Колишній воротар «Динамо» Володимир Циткін, який потім тривали час працював зі збірними України різного віку, розповів, що допомогло збірній України перемогти грузинів (1:0) в 3-му турі Ліги націй:
«Цей поєдинок був не розряду видовищних. Це можна пояснити тим, що для суперників результат мав велике значення: грузини замахнулися на підвищення в класі, а для наших після двох поразок поспіль на старті очки були потрібні, аби хоча б зберегти „прописку“ в Лізі В. Тягар відповідальності тиснув на суперників, які не діяли з відкритим забралом.
Я завжди вважав дотримувався точки зору, що не замінимих футболістів не буває. Правильні рішення тренерського штабу й якісне виконання установки гравцями, нівелює відсутність лідерів, які вибули з різних причин. Вважаю, що в Познані всі з наших намагалися зробити свій внесок у переможний підсумок. Найкраще це вдалося „англійцеві“ Мудрику, який скористався помилкою воротаря гостей Мамардашвілі. Кіпер такого рівня не мав права пропускати такий м’яч. Зумів же він в другому таймі відбити значно складніший удар того ж Мудрика в дальній кут.
Матеріалізувавши свою перевагу в гол наприкінці першого тайму, українці скинули оберти й стали діяти по рахунку. Підмогою нашим став жахливий стан газону познанського стадіону, що перешкоджав технічним грузинам демонструвати своє вміння з м’ячем.
Перевага українців відчувалася в командній грі, всі відпрацьовували на совість. Звичайно, хотілося б більшого від Артема Довбика, але в збірній в нього продовжується гольова засуха. Не може не турбувати й те, що інші нападники української збірної також результативністю не тішать. Як же тоді набирати очки? А вже невдовзі в нас черговий фінал — поєдинок у Вроцлаві з чехами. Щоб рухатися далі українцям треба обов’язково брати реванш за поразку в першому колі в Празі», — розповів Циткін.
-то помилка не воротаря а тренерського штабу що не підібрав шипи своїм гравцям до того газону,а в момент пропущеного голу Мамардашвілі не зміг якісно випригнути з тої калапуці в якій якраз була його нога,на повторах було видно що мяч для нього був не складний,але і не таке інколи залітає нині суперголкіперам..
Не поспоришь, "эксперт", много лет тренировал вратарей молодежных сборных и сам был вратарем. Правда сам играл лишь за дубль "Динамо", пару игр попал в первую команду, а в основном - "Динамо" Ирпень и "Динамо" Белая Церковь... Можно подумать, что в те времена в райцентрах газоны были лучше, чем в Познани?
Я не про стільки про Владимира особисто, скільки про те, що всі вперлись в газон, який був однаковим для двох команд! Якби то ще Мадридський реал, наприклад жалівся, а грузини бачили ще й не такі поляни.
Я колись здивувався, коли взнав, що для тенісистів є велика різниця, ЯКЕ покриття. Причому, для одних краще штучне покриття, для інших - грунт. Це залежить від того силовий чи технічний теніс сповідує той чи інший спортсмен.
те ж саме з футболом. Завжди вважалося, що поганий газон - фігово для технічних команд.
впевнений, наші дитячі тренери між Бєсєдіними і Мессі вибиратимуть Бєсєдіних. головне, щоб лось був. Щоб міг "біцца-бароцца"
Але ж ні , зіграв класно.
Хто заважав технічним грузинам грати в один дотик , ну максимум в два .
Я не бачив там особливої техніки.