Відомий український тренер Юрій Вірт розкрив причини своєї відставки з посади наставника рівненського «Вереса», яка відбулась минулого літа.
— Готові озвучити істинну причину, чому ви покинули «Верес»?
— За три тури до кінця позаминулого сезону, коли ми не потрапили в десятку і президент сказав: «Ми розірвемо з тобою контракт, бо ти не виконав завдання». Іван Олексійович (Надєїн, президент «Вереса», — прим. ред.) перед початком чемпіонату поставив мені завдання запросити нових гравців на 1000 доларів зарплати, умовно кажучи — і все. А потім вони не могли вже домовитися з футболістами, пропонуючи 3−4 тисячі доларів. Футболісти відмовляли.
Коли в перемовинах брали участь президент, його заступник та колишній спортивний директор Шевчук — жодного футболіста вони не підписали. А мені потрібно було новачків вмовляти на ще скромніші умови. І я це зробив. Нас тоді залишив Рома Гончаренко, який отримав запрошення в Колос. Коли я президенту сказав: давайте поговоримо по совісті: ви говорили «Рятуй команду», а зараз ви говорите: «Ти не виконав завдання і ми тебе звільняємо»? Я не зрозумів цього.
Він погодився зі мною, але рішення було вже прийнято. Я дав слово залишити Верес в УПЛ.
— А ось це цікаво. Уявіть, що ми на бізнес-конференції і вас запросили спікером, який розповідає про кейс, як вмовити футболіста грати в УПЛ за 1000 доларів. Як це можливо?
— Воно так і було. Футболісти дійсно йшли на 30 тисяч гривень зарплатні. З тієї суми ми починали в Другій лізі. Повірте мені, відношення до футболу було те саме, як і коли хлопці грають за набагато більші гроші.
Ми багато років провели разом. Я говорив: «Пацани, треба потерпіти, війна. Давайте рік пограємо, а далі розмовлятимемо з президентом». 10 футболістів погодились, працювали. Вони це прекрасно розуміли. Велика подяка хлопцям, які пішли на цей крок.
— Які у вас зараз стосунки з Надєїним?
— Ми розійшлися добре. По сьогоднішній день спілкуємось. На той момент я просто не зрозумів його. Великий вплив на Івана Олексійовича могло мати оточення: ходили, нашіптували на мене. Можна було вчинити інакше, але час уже назад не повернеш. Команда з найменшими фінансовими умовами боролася за місце під сонцем і через нефарт опинилася в перехідних матчах. Три місяці вдача відверталася від нас. Яка може бути вдача, коли люди біля президента на трибуні вболівають проти Вірта?
— Повертаючись до вашої промови в останній серії серіаліті «Футболіст», кого ви не хотіли бачити на тому фото з командою?
— Я не буду називати прізвища. Повірте мені, футбольні люди прекрасно знають. Бог їм суддя.
— Багато можна було почути докорів, що ви на собі замикали чимало питань, які не обмежувались виключно тренерством.
— Зрозумійте, коли ми починали, не було вибудовано клубної вертикалі в цілому. Якби я слухав тих людей, які це говорили, «Верес» не грав би в УПЛ. В клубі було три людини — президент, гендиректор і головний тренер. То хто мав приймати рішення?
Якщо в нас не було відповідних посад, хто мав приймати ці рішення? Я не втручався в адміністративну діяльність клубу, а займався виключно спортивною частиною. Я навіть не знаю, де був офіс клубу. Мені не було там що робити. Я був зосереджений на спортивній складовій.
Для мене було найголовнішим готувати команду та комплектувати її. В мене не було одного агента, який заводив в клуб гравців. Люди не знають, про що говорять. Я читав і дивом дивувався, про що люди пишуть.
Олександр Карпенко