1991-й, останній рік всесоюзного футболу і всього СРСР, київське «Динамо» зустріло не тільки без свого головного тренера Валерія Лобановського, який очолив збірну ОАЕ, а й без багатьох гравців основного складу. Зокрема, вже не було в команді Баля, Чанова, Дем’яненка, Литовченка, Раца, Юрана.
Прийшли новачки — Кутєпов, Мартінкенас, Шаран, Юрченко. Але розраховувати на те, що вони за короткий час зуміють зберегти колишній рівень гри команди, не доводилося.
У чемпіонаті за участю 16 команд «Динамо» фінішувало тільки на п’ятому місці. Кияни набрали 35 очок за різниці м’ячів 43:34. У чемпіона, московського ЦСКА, в активі 43 очки, далі розташувалися «Спартак» (41), «Торпедо» і «Чорноморець» (по 36). Найрезультативнішим у «Динамо» був Олег Саленко, який забив у 28 матчах 14 м’ячів.
Свій останній матч у чемпіонаті СРСР динамівці зіграли в Москві з «Торпедо» (0:1). 13-разовий володар золотих нагород (рекорд), 11-разовий срібний призер, 3-разовий бронзовий, 9-разовий володар Кубка СРСР, 3-разовий переможець Кубка сезону, учасник усіх 54 чемпіонатів провів заключну гру в такому складі: Кутєпов, Лужний, Цвейба, Алексаненков, Шматоваленко, Ковалець, В. Мороз (Грицина), Заєць, Саленко, Беца, Шаран.
Навесні 1991 року кияни зустрілися у чвертьфіналі Кубка Кубків із каталонською «Барселоною». У Києві імениті гості вирвали перемогу — 3:2, а в Іспанії напружена гра завершилася бойовою нічиєю — 1:1. Восени того ж року динамівці вже грали в груповому турнірі Кубка чемпіонів.
У грудні 1991 року припинив своє існування СРСР, Україна стала незалежною державою. 13 грудня ФФУ ухвалила рішення про вихід зі складу Федерації футболу СРСР. Українську федерацію очолив чудовий у минулому воротар Віктор Банніков — заслужений майстер спорту, заслужений тренер України.
У 1992 році стартував перший чемпіонат незалежної України. У складі «Динамо» залишилося кілька чемпіонів колишнього СРСР зразка 1990 року — Яковенко, Цвейба, Шматоваленко, Саленко, Лужний. Головний тренер киян Анатолій Пузач запросив у команду хлопців із найближчого резерву. «Динамо» вважалося головним фаворитом дебютного чемпіонату незалежної країни.
20 його учасників були розділені на дві групи, переможці яких зустрілися в поєдинку за чемпіонські медалі. Груповий турнір кияни пройшли без особливих труднощів. Динамівці випередили на сім очок «Дніпро», на дев’ять — «Металіст». По сім м’ячів забили Саленко і Грицина. Загалом у ворота дев’яти суперників було забито 31 м’яч, а пропущено — лише 11. У динамівській групі також виступали: «Нива» (Тернопіль), «Волинь» (Луцьк), «Буковина» (Чернівці), «Зоря-МАЛС» (Луганськ), «Нафтовик» (Охтирка), «Прикарпаття» (Івано-Франківськ), СК «Одеса» (Одеса), «Металіст» (Харків), «Дніпро» (Дніпропетровськ).
20 червня 1992 року у Львові в матчі за «золото» з переможцем групи «А», сімферопольською «Таврією», київські динамівці несподівано для багатьох поступилися — 0:1. В історії українського футболу першим чемпіоном назавжди залишиться сімферопольська «Таврія».
У колекції киян на сьогоднішній день 16 комплектів чемпіонських медалей, 12 — срібних, 1 — бронзова, також завойовано 13 Кубків країни і 9 національних Суперкубків. Хочеться сподіватися, далі буде...
Олександр ЛИПЕНКО для Dynamo.kiev.ua