Андрій Воробей: «Рефері — молодець. На виїзді українські команди не завжди побачать таке суддівство»

Колишній нападник «Шахтаря» та збірної України Андрій Воробей прокоментував перемогу «Динамо» над «Рейнджерс» у матчі-відповіді 3-го кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів.

— Нічий рахунок першого поєдинку давав якійсь із команд перевагу?

— Звичайно, я мав віру в прохід «Динамо» у раунд плей-офф, але невеликим фаворитом був клуб із Глазго. Все-таки вдома шотландські команди за підтримки своїх фанатів грають краще, ніж у гостях. Це я можу сказати на прикладі матчів «Шахтаря» та «Селтіка» у Лізі чемпіонів. Пару разів ми грали на «Селтік Парк», це запам’ятовується. Підтримка у Шотландії на найвищому рівні.

— У стартовому складі киян відбулася одна зміна порівняно з матчем у Любліні. Замість Піхальонка на поле вийшов Буяльський. Чи стало це несподівано тобі?

— Якщо чесно, то це було несподівано. Але у головного тренера команди своє бачення і це його рішення спрацювало на благо команди. Значить, усе Шовковський зробив правильно.

— Як тобі перший тайм цієї зустрічі? Чи пройшов він за переваги футболістів «Рейнджерс»?

— Початок був за господарями. Фанати господарів гнали своїх улюбленців уперед. Наші гравці витримали тиск і змогли взяти м’яч під контроль. Так, в атаці у нас мало що виходило. Не могли наші футболісти довести атаку до логічного кінця. І я не можу сказати, що в першому таймі були якісь гольові моменти, мова про дві команди.

— Як усі визнали після закінчення поєдинку, ключовий момент гри стався на 50-й хвилині зустрічі, коли бразилець Джефте за фол на Караваєві отримав другу жовту картку. Як ти побачив цей епізод?

— Зауважив, що футболісти «Рейнджерс» були надто збуджені — постійно фолили, штовхалися, десь хамили. У першому таймі вони мали дві жовті картки в пасиві. А в цьому моменті Джефте та Караваєв боролися за верховий м’яч. Не сказав би, що там був грубий фол, але контакт руки бразильця та обличчя Караваєва був. Це не явна жовта, але таке рішення ухвалив рефері. VAR не переглядає жовті картки. Рефері — молодець. На виїзді українські команди не завжди побачать таке суддівство.

— Зрозуміло, що надалі ініціатива була вже у динамівців, але гостроти в атаці їм не вистачало. Чому?

— Загалом у київського «Динамо» поставлена гра. В обороні так точно. А ось в атаці ще треба багато працювати. До карного м’яч гравці доводять, а останнього пасу немає. Та й один Ванат у чужому штрафному — це мало. Давайте подивимося, скільки років Ярмоленко та Буяльському. Андрію — скоро буде 35 років, Віталію зараз 31 рік. Зрозуміло, що ці футболісти вже не можуть дати великого обсягу роботи. Вони набігалися і в другому таймі їм не вистачало сил. На заміні були молоді гравці, і вони все вирішили.

— Обидві заміни і виявилися вирішальними. Голи Піхальонка та Волошина дозволили динамівцям відсвяткувати перемогу…

— Так. Особливо я радий за Сашка Піхальнка. Він дуже талановитий футболіст. А його ліва нога… З таким розуміємо гри він заслуговує на місця у стартовому складі. Олександр замінив Буяльського на 75-й хвилині зустрічі і не робив жодних позичок, не ображався ні на кого, а просто грав на команду. У його активі розкішний гол.

Коли у штрафному майданчику «Рейнджерс» стоїть 9 футболістів — треба бити здалеку. Піхальонок все зробив на найвищому рівні. Його гол — найважливіший у матчі. Одразу після цього Шапаренко та Волошин розіграли чудову комбінацію на швидкості і рахунок став уже 2:0 на нашу користь. А ось хто мені поки що зовсім не подобається, то це Лонвейк — він взагалі не розуміє командну гру Динамо.

— Андрію, як пояснити той факт, що перший удар у площину воріт Батленду динамівці завдали на 81-й хвилині зустрічі і це зробив захисник Михавко?

— Напруга матчу була на найвищому рівні, та й за атакуючи дій у нашої команди є проблеми. Тільки після голу Піхальонка ми стали постійно навантажувати кіпера господарів. Скажу, що Ванат поки що не може проявити себе в єврокубках. Хоча і йому важко знайти момент для завершального удару, а особливо коли біля тебе кілька захисників суперника.

— У пресі багато пишуть про інтерес керівників «Динамо» до нападника «Зорі» Герреро. Форвард із Панами посилив би столичну команду?

— Думаю, що він значно посилив би атаку «Динамо». Едуардо — один із найсильніших нападників в УПЛ. Він знайомий з українським футболом, він багато забиває і має гарну техніку та вибухову швидкість. У киян восени буде або 8 матчів у групі Ліги чемпіонів, або 8 ігор у групі Ліги Європи. Тому посилюватись підопічним Шовковського необхідно.

На сьогодні ми бачимо лише двох новачків «Динамо» — Піхальонка та Брагару. До речі, 22-річний Максим Брагару непоганий футболіст із дриблінгом, але йому потрібен час, щоб звикнути до вимог у новій для себе команді.

— Попереду плей-офф раунд та битва з австрійським «Зальцбургом». Якими є шанси «Динамо» на прохід срібного призера чемпіонату Австрії?

— Знаю, що «Зальцбург» уперше за 11 років не став чемпіоном своєї країни. Звичайно, «Зальцбург» сильніший за «Рейнджерс». До першого матчу шанси двох команд рівні. Потрібно докласти всіх зусиль та майстерності, щоб обіграти «Зальцбург». У підопічних Олександра Шовковського добрі шанси повернутися до найсильнішого турніру Старого Світу.