Відомий український тренер В’ячеслав Грозний поділився своїми враженнями від матчу 3-го туру Ліги націй між збірними України та Грузії.
— В’ячеславе Вікторовичу, з перемогою! Поділіться враженнями від побаченого.
— Навзаєм. Вразило, звичайно, неякісне поле. У Познані сильна команда, «Лех» — лідер чемпіонату. А грають на городі. Ми бачили, що під час поєдинку багато гравців змінювали взуття. Газон не давав високотехнічним гравцям продемонструвати свої найкращі якості. В усіх сенсах було непросто.
Виходячи з турнірної ситуації, простіше було збірній Грузії. Маючи шість очок, вона спокійно могла грати в свій футбол. Просто їй ніхто не дав.
Тренерський штаб збірної України тактично добре підготувався до цього матчу. Нейтралізували головні можливості суперників: це — контроль м’яча, швидкий перехід від оборони до атаки, використання простору, правильна гра між лініями.
— По-справжньому небезпечних моментів біля наших воріт майже не було.
— Бо Кітеішвілі і Чакветадзе, які грали ще в мене у тбіліському «Динамо», в збірній Грузії п’ятеро гравців, з якими я працював тоді, — це лідери конструктиву. Вони розрізають лінії, через них іде гра. Цих важливих футболістів добре перекрили системою подвійного підстрахування. Не було видно й лідера Хвічі Кварацхелії.
Відзначу, що, на відміну від попередніх матчів, ми не припускалися індивідуальних помилок, не програвали боротьбу під час стандартів. У Хвічі не пішов удар. З кутових, яких було сім, штрафних з ударних зон він створює багато небезпеки.
Ми також створили небагато гольових моментів. Була гра на результат. Наші футболісти старалися грати просто, надійно, чітко. Їм це вдалося. Якби не кілька штрафних біля воріт Трубіна, то взагалі було б ідеально.
Самі ж використали помилку захисника. Судаков виткнув м’яч, Мудрик індивідуально на швидкості включився й пробив. Ймовірно, Мамардашвілі й міг відбити удар, але не на такому полі, коли відштовхнутися від газону неможливо.
— Кинулося в очі, що нахапали жовтих карток за затримку суперників руками.
— Бо грузини швидкі, організовані, і створюють небезпеку під час швидкісних атак. Чехи це відчули на собі в першому турі. Якщо ти не встиг зіграти на випередження на прийомі м’яча, то вже не встигнеш за опонентом. Тому наші гравці й зривали атаки таким способом
Я багато знаю про грузинський футбол. Минулі покоління гравців були більш талановиті, але не могли досягти результату. Вони всі грали на атаку й не виконували чорнової роботи без м’яча.
Нинішня збірна Грузії грає по-іншому. Дисциплінована, зі своїми лідерами. Але, як ми побачили, за правильно організованого пресингу наша команда не дозволила супернику миттєво переходити від оборони до атаки. Зате саме завдяки Шапаренку, Судакову, Довбику постійно створювала простір, щоб Мудрик, Гуцуляк могли використовувати швидкість. Тобто била суперника їхніми козирями.
— Але ж знову будуть казати, що в українській збірній не видно системи гри.
— Я вже встиг прочитати про це. Треба зрозуміти: ви хочете, щоб збірна вигравала, чи діяла в стилі «Барселони» й «Манчестер Сіті»? У нас зовсім інші футболісти, з іншими можливостями й потенціалом. Маємо використовувати інші сильні переваги гравців. У нас такий стиль.
— У клубах наші футболісти діють по-іншому, і це створює певні проблеми для тренерського штабу збірної.
— За короткий термін підготовки національної команди важко досягти повного розуміння між гравцями. Були дебютанти. Чи візьмемо Довбика. Артем у «Ромі» адаптувався до італійського футболу. Він там діє по-іншому. І коли Судаков прострілював на дальню штангу, то нападник не встиг на передачу. Це — гольовий момент. Він не пішов туди, бо в «Ромі» такого немає — там він добре грає на випередження, бореться, іноді з глибини висувається. І в «Жироні» його використовували по-іншому. Там він встигав головою грати, добивати, випереджати.
— Він чудово вчора за м’яч чіплявся, вигризав просто.
— Так. Грузія грає з трьома центральними захисниками. У першій половині гри двоє вже були на жовтих картках. Якщо за плечима немає попередження, то сміливіше граєш на випередження, можеш притримати суперника, а коли картка є, то цього вже не зробиш. Довбик молодець, використовував це, чіплявся, боровся.
— В’ячеславе Вікторовичу, як вам новачки в стартовому складі?
— Відчувалося, що команда вийшла перемагати. Настрій передався всім. Калюжний для Реброва не новачок. З його можливостями він добре знайомий ще по роботі в київському «Динамо». Невідомо, чи гратиме Іван з Чехією, адже буде готовий Степаненко, але з Грузією Калюжний виграв майже всі двоборства, в яких брав участь. Отримав картку через те, що програв супернику на старті. Якби йому швидкість, як у Мудрика, то грав би в топовому клубі Європи. У нього є розуміння, удар, характер, якісно відбирає м’яч.
В обороні вся команда добре відпрацювала. І Мудрик, і Гуцуляк, і Шапаренко.
— Гуцуляк добре приклав руку-ногу для нейтралізації Кварацхелії.
— Він допрацьовував, і підкачувався, і вертався з позиції, адже діяв на позиції крайнього нападника. Як Мудрик. Ми бачили, скільки Гуцуляк відкривався, коли Довбик відводив гравців. Якби проходили передачі, то вибігав би віч-на-віч не один раз. Олексій наразі не гравець стартового складу, тому партнери не звикли до нього.
А Ребров добре вивчив, як поєднання Гуцуляк — Довбик діяло в «Дніпрі-1», відчували один одного з заплющеними очима. Їм ще Піхальонка не вистачало.
Так само прогнозувався вихід Зубкова, адже в зв’язці з Коноплею вони діють давно. Це хороші козирі збірної. Не здивуюся, якщо Зубков у матчі з Чехією вийде в стартовому складі.
— Існує думка, що Шапаренку й Судакову тісно на одному полі. Вчора цього не було помітно.
— Скажу більше — це гравці високого класу й діють на різних позиціях. Згадайте епізод: Судаков, як комп’ютер, крутнув головою, побачив ривок Шапаренка й поклав Миколі м’яч на голову.
— Якби лобом бив, то напевно б забив.
— Гольовий момент. Ще один новачок у стартовому складі — Таловєров. Не думав, що він вийде з перших хвилин. Були варіанти зі Сватком, Михайліченком на лівому фланзі з Матвієнком у центрі оборони. Але Ребров переглядав гравців один місяць, знає краще їхні можливості на поточний момент. Сваток грає в Америці, в МЛС — далеко. Людина перелетіла через океан, інші часові пояси, адаптація. І в якому він стані та ще й такому полі? Нам, на відміну від тренера, незрозуміло.
У нас були проблеми при стандартах, а Таловєров вправно грає головою. Боротьбу нагорі він виграв чи не всю. Слід зауважити, що попереду був Калюжний. Іван, як «пес на ланцюгу», все вичистив — захисникам було легше грати.
Чому Матвієнко не підключався до атаки? Бо роль атакувального захисника на іншому фланзі взяв на себе Конопля. При цьому збірна перейшла на гру в три центральних захисники. Відзначу й перебудову в захисті. Забарний чому в другому таймі діяв на позиції лівого центрального захисника? Бо Мікаутадзе реактивний гравець, і проти Таловєрова йому легше грати, ніж проти Забарного, який достатньо сильно діє проти будь-кого.
— На ваш погляд, як збірна України діятиме в матчі з Чехією? Напрошується варіант переможної гри.
— Немає сенсу відмовлятися від того, що дає результат. Це наші козирі. Ми вміємо руйнувати гру суперника, не давати їм використовувати козирі. Потрібно розуміти, що збірна Чехії дуже небезпечна на стандартах. У них велика група високих гравців, які можуть витискати максимум зі стандартів. Тому, напевно, ми знову побачимо Таловєрова в стартовому складі. І Довбик буде в стартовому складі, тому що і він чудово грає головою.
Реально ми повинні розуміти, що гру треба підняти вище від наших воріт, щоб було менше небезпечних стандартів. Збірна Чехії — вона більш силова, команда з характером. Але в них немає таких конструктивних футболістів, як Шапаренко і Судаков. Не думаю, що в матчі буде багато гольових моментів, але є відчуття, що можемо витиснути максимум із того, що будемо створювати. Мінімізувавши, звичайно, небезпеку біля власних воріт. Ми будемо знову грати надійно, на результат.
Буде, ймовірно, шанс проявити себе Гуцуляку й Калюжному, адже зрозуміло, що якби були в строю Циганков, Ярмоленко, Бражко, Степаненко, Сидорчук, то викликів до національної команди вони могли ще й далі чекати.
Красивої гри не буде. Якщо є можливість виграти групу, то чому цим не скористатися? У збірній Чехії великі розриви між лініями, вони не встигають перебудовуватися. Нехай вони не ображаються, а ми краще перебудовуємося, краще працюємо без м’яча, краще працюємо з м’ячем. Тому я реально бачу можливість нам мати шість очок після матчу 14 жовтня у Вроцлаві.
Ну й треба розуміти, що чехи вдома, і чехи на виїзді — це доволі різні команди.
Геннадій Чеховський