Анатолій Дем’яненко: «Якби так вилучили динамівця, ми б теж вважали це рішення спірним»

Колишній гравець та екс-керманич «Динамо» Анатолій Дем’яненко розповів, кого б він виокремив серед київських футболістів у поєдинку 3-го раунду кваліфікації Ліги чемпіонів, в якому український клуб здолав «Рейнджерс» (2:0) й пробився до наступного раунду:

— Відчувалося, що динамівці добре попрацювали над виправленням помилок допущених тиждень тому в першому поєдинку в Любліні. Йдеться, передусім, про гру в обороні. Пригадується, в Польщі «Рейнджерс» — особливо наприкінці матчу — серйозно переважав на другому поверсі.

У матчі-відповіді цього вже не було помітно. Я пояснюю це тим, що крайні захисники киян з допомогою півзахисників вже вище зустрічали господарів, створюючи їм труднощі з фланговими проходами і націленими передачами.

По-друге, практично без помилок діяли стопери Попов та Mихавко, які не тільки впоралися з виконанням своїх прямих обов’язків, а й добре розпочинали наступальні операції. На мій погляд, вони, а також воротар Бущан і півзахисник Піхальонок, який вийшов на заміну, були кращими в «Динамо».

— До 51-ї хвилини, коли команди грали в рівних складах, «Динамо» майже не загрожувало володінням господарів. Чому не виходили наступальні дії?

— Мабуть, було бажання, передусім, не пропустити. Це киянам вдалося, вдома шотландці навіть створили менше гольових моментів, ніж в Любліні. Чому в гостей не виходило попереду? Були проблеми з переходом від оборони до атаки, й господарі встигали перебудуватися.

— На ваш погляд, друга жовта картка бразильському легіонеру господарів була справедливою?

— 50 на 50. Це було рішення арбітра, й коли він карав бразильця, то не сумнівався в своїй правоті. Мабуть, якщо б в схожій ситуації вилучили з поля динамівця, то ми б також вважали це рішення спірним.

— Господарі навіть в меншості при підтримці трибун продовжували диктувати умови.

— За таких обставин добитися зламу повинні були свіжі виконавці. Керманич Олександр Шовковський не прогадав, випустивши на поле, передусім, Піхальонка та Волошина. Перший додав осмисленості діям наших півзахисників, а другий — швидкості.

Воротар господарів, мабуть, не володів інформацією, що Піхальонок не лише не боїться брати гру на себе, а й володіє добре поставленим ударом. Бо постріл Олександра з-за меж штрафного майданчика застукав його зненацька.

А потім була зразково розіграна комбінація за участю Шапаренка та Волошина, й гру вже можна було закривати. Як на мене, динамівці заслужено пробилися далі, принаймні, в Любліні та Глазго створили більше гольових моментів.

Андрій Писаренко