25 років тому національна збірна України з футболу в останньому турі кваліфікації чемпіонату Європи зіграла в Москві внічию — 1:1 з росіянами і продовжила боротьбу за путівку, а господарі зійшли з дистанції. Захисник української збірної Володимир Микитин, який у тому поєдинку вийшов на заміну наприкінці першого тайму, пригадав про найцікавіші моменти того протистояння та легендарний гол Шевченка.
«Складалося враження, що йшлося про фінал найпрестижнішого турніру — таким був ажіотаж. Цей відбірковий цикл вдало складався для української збірної, ми постійно перебували в головній групі й були переконані, що в москві принаймні не програємо. Було важко, особливо в другому таймі, проте вдалося домогтися потрібного результату. Пригадується, коли після матчу мене запитували, чому господарям, які тоді були на ходу, не вдалося схилити шальки терезів на свій бік, я відповідав: „В України був Андрій Шевченко“.
Про той його гол у „Лужниках“ можна писати книжки, бо це був вищий пілотаж. Повірте, це був не щасливий випадок, а майстер-клас від нашого лідера атак, адже м’яч із підкруткою летів у бік воротаря по загадковій траєкторії. Це й застало зненацька кіпера росіян.
Коли ми після фінального свистка прийшли в роздягальню, то в кожному кріслі лежав іменний годинник із написом: „Від мера москви“. А незабаром до роздягальні увійшов Володимир Путін, колишній прем’єр-міністр Росії. Запам’яталося, що він був маленького зросту. Привітав нас із перемогою, але фізіономія в нього була дуже кисла.
На жаль, тоді пробитися до фінальної частини Євро нам не вдалося. У стикових матчах зі словенцями підвела банальна недооцінка суперника».
Андрій Писаренко