Найважливішою футбольною подією минулого тижня, безсумнівно, став тріумф київського «Динамо» в гостьовому матчі з шотландським «Рейнджерс». Команда Олександра Шовковського здобула перемогу з рахунком 2:0 і пройшла до вирішального раунду кваліфікації Ліги чемпіонів, показавши при цьому змістовну якість гри.
Більшість наших ЗМІ цей факт відзначили, розуміючи, що напередодні двох зустрічей з австрійським «Зальцбургом» важливим був не тільки підсумковий результат матчу в Глазго, а й те, як і за рахунок чого його було досягнуто.
Напередодні поєдинку «Рейнджерс» — «Динамо» преса була обережна в прогнозах. Журналісти визнавали: за класом і підбором гравців команда Олександра Шовковського має кращий вигляд, але бійцівські якості шотландців і козир у вигляді переповнених трибун «Гемпден Парк» викликали у багатьох цілком прогнозовану тривогу.
«Динамо» очікує дуже важкий матч. Можна передбачити, що господарі з перших хвилин великими силами підуть уперед. Тому важливо в дебюті не пропустити...",— напучував киян колишній хавбек «Динамо» і збірної України Василь Кардаш(Sport.ua, 13.08.24).
Припущення з приводу того, як може розгортатися гра, справдилися: шотландці з перших хвилин увімкнули підвищені оберти, діючи з максимально високою інтенсивністю і намагаючись тиснути в усіх напрямках. Але очевидно й те, що «Динамо» до цього було готове.
«Господарі одразу ж окреслили свій намір грати максимально агресивно та почали високо пресингувати, особливо молодого Міхавка, через якого динамівці частенько намагалися вийти з оборони. Киянам було непросто під таким тиском, але треба віддати належне їм за те, що вони все одно намагалися просунутися на чужу половину переважно через короткий і середній пас»,— пише Влад Миренко(Footclub.com.ua, 13.08.2024).
У підсумку глядачі побачили дуже напружений перший тайм — із жорсткою боротьбою на кожній ділянці поля та невеликою перевагою господарів, які, втім, на гол не награли.
«Георгію Бущану кілька разів доводилося вступати в гру — зокрема, після ударів Сіріля Дессерса та Росса Маккосленда. Кияни відповіли двома прострілами Владислава Кабаєва — в обох випадках Андрій Ярмоленко трохи не встиг замкнути»,— резюмує за підсумками першої 45-хвилинки Sportarena.com (13.08.2024).
ЗМІ були одностайні в тому, що кияни досить надійно діяли у своєму штрафному майданчику та на підступах до нього, не припускаючись помилок на кшталт тієї, що дала змогу «Рейнджерс» зрівняти рахунок у кінцівці першого матчу тижнем раніше (1:1).
А окремі журналісти та експерти віддали належне голкіперу Бущану, який не тільки вирізняється надійністю в «рамці», а й відіграє найактивнішу роль в організації оборони. Найяскравіше тому підтвердження — слова колишнього захисника «Динамо» і збірної країни Тараса Михалика:
«Скажу за власним досвідом: коли грав Шовковський, я був упевнений, що позаду все гаразд, і спокійно себе почував. Тут так само — роль Бущана додає впевненості гравцям. Він — футболіст із досвідом, може в певних моментах на захисників крикнути, десь вдало ногами зіграти»(Хspоrt.ua, 15.08.2024).
Звертає на себе увагу і явний прогрес у взаємодіях новоствореної пари центральних захисників — уже досить досвідченого Дениса Попова і зовсім іще юного Тараса Михавка.
«Рейнджерс» з перших хвилин намагався нагнітати ситуацію біля воріт киян, але мов механізм найнадійнішого у світі швейцарського годинника працювала пара центральних захисників Попов — Михавко. Будь-які загострювальні передачі шотландців несли загрозу лише в умовному способі. До заключного удару справа не доходила«(Terrikon.com, 13.08.2024).
Таким чином, надійність оборони укупі з умінням терпіти, коли вимагає ситуація, стали одним з основоположних аспектів загальної складової динамівської перемоги, яка, як згадали чимало джерел, стала для Києва 107-ю в головному клубному турнірі.
„Динамо“ вийшло на 11-те місце за кількістю перемог у Лізі чемпіонів (з урахуванням кваліфікації). Наша команда обійшла лондонський „Арсенал“, який вигравав 106 разів„(Profootball.ua, 16.08.2024).
Ще один суттєвий чинник, що формував успіх динамівців у Глазго, — це ігрова дисципліна та чітке дотримання плану, який розробив тренерський штаб.
Багато джерел, зокрема, звертають увагу на те, що Шовковський і його асистенти дуже якісно проаналізували першу гру з "Рейнджерс“. Це підтверджується рішенням випустити в старті Віталія Буяльського, а Олександра Пихаленка приберегти до вирішальної фази дуелі.
„Є версія, що тут вагомим фактором стала більша працьовитість Віталія за гри "другим номером“ — Олександр хоч і світла голова, втім, подекуди... скажімо м’яко, не так завзято перекриває потрібні зони в оборонній фазі, як хотілося б, напевно, тренерському штабу. Тому й план цілком міг бути
завязаний на тому, щоб випустити Піхальонка в другому таймі, коли суперник дещо втратить у свіжості, мобільності та щільності побудови, додавши до фірмових передач Олександра швидкісних Брагару та Волошина по флангах»,— читаємо на сайті Footboom1.com (13.08.2024).
Альтернативна точка зору на цей самий хід тренера полягала в тому, що Піхальонок у плані швидкісних якостей і загальної рухової активності наразі має, навпаки, кращий вигляд, ніж Буяльський, і саме ці якості були потрібні «Динамо» в кінцівці, яка цілком могла розтягнутися ще й на 30 хвилин додаткового часу...
У такий спосіб Шовковський планував посилення і прискорення гри на завершальному етапі боротьби. І його ставка спрацювала на всі сто. Саме гравці, які вийшли на заміну, забезпечили підсумковий результат.
«Шовковський на 100% вгадав із джокерами. Спочатку Пихальонок реалізував свою головну зброю — удар здалеку; м’яч зайшов точнісінько в нижній кут. А потім зв’язка Шапаренка зі свіжим Волошиним видала красивезну комбінацію»,— нагадує події розв’язки матчу Isport.ua (13.08.2024).
Безумовно, перелому в грі посприяло й вилучення гравця «Рейнджерс» на початку другого тайму. Але це вже проблема шотландців, які діяли в надмірно агресивній манері — часом навіть надмірно грубо. Особливо діставалося технічним Буяльському та Шапаренку, а також швидкому Кабаєву.
Що також впадало в око: підопічні Шовковського не відповідали грубістю на грубість, зберігаючи самовладання. А це — великий плюс у графу «ігрова дисципліна». Ось і екс-тренер «Ворскли» Іван Балан пізніше справедливо зауважить, що в надскладному виїзному матчі динамівці не заробили жодної жовтої картки!
«Припускаю, що хтось із тренерського штабу київської команди акцентував увагу підопічних на тому, щоб у жодному разі не відповідати на провокації шотландців. Наші хлопці молодці: після чергової грубості з боку суперника за якихось 15−20 секунд підводилися з газону і продовжували грати»(Ua-football.com, 14.08.2024).
І, до речі, ще один момент, який не оминув увагою досвідчений Балан: динамівці абсолютно правильно не стали форсувати події одразу після вилучення у суперників.
«Не треба було створювати ситуацію, як-то кажуть, „шашки наголо — і всі вперед побігли“. Це футбол — втрата одного гравця — не критична, є команди, які і вдесятьох виграють. „Динамо“ все зробило раціонально»,— підкреслив фахівець(Ua-football.com, 14.08.2024).
Нарешті, вирішальний аспект, що фігурує на сторінках ЗМІ в контексті перемоги «Динамо» над «Рейнджерс» — це функціональний стан команди Шовковського. Саме за рахунок кращої готовності киянам вдалося здобути стратегічну перевагу над суперником, що дало змогу «розхитати» шотландців, погасивши їхні атакувальні пориви, а потім різко додати і завдати вирішального удару.
«Саме ця, новопридбана здатність „Динамо“ до використання аритмії — коли потрібно різко додавати темп і тримати його стільки, скільки потрібно; а коли необхідна пауза, брати її, не втрачаючи здатності контролювати перебіг подій на полі, — стала основою перемоги в Глазго»,— вважає головний редактор «Футбольного клубу» Ігор Линник.
«На фундаменті високої функціональної готовності тренеру значно простіше варіювати тактичні перестроювання, бо в такому разі в його руках головні важелі управління всім полем бою. Тільки тоді й з’являється можливість зосереджувати потрібні тренеру епіцентри подій у тій чи іншій точці/напрямку»,— написав Линник на своїй сторінці у Facebook(Dynamo.kiev.ua, 14.08.2024).
Така загальна характеристика початкового етапу роботи оновленого тренерського штабу киян. Преса ще навесні помітила, що з приходом Шовковського на посаду головного тренера «Динамо» стало давати більше руху та інтенсивності. Зараз, після літнього міжсезоння, ми бачимо подальший послідовний розвиток цієї концепції.
Очевидно, що Шовковський, маючи за плечима нестаріючу базу фундаментальної підготовки Валерія Лобановського, дещо змістив акцент у навчально-тренувальному процесі команди в бік фірмової динамівської «фізики».
Нарешті це було зроблено! Адже в самій своїй основі футбольна школа залишається незмінною: спочатку визначається стратегія команди, під неї закладається функція, на основі якої й удосконалюється набір тренерських тактик.
Зрозуміло, що про ідеальний баланс говорити поки що передчасно. Але для повного контролю над «Рейнджерс» по ходу всього двоматчевого протистояння запропонованого арсеналу ресурсів вистачило цілком. Водночас в оновленій системі динамівських координат спостерігається швидкий і помітний індивідуальний прогрес, що впадає в очі, практично всіх гравців команди.
Журналісти вже не раз відзначали, як здорово додав за останній час Владислав Кабаєв. Дедалі яскравіше проявляє себе Назар Волошин. Буквально на очах, з кожним таймом ігрового часу, зростає Тарас Михавко, якому в терміновому порядку довелося підміняти травмованого Максима Дячука.
Або взяти Дениса Попова, в діях якого проглядається все більше солідності. Ось що, наприклад, пише про цього футболіста колумніст Dynamo.kiev.ua Сергій Тищенко:
«Попов став спокійним, холоднокровним, впевненим у собі. Суттєво додав у читанні гри, страхуванні партнерів, виборі позиції. Попов — це вже не гора м’язів і силова боротьба, а досить розумний гравець, лідер захисту команди. З’явилося відчуття класу та надійності.
Я можу припустити, що такі зміни пов’язані з приходом на посаду тренера Олександра Шовковського. Неозброєним оком видно, що Шовковський працює з Поповим не тільки в площині футболу, а й у плані психології»(Dynamo.kiev.ua, 16.08.2024).
До того ж уже не вперше преса нагадує про вдалу літню трансферну кампанію киян. Поки що найбільше схвальних відгуків дістається Піхальонку, який дуже швидко став одним із ключових гравців і встиг забити що в Глазго, що потім у Львові...
Але ж крім нього команду посилили, зокрема різко підвищивши конкуренцію за місце в складі, і наші недавні олімпійці — Брагару, Рубчинський і Михайленко. Як наслідок усіх цих процесів — у «біло-синіх» стала проглядатися глибина складу, якої зі зрозумілих причин не вистачало в попередніх сезонах.
«Ця глибина є ще далеко не на всіх позиціях, проте прогрес очевидний. „Динамо“ може дозволити собі без особливої втрати якості замінити атакувального півзахисника, двох вінгерів, двох крайніх захисників — і це вже половина складу»,— фіксує Михайло Цірук(Хspоrt.ua, 14.08.2024).
Таким чином, з усього видно — у «Динамо» ведеться комплексна якісна робота в усіх напрямках. Щодо як організації командної гри в окремо взятому матчі, так і розвитку клубу загалом. Як і було в найкращі динамівські часи!
Підбиваючи підсумок виїзду до Глазго, преса також акцентувала увагу на правильному робочому настрої динамівців, які явно не схильні впадати в ейфорію. У цьому відношенні показовою є післяматчева прес-конференція Шовковського.
«Дуже важлива перемога, дуже важливі емоції для нашої країни, для наших уболівальників... Але станом на зараз це вже історія, і ми маємо рухатися далі. Лише дивлячись уперед, стоячи обличчям до майбутнього, ми будемо розвиватися та йти далі»,— таким був ключовий посил тренера киян(Football.konkurent.ua, 14.08.2024).
Без зайвих емоцій прокоментував успіх команди і президент «Динамо» Ігор Суркіс, чиї слова за традицією активно тиражувалися в пресі:
«Ми провели дуже хорошу підготовку до сезону, і я так розумію, що хлопці були дуже добре налаштовані. Вони сьогодні б’ються не за гроші, а за Україну. Вони хочуть довести, що вони мужики. Тому я розумію, що ця перемога потрібна була не тільки хлопцям, а й усій Україні, тим, хто вболіває за український футбол»(Сhampion.com.ua, 14.08.2024).
Аналогічний акцент по слідах матчу зробив і президент УАФ Андрій Шевченко, який разом із головним тренером національної збірної Сергієм Ребровим відвідав гру в Глазго:
«У „Динамо“ дуже багато вболівальників, оскільки це один із найбільших клубів України. І цей результат піднімає моральний дух людей і бійців на передовій, які продовжують боротися, але точно дивилися цю гру...„(Football.sportnews.com.ua, 14.08.2024).
Таким чином, ЗМІ знову проводять думку про найважливішу роль футболу під час війни. Це і віддушина, зокрема для військових. І приводи для загальної гордості. І засіб об’єднання. Перемоги «Динамо» над «Рейнджерс», а раніше над «Партизаном» із Сербії, в нашому випадку виходять далеко за рамки суто спортивного клубного досягнення. Це сприймається, як загальнонаціональний успіх. Як досягнення всієї України.
Що ж стосується наступного суперника «Динамо» у кваліфікації Ліги чемпіонів, ЗМІ однозначно вважають, що на киян чекає куди серйозніший іспит. Австрійський «Зальцбург» останніми роками стабільно грає в груповій стадії ЛЧ, досить щільно конкуруючи за вихід у плей-оф з більш авторитетними суперниками. Це досить досвідчена команда з пристойним підбором виконавців, серед яких чимало молодих талантів.
«У „Зальцбурга“ за версією Transfermarkt сумарна вартість гравців — 177 млн євро. У них є 7−8 футболістів, які торгуються 10+ млн»,— нехай і дещо шаблонно, але все одно не без користі інформує глядачів Ютуб-каналу «ТаТоТаке» Михайло Співаковський(Ua-football.com, 16.08.2024).
«Найдорожчі активи „Зальцбурга“ — це 20-річний півзахисник Оскар Глух і 20-річний форвард Карім Конате. Утім, Конате зараз травмований, тому сподіваємося, що проти „Динамо“ австрійці гратимуть без нього. Не дуже далеко відстав від них і 21-річний захисник Амар Дедич. Лише цього літа прийшов у команду воротар „Лейпцига“ Яніс Бласвіх і одразу став капітаном команди»,— розвиває тему Ігор Цвик(Sportanalytic.com, 15.08.24).
Порівнюючи «Зальцбург» із «Рейнджерсом», преса звертає увагу на те, що команда нідерландського тренера Пепейна Лейдерса силовому стилю віддає перевагу розумному комбінаційному футболу і діє вельми різноманітно, часто змінюючи вектор атак. Тобто на папері «Зальцбург» виглядає фаворитом нашої пари. Що ще нічого не означає.
«Суперник хоч і сильніший, але не на голову. Грати можна, і забивати можна. І пропускати, звісно, можна, куди без цього. Далеко ходити не треба: у двох матчах із „Твенте“ „Червоні бики“ забили п’ять і пропустили чотири голи (2:1, 3:3). Пара „Динамо“ — „Рейнджерс“ помітно економніше відпрацювала„(Footboom1.com, 14.08.2024).
"Шанси 50 на 50. "Зальцбург“, звісно, не „Рейнджерс“ і не „Партизан“ — це зрозуміло. Вони більш грамотна і більш організована, досвідчена команда, яка завжди бере участь у Лізі чемпіонів. Так, австрійці — навчені, з хорошою підготовкою, з хорошою і грамотною школою. Буде дуже цікаво і водночас складно. Як і „Зальцбургу“ буде складно, так і „Динамо“,— вважає колишній форвард „Динамо“ Максим Шацьких(Sport.nv.ua, 14.08.24).
А фахівець зі статистики Юрій Ляховецький нагадує, що „Динамо“ взагалі-то має дуже хороші показники в матчах із представниками Австрії:
„На стадії плей-оф кияни раніше зустрічалися з австрійськими клубами 7 разів і в 6 випадках проходили далі. Загалом динамівці провели з командами з Австрії 16 матчів. 11 зустрічей біло-сині виграли, 2 завершили внічию, 3 програли, забивши 32 м’ячі і пропустивши 18. Своєю чергою "Зальцбург“ потрапляв на українців двічі і в обох випадках сходив із дистанції. Баланс 4-х ігор „Червоних биків“ з нашими клубами — 1 перемога і 3 поразки, м’ячі 3−11„(Sport.ua, 14.08.24).
Готуючись до зустрічі з "Динамо“, прес-служба „Зальцбурга“ застерегла гравців своєї команди про важливість опіки насамперед Піхальонка і Ваната.
„Вражає новий півзахисник "Динамо“ Олександр Піхальонок. А найціннішим гравцем у складі є 22-річний нападник Владислав Ванат, ціна якого становить близько 10 мільйонів євро. Наразі він забив один гол і віддав дві результативні передачі в чотирьох матчах кваліфікації»,— Footballhub.ua цитує офіційний сайт «Зальцбурга» (17.08.2024).
Як і київське «Динамо», австрійський клуб скористався опцією перенесення матчу національної першості, який був запланований на найближчі вихідні.
«З 2021 року всі клуби австрійської Бундесліги мають право перенести матчі чемпіонату, що мають відбутися між двома поединками плей-офф єврокубків. „РБ Зальцбург“ скористався цією можливістю, щоб отримати додатковий час для відновлення»,— пояснює Fanday.net (14.08.2024).
Насправді корекція національного календаря в інтересах учасників єврокубків — досить поширена практика. Так, свій наступний матч у чемпіонаті країни перенесла і чеська «Славія», на яку в тому ж «Шляху представників ліг» Ліги чемпіонів очікує дуель із французьким «Ліллем».
Усе логічно: на кону путівка до групи, а це і престиж, і фінанси, і перспективи розвитку клубу — одного з лідерів національної ліги.
Таким чином, немає жодних сумнівів, що в «Зальцбурзі» розглядають «Динамо» як дуже серйозного конкурента. Ну а в кого з них більше шансів вийти до групи Ліги чемпіонів, можна буде обговорити після першої гри, яка відбудеться 21 серпня на номінально домашньому для киян стадіоні «Люблін Арена».
Продовжить свій єврокубковий похід і криворізький «Кривбас» — але вже не в Лізі Європи, а в Лізі конференцій. На жаль, минулого четверга команда Юрія Вернидуба так і не змогла пред’явити серйозні козирі в протистоянні з чеською «Вікторією», поступившись їй і в матчі-відповіді (0:1).
Безумовно, після поразки команди Юрія Вернидуба в першій грі (1:2), «Вікторія» вважалася фаворитом пари. Але представник УПЛ не виглядав безнадійним аутсайдером. Преса підкреслює, що «Кривбас» досить потужно почав матч-відповідь, і вже на третій хвилині був близький до того, щоб зрівняти рахунок за сумою двох зустрічей.
«Аду поборовся на лівому фланзі, Луньов подав кутовий, і Романчук міг забивати. Забули центрбека, падіння якого допомогло „Вікторії“ вирвати перемогу в першій зустрічі, але Олександр не влучив у площину»,— пише Тарас Котів(Football24.ua, 16.08.2024).
І це аж ніяк не єдиний епізод, коли шальки терезів могли схилитися на наш бік.
«Був пам’ятний момент у Прінса, який спритно зловив м’яч правою ногою й одразу все зіпсував другим дотиком. Був сильний удар по центру воріт від Микитишина. А ще — діагональ, яку на початку другого тайму замикав ударом головою Дібанго»,— читаємо у звіті на Тергікоп.com (15.08.2024).
Але загалом, визнають ЗМІ, поєдинок усе ж розвивався за сценарієм «Вікторії», яка ближче до середини першого тайму підрівняла гру. Ключовий же момент протистояння припав на 52-у хвилину, коли Вашулін замкнув навіс Шульца.
Пропущений гол, можливо, і надломив «Кривбас». Якщо перший тайм вийшов приблизно рівним, то далі чехи повністю контролювали ситуацію на полі. Тож усе закономірно.
«Команда Вернидуба в цій двоматчевій зустрічі продемонструвала все, на що нині здатна, і що дозволив їй суперник. Але цього виявилося недостатньо. Особливо критикувати її немає сенсу»,— вважає Ігор Юрич(Ua-football.com, 16.08.2024).
В аналогічному ключі висловилися і його колеги. Для всіх очевидно — «Кривбас» поступився міцнішому супернику. Інше питання, чим же бронзовий призер чемпіонату Чехії сильніший за третю команду України?
Насамперед ЗМІ ведуть мову все про ту ж функціональну готовність, яка в контексті цього протистояння явно свідчила не на нашу користь.
«Вікторія» виглядала відверто свіжішою, мобільнішою, більш зарядженою впродовж усієї гри на боротьбу, а результат першого матчу дозволив їй до того ж спокійно грати у свій футбол“,— ділиться думкою оглядач „Футбума“ Артур Малкін(Footboom1.com, 15.08.2024).
„Знову «Кривбаса» фізично і психологічно вистачило лише на тайм. Сьогодні і тиждень тому команда моментами грала бойовито і виглядала здорово. Однак поодиноких епізодів на такому рівні проти таких суперників недостатньо“,— проводить аналогічну думку Максим Кучер(Ua-football.com, 15.08.2024).
Природно, доречно говорити і про досвід. „Вікторія“ є завсідником єврокубків, тоді як „Кривбас“ на міжнародній арені дебютант. Ну і загальний рівень команд. „Вікторія“, у складі якої грають три учасники ЄВРО-2024, безумовно укомплектована більш кваліфікованими виконавцями.
„Кривбас“ не заслужив на критику за цей матч. Хлопці не „халявили“ на полі, показали достатньо бажання і мотивації. Просто їхній загальний клас нижчий за загальний клас суперника. Оскільки „Вікторія“ максимально серйозно поставилася до криворіжців і не „закидала шапками“ нашу команду, результат був очевидним. Ще перед матчем ми говорили, що нам потрібне диво, але його не сталося»,— підбиває підсумок протистоянню в Пльзені Ігор Цвик(Sportanalytic.com, 16.08.2024).
На жаль, але доводиться визнавати: такий нинішній рівень українського клубного футболу, в якому за спинами грандів — великий провал. Адже «Кривбас» продовжив гнітючу серію команд, які в УПЛ заявляють про себе, як про третю силу, а Європі не можуть пройти навіть один раунд кваліфікації.
«З останніх 17 протистоянь на виліт, у яких брали участь будь-які українські команди, крім „Динамо“ і „Шахтаря“, загальну перемогу не вдалося здобути в жодному! Просто катастрофа»,— наводить статистику Ігор Семйон(Ua-football.com, 16.08.2024).
При цьому до групової стадії єврокубку (знову ж таки, не враховуючи «Динамо» і «Шахтар»), наші представники востаннє пробивалися ще 2014 року.
«Тоді це зробили одразу два клуби: „Дніпро“, щоб вийти в групу ЛЕ (і дійти до фіналу), у плей-оф здолав „Хайдук“, а „Металіст“ — „Рух“ Хожув»,— нагадує Костянтин Варварик(Ua.tribuna.com, 16.08.2024).
Безумовно, тенденція сумна. Те саме стосується і нашої позиції в таблиці коефіцієнтів УЄФА, де Україна вже відкотилася на 20-те місце (найгірший показник з 1996 року), дедалі більше відстаючи від конкурентів.
«Зрештою в ситуації, що виникла, навіть нема кого звинуватити: великий футбол коштує великих грошей, яких в українських клубів просто немає. З чого раптом наш футбол мав стати кращим? У нас покращилася економічна ситуація в країні? Закінчилася війна?..» — ставить риторичні запитання Михайло Цірук(Хsport.ua, 16.08.2024).
«УПЛ об’єктивно слабка, з відомих проклятих причин. Якщо команди рівня „Кривбасу“ беруть медалі, рівня „Полісся“ — виходять до Європи, тоді як конкуруючий із ними (!) „Дніпро-1“ припиняє існування, на що сподіватися?„ — вторить колезі Ігор Юрич(Ua-football.com, 16.08.2024).
Чи означає це, що українським клубам час опускати руки? Той самий «Кривбас» просто зобов’язаний докласти максимум зусиль, щоб зачепитися за можливість потрапити до групової стадії Ліги конференцій або хоча б набути нового, неоціненного досвіду.
Так, ЗМІ відгукуються про європерспективу команди Вернидуба скептично — з огляду на те, що на неї чекає плей-оф з іспанським «Бетісом». Але водночас варто прислухатися до думки експертів, які знаходять аргументи на користь «Кривбасу». Наприклад, Руслана Костишина:
«Вікторія» грає агресивно в пресингу, з трьома центральними захисниками. Це викликає незручності, тому що ми не звикли до такого, у нашому чемпіонаті мало хто так грає. Минулого року в такому самому стилі грала «Славія» і просто не помітила «Дніпро-1»,— зокрема зазначив Костишин в інтерв’ю Ukrfootball.ua (16.08.2024).
«Бетіс» буде більше контролювати м’яч і в тактичному плані «Кривбасу» буде легше. Можна буде зустрічати суперника в середині поля і зіграти від оборони. У криворізької команди дуже швидка лінія атаки, гостро підключатимуться крайні, а в захисті в суперника буде вже не три центральні, а два. Шанси в нашої команди є, я налаштований позитивно на цю гру«(Ukrfootball.ua).
Наскільки актуальні доводи Костишина, стане зрозуміло вже в четвер, коли "Кривбас» і «Бетіс» проведуть першу серію протистояння. І на цю гру криворіжці все ж вирушать у піднесеному настрої — у неділю в рамках 3-го туру УПЛ вони перервали триматчеву серію поразок, взявши гору над «Вересом» (2:0).
Як зазначає преса, підопічні Вернидуба в цьому матчі виклалися рівно на стільки, на скільки було необхідно для перемоги. Тобто футболісти по можливості берегли сили та емоції на «Бетіс».
«Дуже легка та спокійна перемога "Кривбасу». Навіть Юрій Вернидуб усміхнений та спокійний сидів на лаві запасних, що далеко не завжди побачиш“,— ділиться враженнями Footboom1.com (18.08.2024).
Загалом же черговий тур УПЛ вийшов досить рівним. У тому плані, що цього разу обійшлося без сенсацій. Не вважати ж такою нічию в протистоянні „Полісся“ та „Інгульця“ (1:1) тільки тому, що тижнем раніше житомирська команда обіграла „Шахтар“ (1:0).
До речі, донецький клуб, згідно з відгуками ЗМІ, цими вихідними знову виглядав не найкращим чином — граючи проти „Лівого Берега“. Дебютант УПЛ побудував гру за тим самим принципом, що й „Полісся“ у другому турі, створивши гірникам серйозні проблеми.
„Лівий Берег“ добре захищався, будуючи кілька ешелонів оборони, і не давав супернику простору, без якого в „гірників“ мало що виходило»,— пише Олег Василишин(Football24.ua, 18.08.2024).
У підсумку «Шахтар», володіючи територіальною перевагою, вкрай рідко створював реально небезпечні моменти. Та й гол, забитий Сіканом на 63-й хвилині, виглядав спірним. Взяття воріт зафіксували лише під мікроскопом ВАР.
«Занадто прямолінійно грали „гірники“. Без швидкості та нестандартних дій пройти організований захист киян було практично неможливо. Незважаючи на результат, до гри „Шахтаря“ залишилося дуже багато запитань»,— підбиває підсумок матчу Владислав Пригода(Ua-football.com, 18.08.2024).
Окрасою ж вікенду безсумнівно став поєдинок «Карпати» — «Динамо», який, до речі, зібрав найсоліднішу аудиторію за останні роки.
«Гру, яка відбувалася у Львові на стадіоні "Україна», за даними офіційного сайту УПЛ відвідало 6 300 глядачів, — повідомляє портал «Трибуна».— Матч між львівською та київською командами став найбільш відвідуваною грою нового сезону УПЛ. Попередній рекорд було встановлено на матчі 2-го туру української Прем’єр-ліги «Верес» — «Динамо» (1:2), що пройшов у Рівному на стадіоні «Авангард». Там за грою команд наживо спостерігало 4 509 уболівальників.
Зазначимо, що гру «Карпати» — «Динамо» відвідала рекордна кількість уболівальників із 12 грудня 2021 року, коли на матч «Динамо» — «Зоря», що проходив на НСК «Олімпійський», прийшло 7 159 глядачів«(Ua.tribuna.com, 18.08.2024).
Безсумнівно, статистика — показова. Принаймні, вона дає чітку відповідь на питання, яка команда УПЛ викликає найбільший інтерес українців. І треба думати, що вболівальники, які відвідали в суботу стадіон "Україна», не пошкодували. Оскільки «Динамо» з «Карпатами» видали дуже захопливе видовище.
ЗМІ, між тим, відзначають послідовність Шовковського, який знову провів серйозну ротацію складу. При цьому вперше в центрі оборони вийшла пара Біловар — Михавко.
«Після першої зустрічі з "Рейнджерс» тренер «Динамо» випустив у матчі ЧУ сім нових гравців. Тепер — після переможного матчу-відповіді в Шотландії — також сім, залишивши в основі лише Бущана, Міхавка, Кабаєва і Ваната«(Footclub.com.ua, 17.08.2024).
Досить сміливий хід — з урахуванням того, що у 2-му турі "Карпати» розгромили «Кривбас» (3:0). Тому преса віддає належне Шовковському, який не тільки намагається раціонально розподіляти навантаження між провідними футболістами, а й акуратно перевіряє найближчий резерв, щоб розуміти, на кого і якою мірою можна розраховувати під час насиченого сезону.
Свої позитивні оцінки від преси отримав і наставник «Карпат» Владислав Лупашко. У суботу львів’яни змогли здивувати першою ж атакою, забивши швидкий гол. І потім, коли «Динамо» різко підвищило темп, трималися самовіддано. Але все ж Київ переломив хід матчу, і хоча в кінцівці «Карпати» знайшли сили активізуватися, результат зустрічі сумнівів не викликав.
«Якщо загалом, за всіма дев’яноста хвилинами — перемога "Динамо» стала цілком закономірною. Більше (сумарно) контролю, більше цікавих ідей, більше (де-факто) створених моментів. Плюс, звісно, фактор ключових гравців. Піхальонок майстерно розібрався та зрівняв, потім на пару з Шапаренком вивели Ваната на ударну гольову позицію, а крапку поставив Ярмоленко, на досвіді заробивши та реалізувавши «точку»(Footboom1.com, 17.08.2024).
Отже, 3:1 — яскрава перемога «Динамо» до невеликого ювілею Шовковського, який провів 30-й матч в УПЛ як головний тренер. Поки що в чемпіонаті країни у Києва — стовідсотковий результат. Аналогічним стартом без втрат може похвалитися лише «Олександрія».
Ну а далі — дивимося вперед: уся увага на Люблін.
Віктор ЖУРАВЛЬОВ