Андрій Полунін: «А що, є ким замінити Реброва?»

Колишній футболіст збірної України Андрій Полунін поділився своїми враженнями від матчу 2-го туру Ліги націй Чехія — Україна (3:2).

— Аналізував стартовий відрізок у виконанні української збірної і спіймав себе на думці, що десь це вже було: відсутність стабільності, погані перші тайми, жахливі помилки в обороні, що знову заганяємо себе в глухий кут, звідки відчайдушно намагаємося вибратися. Останніми роками для української збірної це вже тенденція.

— І все ж, порівняно з першим матчем з Албанією, ви хоч якісь зрушення на краще помітили?

— Усі очікували тотальної переваги господарів на «другому поверсі». Цього не сталося завдяки надійному підстрахуванню біля своїх воріт. Ба більше, Владислав Ванат і Георгій Судаков забивали головою, а ще одного разу союзником чехів стала поперечина після виграної Іллею Забарним повітряної дуелі.

Другий позитивний момент, що наші додавали в інтенсивності і в останні 20 хвилин диктували умови і мали всі шанси врятуватися від поразки. Значить із функціональною підготовкою все було гаразд.

Де наступили на ті самі граблі? У захисті, коли банально не зустрічали суперника, а обмежувалися роллю спостерігача. Це було особливо помітно, коли господарі відзначилися вдруге, хоча удар гравця господарів можна було спокійно заблокувати.

— Незважаючи на вчорашню поразку, когось серед українців можна виділити?

— Досить активним був Михайло Мудрик, але його ККД був мізерний. Йдеться як про його удари, яким не вистачало точності, так і передачі партнерам, які часто не знаходили адресата. Якщо когось і можна похвалити, то це Віктора Циганкова, який вийшов на заміну наприкінці поєдинку, проте встиг асистувати Георгію Судакову, а ще двома його націленими передачами гості не скористалися.

Однак у футболі гра триває щонайменше 90 хвилин основного часу і верх бере той, хто демонструє збалансованість та непоступливість у досягненні мети. Так, як це в Лізі націй роблять грузини, самовіддачі яких можна тільки позаздрити.

— У наступному турі саме перемога над грузинами може допомогти українцям зберегти «прописку» в Лізі націй В.

— Щоб кинути виклик грузинській збірній нинішнього зразка, треба насамперед продемонструвати характер, бо вона згуртована, у ній чудовий мікроклімат, у чому заслуга тренерського штабу. Є й лідери, які у важку хвилину беруть гру на себе. Із цим у нас якраз і проблеми.

Відступати нашим уже нікуди. У жовтні в бій мають піти тільки ті, що перебувають у найкращій спортивній формі. Ще можна надолужити згаяне. Однак у разі поразки з грузинами пониження в класі стане реальністю.

— Після двох поразок поспіль у ЗМІ розгорілася ціла дискусія щодо змін на тренерському містку української збірної.

— А що, є ким замінити Сергія Реброва? Можливо, Мироном Маркевичем із його вмінням знаходити спільну мову із «зірками». Але я переконаний, що до відставки справа не дійде, хоча відчувається, що Сергію Реброву потрібні більш кваліфіковані помічники.

Олег Дідух