено п’ять контрольних поєдинків: крім двох згаданих вище, кияни зіграли унічию з німецькими „Падерборном“ (0:0) та „Шальке“ (2:2) та розгромили данський „Брондбю“ (4:0).
У п’ятницю команда отримала вихідний, а деякі футболісти за бажанням мали можливість попрацювати індивідуально, щоб покращити свої фізичні кондиції.
Між тим, українські ЗМІ відзначають, що напередодні незвично раннього старту „Динамо“ в кваліфікації Ліги чемпіонів головний тренер Олександр Шовковський потрапив у непросту ситуацію через залученість великої кількості гравців у ЄВРО-2024, паризькій Олімпіаді, юнацькому чемпіонаті Європи (U19).
„Рік тому не було Євро, а отже основні футболісти мали більше часу на перепочинок + було більше гнучкості. І кияни не так рано стартували в офіційних турнірах — на тиждень пізніше. Однак тоді це була УПЛ з відносно слабкими суперниками у перших двох турах, а єврокубки (кваліфікація Ліги конференцій) розпочалися для команди аж на 18 днів пізніше“, — нагадує „Трибуна“ (ua.tribuna.com, 21.07.24).
Усе це змушувало Шовковського шукати нестандартні варіанти формування складу та відпрацьовувати різні ігрові моделі. З-поміж численних експериментів у спарингах вирізнялись такі:
— награвання в центрі оборони Навіна Малиша;
— Назар Волошин у ролі правого захисника;
— використання на флангах атаки Антона Царенка та Володимира Шепелєва;
— позитивні відгуки враження від Джастіна Лонвейка.
„З основою знову частіше награвали Костянтина Вівчаренка, а не Владислава Дубінчака, а Андрій Ярмоленко навіть пішки розбирався з суперниками рівня цих спарингів. Недоторканними є Георгій Бущан, Олександр Тимчик, Ванат та Бражко. З великою ймовірністю в центрі захисту зіграє 20-річний Малиш. Це номінальний правий захисник, але універсал, який в U-19 встиг пограти навіть опорником/інсайдом“, — припускає оглядач Дмитро Ватрас (ua.tribuna.com, 21.07.24).
Крім того автор відзначає низку тактичних напрацювань „Динамо“ на зборах.
„Динамо“ намагалося частіше вмикати агресивний пресинг — з перебудовою. Це стосується як розіграшів суперника від воріт, так і динамічного тиску у різних фазах гри. Або стандартні 4−1−4−1, але з високим розташуванням, або фактично 4−4−2 — один з інсайдів висувається до форварда, а опорник теж вище у лінію до другого інсайду.
У Шапаренка, схоже, зміна функцій — це поєднується з роллю Піхальонка. Коли на полі ексдніпрянин або Олександр Андрієвський (в опорній зоні), то Микола вже не так активно опускається за м’ячем — ніби виконує вказівку навпаки шукати простір попереду та відкриватися там. А от Піхальонок дуже часто виконує „старі“ обов’язки Шапаренка — діє з глибини при розіграшах», — вважає Ватрас (ua.tribuna.com, 21.07.24).
Також зазначається, що кияни випробовують нову формацію не лише у пресингу, а й при володінні м’ячем. Іноді розміщуються з трійкою в задній лінії задля того, аби покривати більше коридорів/зон на полі. Третім може сідати опорний хавбек (це робив Андрієвський) або лівий захисник.
«Це пояснює як використання Малиша у центрі, бо у нього хороша робота з м’ячем, так і частково вирішує проблеми Вівчаренка в атаці — він за таких умов менш залучений попереду. Але найголовніше, що випливає з гібридних формацій — ефективність зв’язки Тимчик-Ярмоленко на правому фланзі. Олександр бере на себе ширину, що дозволяє Андрію зміщуватися в центр.
У парі вони класно розганяють награні (!) комбінації із ривками Тимчика по флангу, але ключове ще те, що й після вривань фулбека є чіткий механізм дій — під пас відкриваються ліві вінгери, які біжать в центр. Таких схожих голів було, увага, аж три», — підкреслює автор (ua.tribuna.com, 21.07.24).
Крім того очевидна робота із розіграшем стандартних положень в атаці — голи центрального захисника Дениса Попова це гарно ілюструють. Однак, на думку Ватраса, поки не вирішені проблеми із стандартами у захисті та закиданнями за спини захисникам.
«В іншому ж поки подобається робота Шовковського — як мінімум через наявність багатьох нових цікавих ідей», — робить висновок оглядач «Трибуни» (ua.tribuna.com, 21.07.24).
«Динамо» вирушило до Любліна у суботу. І хоча букмекери та експерти бачать саме український клуб фаворитом протистояння з «Партизаном», усі очікують надзвичайно важкі матчі, напругу навколо яких підвищують і певні нефутбольні фактори.
У першу чергу мова йде про вболівальників «Партизана», які не раз відзначались акціями підтримки Росії. Та й сам клуб заплямував себе нещодавнім турне до країни-агресора, де зіграв із московськими ЦСКА, «Локомотивом» та «Динамо».
Як було відомо заздалегідь, матч-відповідь у Белграді пройде без уболівальників «Партизана», однак з додаткових міркувань безпеки було прийнято рішення, що обидві зустрічі відбудуться без виїзних фанатів.
Таким чином, відповідно до досягнутої домовленості «Партизан» не продаватиме своїм уболівальникам квитки на матч у Любліні та закликає їх не подорожувати самостійно до Польщі.
Київське «Динамо» дотримуватиметься тієї самої угоди і не матиме підтримки своїх уболівальників на матчі в Белграді, на яку клуб має право, незважаючи на те що «Партизан» у цьому поєдинку перебуватиме під санкціями УЄФА (заборона на допуск на трибуни дорослих глядачів, не враховуючи вболівальників команди гостей).
Між тим, у понеділок в швейцарському Ньоні відбулось жеребкування наступної стадії Ліги чемпіонів: у випадку загальної перемоги над «Партизаном» кияни у третьому відбірному раунду турніру зіграють із віце-чемпіоном Шотландії «Рейнджерс».
Також відбулось і жеребкування третього відбірного раунду Ліги Європи, куди «Динамо» потрапить у разі невдачі з сербами: там потенційним суперником біло-синіх став невдаха в парі «Лугано» — «Фенербахче». Отримав свого опонента на цьому етапі й бронзовий призер чемпіонату України «Кривбас» — «Вікторію» з Пльзені.
За два дні після матчу «Динамо» відбудеться непересічна подія для українського футболу — нещодавній новачок УПЛ «Полісся» дебютує вже на європейському рівні. Житомирський клуб проведе у Любляні першу зустріч другого відбірного раунду Ліги конференцій із місцевою «Олімпією».
«Полісся» дуже активно провело це міжсезоння у підготовці до своєї єврокубкової прем’єри: почалось усе із несподіваного призначення головним тренером 36-річного Імада Ашура, який до цього працював виключно з юніорами та молоддю — у «Чорноморці», катарській ASPIRE Academy, а також у «Дніпрі-1».
За короткий час команда Ашура дуже оновилася. Зокрема, житомирський клуб уже попрощався із колишніми гравцями збірної України Денисом Бойком та Артемом Шабановим. Також пішли й інші виконавці, на яких Ашур в перспективі не розраховував. Мова про Василя Кравця, Дениса Ндукве, Євгена Морозка, Дениса Янакова, Василя Грицука, а також орендованих Івана Петряка, Микиту Кравченка та Яссіна Фортюне.
Мінус десять гравців основного складу (усі, хто пішов, отримували ігрову практику в УПЛ в сезоні-2023/24 у складі «вовків») — це більш ніж кардинальний крок до оновлення. Тим часом до Житомира приїхали Едуард Сарапій та Олексій Гуцуляк з «Дніпра-1», Данило Безкоровайний з «Кривбаса», Гіоргі Майсурадзе з тбіліського «Динамо», Дімітар Трайков з північно-македонського клубу «Брера Струмиця», а також Сергій Корнійчук з «Миная».
На правах вільних агентів житомиряни оформили трудові взаємини із Євгеном Волинцем та Русланом Бабенком, котрі раніше грали за «Дніпро-1», а також з Матеєм Матичем із хорватської «Локомотиви» та Жоау Віалле з бразильського «Ітуано». Плюс на правах оренди до табору «вовків» перебрався боснійський форвард Адмір Брістич, контракт якого належить словенській «Олімпії».
«На що зможе замахнутися таке „Полісся“? За потенціалом ця команда цілком здатна претендувати на місце у топ-3. Так, „вовки“ все ще серйозно поступаються „Шахтарю“ і „Динамо“, проте конкурувати з амбітними „Кривбасом“, „Рухом“, „Олександрією“, „Ворсклою“, „Зорею“, ЛНЗ та „Карпатами“ вони більш ніж здатні, — відзначає оглядач Sport.ua Олексій Сливченко (19.07.24).
Матчі проти словенської „Олімпії“ дадуть перші відповіді на запитання: чого чекати від оновленого „Полісся“, у якому після завершення минулого сезону затіяли масштабну перебудову. Поки обраний Геннадієм Буткевичем та його радниками вектор переформатування „Полісся“ виглядає далеко неочевидним для проектів такого рівня амбіцій і можливостей, проте ризик, як відомо, справа шляхетна» (sport.ua, 19.07.24).
Кардинально інша ситуація у іншого номінального представника України, що мав стартувати в Лізі конференцій наступного четверга. Довгий час офіційного підтвердження від УЄФА щодо зняття «Дніпра-1» не було, хоча комерційний директор клубу В’ячеслав Фрідман фактично підтвердив це публічно в п’ятницю.
"…По-вашому, було б краще, якби «Дніпро-1» вилетів від «Академії Пушкаша», двічі програвши? В угорців досить пристойна команда«, — доволі красномовно натякнув він (sport-express.ua, 19.07.24).
Тому формально „Дніпро-1“ фігурував у понеділковому жеребкуванні третього відбірного раунду Ліги конференцій, де його потенційним суперником став переможець пари „Арарат-Вірменія“ — „Зімбру“. „Полісся“ ж у разі виходу в цю стадію зіграє з „Шерифом“ або „Ельфсборгом“.
І лише ввечері понеділка з’явилась інформація про те, що Апеляційний орган УЄФА ухвалив рішення щодо обох матчів між „Дніпром-1“ та „Академією Пушкаша“, які мали пройти 25 липня та 1 серпня. Обидві гри було визнано такими, що не відбулися з вини українського клубу. „Дніпру-1“ зарахували 2 поразки по 0:3 (uefa.com, 22.07.24).
А от на національній арені перипетії з дніпровським клубом підійшли до завершення трохи раніше. Так, 16 липня клуби УПЛ зібралися і більшістю голосів погодилися звернутися до УАФ з проханням розібратися у ситуації:
„Позиція СК "Дніпро-1“ ставить під питання збереження цілісності клубних змагань УПЛ, провокує невизначеність у всіх лігах професіонального футболу України і не дає можливості УПЛ якісно проводити роботу з потенційними спонсорами та партнерами щодо майбутньої співпраці в сезоні-2024/25.
Процедура видачі/відкликання Атестату на отримання допуску до клубних змагань УПЛ сезону-2024/25 належить до виключної компетенції УАФ. Тому на Загальних зборах учасників УПЛ було ініційовано рішення якнайшвидше звернутися до УАФ стосовно проведення відповідних процедурних дій щодо відкликання у СК „Дніпро-1“ Атестату» (upl.ua, 16.07.24).
За два дні генеральний секретар УАФ Ігор Грищенко відповів УПЛ — у листі повідомив про те, на яких підставах видали атестат «Дніпру-1», зазначив, що в клубі достатньо футболістів для участі у змаганнях, і попросив розібратися у ситуації саму УПЛ:
«Станом на сьогодні до УАФ не надходили звернення від СК „Дніпро-1“ або УЄФА стосовно будь-якої події, яка могла відбутися після подання документації з атестації/ліцензування та яка могла б являти собою значну зміну відносно раніше наданої інформації або умову великої економічної важливості.
Також повідомляємо, що факт наявності заборони на реєстрацію нових футболістів не є порушенням, а тому не вбачається можливою підставою для відмови у видачі атестату або його відкликання. Беручи до уваги інформацію, наявну в УАФ та отриману у Вашому листі, повідомляємо, що підстави для розгляду питання відкликання атестату на отримання допуску СК „Дніпро-1“ до клубних змагань УПЛ сезону-2024/2025 станом на сьогодні відсутні» (uaf.ua, 18.07.24).
Зрештою, наступного дня УПЛ повідомила, що в лігу надійшла заява «Дніпра-1» щодо виходу із числа учасників УПЛ, а клуби оперативно розглянули можливі варіанти для заміни клубу в сезоні-2024/25:
«Представники клубів УПЛ прийняли рішення задовольнити прохання СК „Дніпро-1“ і вивести його з числа Учасників УПЛ. Після чого за результатами рейтингового голосування визначили дві пропозиції на розгляд Виконкому УАФ відповідно до статті 5 Регламенту для заміни СК „Дніпро-1“.
Перша, яка набрала найбільше голосів, — надати місце в УПЛ ФК „Минай“. Друга — провести перехідний турнір за участі чотирьох команд („Минай“, „Металіст 1925“, „Лівий Берег“ та „Епіцентр“), переможець якого гратиме в УПЛ в сезоні-2024/25. Остаточне рішення з цього питання має прийняти Виконком УАФ» (upl.ua, 19.07.24).
Слід відзначити, що за інформацією «ТаТоТаке», варіант з наданням автоматичного місця в УПЛ «Минаю» підтримали «Верес», «Зоря», «Інгулець», «Кривбас», «ЛНЗ», «Оболонь», «Полісся» та «Шахтар». А за «турнір чотирьох» проголосували «Динамо», «Олександрія», «Рух», «Чорноморець» і «Колос». При цьому «Карпати» та «Ворскла» утримались (sportyvka.com.ua, 19.07.24).
Підводячи підсумок цієї епопеї, УАФ оголосила, що на засіданні виконкому в понеділок було прийнято рішення про проведення плей-офф.
«Відзначимо, що така ситуація, коли команда знімається зі змагань безпосередньо перед стартом сезону, не передбачена в регламенті. Тому, взявши за основу одну з пропозицій УПЛ, яка найбільше відповідає спортивним критеріям у даній ситуації, Виконком УАФ затвердив рішення про те, що команда, яка замінить „Дніпро-1“ в УПЛ, визначиться в перехідному турнірі за участі чотирьох клубів („Минай“, „Металіст 1925“, „Лівий берег“ та „Епіцентр“), переможець якого гратиме в УПЛ у сезоні-2024/25.
Турнір складатиметься з півфіналів та фіналу, які пройдуть 26-го та 30 липня. Склад півфінальних пар буде визначено сліпим жеребом. Якщо переможець не визначиться в основний час, то одразу буде проводитися серія післяматчевих пенальті. Організацію матчів доручено УПЛ із залученням представників ПФЛ», — йдеться в заяві УАФ (uaf.ua, 22.07.24).
Щодо прохання «Дніпра-1» про можливість збереження професіонального статусу, то виконком УАФ постановив, що клуб має звернутися в ПФЛ щодо членства в лізі й у разі позитивного рішення отримати право не брати участі в змаганнях цього сезону з можливістю повернення до змагань у ПФЛ у наступному сезоні за умови отримання відповідного атестату.
Наостанок виконком УАФ затвердив принцип, що в наступному сезоні команди, які посіли в УПЛ останнє та передостанні місця, не можуть у разі виникнення подібної ситуації претендувати на збереження прописки в елітному дивізіоні. Це право надаватиметься клубам, що грали в перехідних матчах.
Пізніше в той же день відбулося жеребкування перехідного міні-турніру за право виступати в УПЛ у сезоні-2024/25. За його результатами, у першому півфіналі зіграють «Лівий берег» та «Металіст 1925», а у другому — «Епіцентр» з «Минаєм». Матчі відбудуться 26 липня, а фінал між переможцями — 30 липня. Господарем фіналу буде переможець пари «Лівий берег» — «Металіст 1925» (football.ua, 22.07.24).
Окрім клубних справ українські ЗМІ продовжили приділяти увагу юнацькій та олімпійській збірним. Перша завершила груповий етап першості Європи U19 в Ірландії, а друга закінчила основний етап підготовки до Ігор у Парижі.
Після не надто вдалого старту — нульовою нічиєї з Північною Ірландією — команда Дмитра Михайленка на минулому тижні провела ще два матчі в своїй групі. Спочатку наша збірна U19 знову зіграла 0:0 — у поєдинку з Норвегією, яка вважалась її головним конкурентом у боротьбі за друге місце (перше фахівці наперед віддавали чинним чемпіонам Європи у цій категорії італійцям).
«Перший тайм явно не занесеш у актив нашим хлопцям. Як і в матчі з Північною Ірландією, було обмаль ідей попереду, не дуже в’язалась гра в центрі поля. Українці постійно вигадували проблеми на рівному місці. Другий тайм складався значно краще, однак тепер нереалізація спіткала команду Дмитра Михайленка. Ще одні нулі на цьому Євро», — підбив підсумок матчу 2-го туру журналіст Football24.ua Андрій Булеца (18.07.24).
Таким чином, після двох ігрових днів українці розташувались на другому місці з двома очками, випереджаючи на одне Норвегію та Північну Ірландію, а Італія достроково виграла групу з шістьма пунктами. Отже, перемога в третьому турі в матчі з чинним чемпіоном Європи U19 гарантувала команді Михайленка путівку в півфінал ЄВРО.
І зрештою в дуже драматичній боротьбі Україна здобула необхідні три очки.
«На початку зустрічі номінальні гості організували два гольові моменти біля наших воріт. Спочатку Маньї з центру штрафного майданчика пробив вище воріт, а потім Ебоне, який замикав простріл, відправив м’яч поруч зі штангою. Відповідь українців була несподіваною і завершилася неприємностями для збірної Італії. Після закидання Гусєва та позиційної помилки Паньюкко Синчук технічно перекинув футбольний снаряд через голкіпера», — зазначає оглядач Sport.ua Олександр Тішура (21.07.24).
«Італійці заволоділи перевагою і активно шукали підходи до нашого штрафного майданчика, зумівши зрівняти результат. Ді Манджо зі штрафного зробив закидання на Ебоне, який проштовхнув м’яч повз Крапивцова. Підопічні Дмитра Михайленка активно розпочали другу половину зустрічі, але м’яч знову опинився у наших воротах. Романо обігрався з Ебоне і пробив точно у кут. Благо, Кревсун, якому асистував Пономаренко, одразу зрівняв рахунок (sport.ua, 21.07.24).
З часом українці доставляли дедалі більше проблем обороні збірної Італії. З хорошої позиції бив Гаджиєв, але м’яч прилетів саме у те місце, де стояв Магро. Під час однієї з контратак синьо-жовтих Корраді у власному штрафному зачепив Маткевича, і арбітр вказав на 11-метрову позначку, пред’явивши другу жовту картку італійцю. Пенальті холоднокровним ударом реалізував Пономаренко», — завершує свій звіт про гру Тішура (21.07.24).
Цей результат дозволив юнацькій збірній України не лише пробитись до півфіналу ЧЄ U19, де вона зіграє з Францією (щоправда, без дискваліфікованих Ващенка, Маткевича та Пономаренка), але й автоматично кваліфікуватись на молодіжний чемпіонат світу 2025 року!
Що стосується олімпійської збірної Руслана Ротаня, то у четвер вона провела заключний товариський поєдинок у Франції — із Парагваєм. Рахунок на 31-й хвилині відкрив Хлань після передачі Михайленка, а наприкінці першого тайму й на початку другого Фесюн парирував два пенальті. Під завісу подвоїв перевагу синьо-жовтих Федор, якому асистував Очеретько. Утім, пропустивши на 86-й та 89-й хвилинах, наша команда втратила перемогу — 2:2.
19 липня олімпійська збірна вирушила до Ліона, де розпочала безпосередню підготовку до стартового матчу з Іраком. А перед тим команду підтримав президент Національного олімпійського комітету Вадим Гутцайт.
«Перший раз за всю історію незалежності Україну буде представляти на Іграх футбольна команда. Вони вже 24 липня вийдуть на поле на Олімпійських іграх. Сподіваємось, що вони покажуть найкращу свою гру.
Ми разом з головним тренером Русланом Ротанем і головою УАФ Андрієм Шевченком багато співпрацюємо щодо цього питання, зустрічалися і розмовляли, щоб був склад потужний. Розмовляли з президентами клубів, щоб вони надали найкращих футболістів, їх відпустили. Тому сподіваємось, що все у нас вийде», — не без зрозумілого передстартового хвилювання зазначає Гутцайт (sport.ua, 18.07.24).
УАФ спростовує чутки. Тим часом УАФ спростувала чутки про нібито свої плани замінити головного тренера національної збірної Сергія Реброва на Мірчу Луческу. Псевдосенсацію запустив румунський інсайдер Дечебал Редулеску.
«Із Луческу інша історія, я вам уперше про це кажу, у мене є інформація, що він обговорює можливість очолити збірну України. Я чув, що Шевченко дзвонив йому днями. Я чув, що він веде переговори зі збірною України, що я вважаю неймовірним», — розповів він сайту DigiSport (football24.ua, 19.07.24).
Однак у той же день прес-служба УАФ спростувала цю інформацію на запит сайту Sport-express.ua (19.07.24).
«Карпати» отримали рішення CAS і змінили тренера. Львівський клуб повідомив, що 18 липня 2024 року Спортивний арбітражний суд Лозанни (CAS) надіслав рішення у справі за позовом колишнього гравця старих «Карпат» Крістобаля Маркеса, згідно з яким новий клуб визнано спортивним правонаступником попереднього клубу та він несе відповідальність за фінансові зобов’язання перед футболістом (football24.ua, 18.07.24).
При цьому в «Карпатах» зазначили, що клуб передбачав можливий результат та наслідки цієї справи, а також готовий виконувати ухвалені CAS рішення. Також підтвердились чутки про зміну головного тренера у львівському клубі, який готується до повернення в УПЛ. У п’ятницю «Карпати» оголосили про відставку Мирона Маркевича та призначення Владислава Лупашка, який в міжсезоння спочатку очолив команду U-19 зелено-білих (fckarpaty.org.ua, 19.07.24).
Допомога «Охматдиту» від «Динамо» та Фонду братів Суркіс. У продовження ініціативи з підтримки київської лікарні дитячої «Охматдит», яка постраждала під час нещодавньої російської ракетної атаки, ФК «Динамо» (Київ) та Фонд братів Суркіс оголосили, що повністю відбудують та відновлять Центр орфанних захворювань та генної терапії дітей.
Як повідомляє РБК-Україна, сторони підписали окремий меморандум, що передбачає безпосередньо відновлення Центру після завданих збитків, а також представлення конкретних планів відбудови та підтримки лікарні від ФК «Динамо».
«Ми продовжуємо робити свою справу. Ще до повномасштабної війни, а також після її початку ФК "Динамо» (Київ) підтримувало українські лікарні, сили оборони, людей, які постраждали від збройної агресії«, — зазначив генеральний директор клубу Дмитро Бріф (rbc.ua, 17.07.24).
Центр орфанних захворювань та генної терапії — нове відділення, яке було відкрите три місяці тому. Орфанні захворювання — рідкісні "захворювання-сироти», які зустрічаються раз на багато мільйонів випадків. Одним з прикладів є СМА — спинально-м’язова атрофія, коли у дитини порушуються імпульси між мозком та м’язами. В Україні зафіксовано близько 300 випадків цієї хвороби.
Наразі розглядається можливість відновлення приміщення Центру орфанних захворювань та генної терапії в будівлі, де воно було розташоване раніше, або переобладнання наявних приміщень в іншій будівлі. Крім відбудови відділення лікарні «Динамо» продовжить реалізацію інших гуманітарних проєктів та щоденну допомогу Охматдиту харчовими продуктами, водою та усім необхідним (rbc.ua, 17.07.24).
Орест ЛЕЛЕКА
Второй "семестр" будет проще.